Бахмута став для росіян уже чимось сакральним, як Сталінград для гітлерівців
Ситуація в Бахмуті нагадує пекельне пекло, російські окупанти криють місто-фортецю запальними снарядами. При цьому експерти Інституту вивчення війни (ISW) припускають, що захоплення Бахмута – вже не пріоритет для Міністерства оборони Росії, яке, схоже, вважає за краще концентрувати зусилля на підготовці до очікуваного контрнаступу ЗСУ. На цьому фоні ще цікавіше виглядає істерика засновника ПВК "Вагнер" Пригожина про снарядний голод та його рішення після 10 травня залишити Бахмут для "зализування ран". А також заяви голови Чечні Рамзана Кадирова, який покритикував як Пригожина, так і Міноборони, а також заявив про готовність змінити в районі Бахмута "вагнерівців" своїми "кадировцями". Що і чому відбувається зараз довкола Бахмута, у тому числі – у ракурсі пригожинських та кадировських заяв? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Ми стаємо свідками того, як йде конкуренція в оточенні Путіна
Політексперт, кандидат політичних наук, історик Олександр Палій поділився такою думкою:
"Справа в тому, що Пригожин хоче пов'язати майбутню ймовірну поразку російської армії з нинішнім командуванням – Шойгу та Герасимовим. Крім того, він до свого ймовірного відповзання з України кидає все в бій задля досягнення хоч якогось результату".
За словами експерта, це концерт для одного глядача – Путіна. І життя тисяч зеків і найманців тут не мають значення.
"От так і йде конкуренція в оточенні Путіна, – наголошує Олександр Палій. - Можливо, все так і продовжуватиметься (з відходом на нові на нові рубежі, з новими та новими поразками Росії, зі зростанням втрат), доки якийсь полковник не закриє назавжди вхід у путінський бункер. А тоді настане найцікавіше – у боротьбу за владу в Росії піде все. І кувалди, які стали символом "вагнерівської" розправи, – насамперед".
Бахмут може стати останнім населеним пунктом, який РФ здатна захопити
Колишній працівник СБУ та консультант Комітету Верховної Ради з питань національної оборони безпеки, військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак міркує так:
"Подій та заяв навколо Бахмута, дійсно, багато. Включно з ультиматумом Пригожина, що 10 травня він виведе звідти свої підрозділи. Але ця заява спотикається об одну деталь, яка доводить, що це зовсім не ультиматум. А саме – відсутній конкретний час того дня, коли "вагнерівці" мають намір залишити свої позиції. Ультиматум передбачає не лише певний день, а й певний час. Припустимо, дев'ять ранку чи дев'ять вечора. Якщо до зазначеного дедлайну не виконано тих чи інших вимог, то відбуваються ті чи інші дії. У разі – залишення найманцями їх позицій. Відсутність такого часового дедлайну вказує на те, що ми, швидше за все, маємо справу з бутафорією. З певною погрозою, реалізовувати яку не мають наміру. Дивитимемося за розвитком подій".
Цікавою, на думку експерта, є в цьому ракурсі позиція Кадирова.
"Користуючись нагодою, він, притихший останнім часом, буквально вскок в інформаційний простір із заявою, що "кадировці" готові замінити "пригожинців", що відходять. Ватажку Чечні явно не вистачає майданчика, де можна розвернутися. Він хоче слави, уваги, – пояснює Іван Ступак. – Після величезних втрат, які його бойовики зазнали минулого року на Київщині (наші військові буквально покришили там "кадировців"), а також у районі Маріуполя, чеченський правитель довго зализував рани, випав з інформаційного простору. А зараз раптом стрепенувся. У тому числі в ракурсі подій навколо Бахмута, який став для росіян уже чимось сакральним. Як Сталінград для гітлерівців".
І, як і Сталінград для німецьких фашистів, для рашистів Бахмут стає клятим місцем, зазначає експерт. Навіть якщо вони його захоплять, то це буде вже піррова перемога, упевнений Іван Ступак.
"Бахмут, – наголосив він, – може стати останнім населеним пунктом, який РФ зможе захопити. Після цього вона почне не просто задкувати назад, а котитися, бігти з усіх ніг. Тому що війна дедалі частіше приходить на російську територію. І ця тенденція лише наростатиме".
Читайте також на порталі "Коментарі" – про що говорять погрози Євгена Пригожина – які зміни у війні можуть статися.