Цього тижня Москва продовжила робити спроби, щоб змусити Київ до переговорів на своїх умовах
Сьогодні, 20 листопада, Україна переживає 270 день від початку широкомасштабної російської агресії. Спеціально для видання "Коментарі" експерти підбили підсумки минулого тижня, зазначивши найбільш значущі для нашої країни події, що відбулися на всіх фронтах.
Саміт "Великої двадцятки" став головною подією тижня, що минає
На думку експерта Українського інституту політики Владислава Дзівідзінського, тиждень, що минає, був наповнений знаковими подіями.
"На перше місце я вивів би саміт "Великої двадцятки", який пройшов на
початку тижня. Як зазначали деякі ЗМІ, провідним спікером там виявився український президент Володимир Зеленський, який виступав онлайн. Та впевненість, стійкість, а іноді навіть зухвалість, які демонструє президент України, підштовхує низку країн визначатися зі своєю позицією щодо російської агресії. Бачимо явний успіх зовнішньої політики нашої держави, яка чітко артикулює на тлі війни про свою позицію, про те, куди ми рухаємось і чому", – зазначає експерт.
Він нагадує, що було представлено по пунктам мирний план України. І це, вважає Владислав Дзівідзінський, – своєрідна "вилка" для Західного світу, що традиційно довго розгойдується. Потрібно якось реагувати.
"У середині тижня стався наймасштабніший з початку російського вторгнення
ракетний обстріл України. Що, безперечно, відбилося на всіх нас. За даними розвідки, високоточні ракети Калібр при цьому обстрілі фактично не використовувалися. Агресор зробив ставку на простіші, старіші зразки, що свідчить про вичерпання запасів російських ракет. Ну, а цілі, обрані для атаки (об'єкти енергосистеми), підтверджують, що Москва хоче примусити Київ до переговорів на своїх умовах. Паралельно лякаючи Європу новим потоком мігрантів із України. Очевидно простежується певна стратегія із боку РФ. Тому варто очікувати на продовження цілеспрямованих атак на наші енергооб'єкти", – попереджає експерт.
При цьому, продовжує він, хоч країна потихеньку і занурюється у блекаут, вона готова протистояти російській агресії. Навіть в умовах відсутності електроенергії, тепла ми не згодні йти на будь-які угоди, що обмежують наш суверенітет, порушують територіальну цілісність. Що було чітко доведено до відома тих самих західних партнерів, які натякають необхідність переговорів із РФ.
"І це логічно. Ті "пропозиції", з якими Кремль намагається перезапустити переговорний процес, не влаштовує не лише українську владу, а й українське суспільство, солідарне в даному випадку з керівництвом країни", – наголошує Владислав Дзівідзінський.
Він також зазначає, що цього тижня значно знизилася кількість іранських дронів, за допомогою яких РФ атакує Україну. Схоже, ми значно проріділи їхні лави, навчившись боротися з цією навалою.
"З інших позитивних моментів –
продовження зернової угоди, оголошення вироку щодо катастрофи MH17 у небі над Донеччиною влітку 2014 року. Фактично підтверджено російський слід у цій
трагедії. Крім того, після низки міжнародних контактів (у тому числі в рамках сьомого "Рамштайну", що пройшов у середині тижня), до нас почали йти масовіші поставки сучасних зразків озброєнь, а також анонсовані нові пакети допомоги", – розповідає політолог.
Знаковою подією він називає і падіння ракети на територію Польщі.
"Це могло спровокувати запуск протоколів НАТО про колективну безпеку, згідно з 5-ю статтею Статуту блоку. Але, судячи з останньої інформації, це був не російський удар, а українська ракета системи С-300, яка намагалася вразити одну з російських ракет під час масового обстрілу 15 листопада. Аналіз польських ЗМІ показує, що ставлення до України після цього інциденту, внаслідок якого загинуло двоє поляків, не змінилося. А винуватцем того, що сталося і в Польщі, і в інших країнах Альянсу, називають РФ, без агресії якої проти України не було б і цієї трагічної НП", – констатує Владислав Дзивидзинський.
Поки Росія матиме ресурс для фінансування армії, санкції не вважатимуться достатніми
Співзасновник Українського інституту майбутнього та Центру економічного відновлення Анатолій Амелін робить акценти на саміті G20, під час якого було висловлено серйозну підтримку України. Він також нагадує, що саме під час саміту Великої двадцятки Росія провела черговий обстріл України, додатково пошкодивши енергетичну інфраструктуру, збільшивши ризики, збитки нашій економіці.
"Декілька підприємств внаслідок тієї атаки втратили доступ до енергетики. А це експортоорієнтовані підприємства, на яких працюють тисячі людей. Тобто з руйнуванням нових об'єктів нашої енергоструктури погіршуються показники української економіки. Зростання збитків за відсутності власних ресурсів призводить до того, що доводиться більше шукати коштів на Заході", – зазначає Анатолій Амелін.
Він також нагадав, що цього тижня було відновлено залізничне сполучення з деокупованим Херсоном.
"Це не так економічна новина, як гуманітарна. Важливо, що ми повертаємо життя до тих міст та регіонів, які пережили деокупацію", – наголошує експерт.
Коментуючи обговорення нових санкційних пакетів проти Росії, Анатолій Амелін звертає увагу, що поки що це лише стадія обговорення, а не прийняття.
"Поки Росія матиме ресурс для фінансування армії, санкції не вважатимуться достатніми, – упевнений він. – Головні санкції, які мають бути введені – вторинні, стосовно тих країн та компаній, які допомагають РФ обходити наявні обмеження. І, звичайно, важливе посилення санкцій щодо експорту російських енергоресурсів – мова про нафту та газ. Зрозуміло, що Європа не може прискореними темпами вдатися до таких заходів. Але й затримувати їх нема рації. У грудні включається попередній пакет санкцій, який зрізатиме маржу країни-агресора з нафти. Що не означає, що РФ не продовжить перепродавати нафту третім країнам".
За словами експерта, на глобальному ринку нафти Росія займає близько 10%. Європа може скоротити її постачання з країни-агресора, купуючи інші джерела. У свою чергу, РФ відшкодовуватиме втрати – збільшивши постачання на інші ринки. Саме тому, наголошує Анатолій Амелін, критично важливе питання вторинних санкцій. Щоб під них потрапляли ті, хто купує в Росії енергоресурси, інші підсанкційні товари, або допомагає їй обходити обмеження щодо електроніки та військових комплектуючих.
"Потрібно вводити в дискурс, у рішення вторинні санкції, караючи країни, які так чи інакше допомагають Росії. Це Туреччина, ОАЕ, Китай, Індія, той же Іран і так далі. З боку тих же США звучали якісь попередження, але потрібні вже конкретні дії", – констатує експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" - удар по головному ресурсу Кремля: якими будуть наслідки встановлення граничної ціни на нафту.