Україна стоїть на порозі лютого, який у всіх сенсах обіцяє бути лютим . Експерти розповіли виданню "Коментарі", які основні очікування, надії та побоювання від останнього місяця зими, на який припадає річниця широкомасштабного російського вторгнення в Україну.
Війна в Україні. Фото: Міністерство оборони України
Від того, яким буде наступний місяць, багато в чому залежить – чи закінчиться війна нашою Перемогою до кінця літа – початку осені
Директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк упевнений, що новий російський масований наступ залишається однією з головних загроз лютого.
"Але на цьому ж фоні, – вважає він, – ми маємо добрі перспективи для отримання ще більшої кількості (і якості) озброєнь, у тому числі у рамках наміченої на середину місяця нової зустрічі у форматі "Рамштайн". У рамках більш ефективного відбиття російської агресії Кабмін вже змінив порядок мобілізації, яка вже посилюється – ми бачимо це щодо активізації роздачі повісток. Але це потрібно, якщо ми хочемо вистояти".
Важливий меседж у тому, що ми маємо нагоду зібрати весь цивілізований світ, щоб додавити Росію, зазначає експерт. На його думку, слід активно пояснювати нашим закордонним партнерам, що РФ не хоче миру. Її мета – захопити якнайбільше української території, "заморозити" конфлікт. Це неприпустимо, тому що потім буде новий напад, як це сталося з Чечнею, підкреслює Микола Давидюк.
"Окрім зовнішнього фронту є внутрішній. І
корупційний,
і проти колаборантів – ОПЗЖ, Бойко – Герой України тощо. Але війна на цьому внутрішньому фронті не послаблює Україну, а лише очищає, робить нас сильнішими. На нас чекає бойовий у всіх сенсах лютий, який задасть тренд як мінімум на півріччя, – прогнозує експерт. – Від того, яким буде наступний місяць, багато в чому залежить – чи закінчиться війна нашою Перемогою до кінця літа – початку осені, чи доведеться ще потерпіти". У лютому продовжиться наш шлях до ЄС
Політолог, боєць 112 бригади Сил ТрО ЗСУ Максим Степаненко вважає, що завдання для України та Росії у лютому залишаться незмінними. Як наша країна, так і агресор намагатимуться розвинути існуючі плани.
"У виконанні "русні", гадаю, буде спроба взяти Бахмут і просунутися на Донбаському напрямку. Подавши це як "новий Сталінград", ще якесь чергове марення "победобесие". Вкинути в пропагандистське поле певні успіхи до річниці вторгнення. – пояснює експерт. — З військової точки зору, як мені здається, немає жодних резонних підстав тримати той самий Бахмут, якщо це обіцяє нам більше втрат, ніж противнику. Краще вчинити, як уже зробили з Соледаром, неабияк вимотавши там окупантів, а потім відійти на заздалегідь підготовлені рубежі, що дозволить завдавати противнику більше збитків, одночасно розтягуючи його логістичні ланцюжки".
Ми платимо дуже високу ціну, наголошує Максим Степаненко. Щодня війна забирає життя найкращих українців, які стали на захист Батьківщини. Жодної "заморозки" не передбачається. Фронт динамічний. Тим важливіше максимально підтримувати армію.
"Військової допомоги від закордонних партнерів, яку ми отримуємо та отримаємо в найближчому майбутньому, поки що недостатньо, щоб говорити, що ми зможемо розгромити росіян на полі бою. Однак і в агресора недостатньо сил і засобів, щоб реалізувати свої хворі цілі щодо України", – пояснює експерт.
За словами Максима Степаненка, законодавчі ініціативи парламенту в окремих випадках неприємно вражають його – і як експерта, і як солдата.
"Приміром, збільшення відповідальності військовослужбовців за непокору та інші правопорушення з огляду на те, що статут та кримінальний кодекс і так передбачають досить жорсткі покарання за те ж самовільне залишення частини. Потрібно підвищувати мотивацію воїнів пряником, а не батогом, – упевнений Максим Степаненко. – На цьому тлі більш ніж цинічно виглядають корупційні скандали, пов'язані з
різними хабарами та "схемами".
Тішить, що українська влада та міжнародні партнери жорстко на це реагують. Сподіваюся, у лютому ми побачимо жорсткі рішення у цьому напрямі". У лютому ж, нагадує експерт, продовжиться наш шлях до ЄС, у тому числі за допомогою саміту, який цього тижня пройде у Києві .
"Вкрай важливо розуміти, що демократичні цінності, на яких базується Західна цивілізація, не сумісні з корупцією. І було б справедливо, тим більше у воєнний час, збільшити в Україні відповідальність за такі злочини. Особливо для чиновників, які, перебуваючи у тилу, знаходять нахабство провертати схематоз, – уточнює Максим Степаненко. – Наголошую, солдатів важливо більше заохочувати, а чиновників – жорсткіше карати. Сподіваюся у лютому побачити відповідні ініціативи".
Читайте також на порталі "Коментарі" — стати членом ЄС через 2 роки: чи це вдасться Україні – від чого залежить така перспектива.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.