Головна Новини Суспільство події Підсумки переговорів Путіна та Сі Цзіньпіна: яку позицію зайняв Китай
commentss НОВИНИ Всі новини

Підсумки переговорів Путіна та Сі Цзіньпіна: яку позицію зайняв Китай

На фоні візиту Сі Цзіньпіна до Путіна, конкурент Китаю, японський лідер відвідав Україну. Це свідчить про ще більше міжнародне напруження ситуацією в Україні, яка може перерости в глобальний конфлікт. Проте, яка ж справжня позиція Китаю у війні в Україні?

21 березня 2023, 14:20 comments5009
Поділіться публікацією:
Автор:
avatar

Slava Kot

Переговори лідера Китайської Народної Республіки (КНР) Сі Цзіньпіна з російським диктатором Володимиром Путіним залишаються у центрі уваги світової преси. Навіть розмова тет-а-тет дала певні ідеї для роздумів. Поки що залишаються незрозумілими перспективи постачання Китаю росіян військовою технікою. Але напруженість зростає, про що свідчать відповідні сигнали зі США, а також несподіваний візит до України прем'єр-міністра Японії. Видання "Коментарі" продовжує аналізувати китайсько-російські переговори разом з експертами.

Підсумки переговорів Путіна та Сі Цзіньпіна: яку позицію зайняв Китай

Російський диктатор Путін та лідер Китаю Сі. Фото з відкритих джерел

Політолог, професор кафедри міжнародних відносин НАУ Максим Ялі вважає так:

"Головний сигнал, що Китай і Сі Цзіньпін, знову переобраний вперше в історії втретє головною КНР, не визнають Путіна міжнародним злочинцем. Це була певна відповідь на видачу відповідного ордера Міжнародного кримінального суду. І це вписується в китайську логіку невизнання односторонніх санкцій".

Зважаючи на те, продовжує експерт, що несподівано до Києва сьогодні прибув прем'єр-міністр Японії (не заплановано, вперше з початку широкомасштабної російської агресії), вплив зустрічі в Москві відчувається всіма.

"Японія розуміє, що посилення Китаю коштом Росії збільшуватиме ризики дестабілізації в регіоні. Між Японією та Китаєм є територіальні суперечки. Як і між Росією та Японією. Тим важливіше для останньої, щоб за підсумками війни Україна повністю відновила свою територіальну цілісність та суверенітет, – акцентує Максим Ялі. – Китай з цієї ж точки зору, маючи масу територіальних суперечок із прикордонними державами (а не тільки питання Тайваню), зацікавлений у тому, щоб РФ за підсумками війни приросла територіями. Спірними, за логікою Кремля".

Тож, констатує політолог, візит прем'єра Японії говорить про те, що є серйозні побоювання – що за підсумками візиту Сі до Москви взаємовідносини між КНР і РФ посиляться. Можливо, не лише в економічній, а й у військовій сферах.

"З огляду на те, що поки немає підписаних документів, що переговори за зачиненими дверима тривали 4,5 години, зрозуміло, що порядок денний — дуже великий. І є ймовірність укладання серйозних договорів", — вважає експерт.

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик звертає увагу, що підготовка таких візитів, як японського прем'єра, досить тривала. Особливо це стосується Японії, для якої важливими є протокол, дипломатичні традиції.

"Тому не думаю, що в такому випадку ми бачимо якісь демонстративні дії, спрямовані на те, щоб дратувати опонентів (Росію чи Китай). Йдеться про планомірну роботу Японії щодо підтримки України, про синхронізацію позицій, про японські інвестиції у відновлення нашої країни, про взаємодію на міжнародній арені", – пояснює експерт.

За його словами. Японія входить у режим підвищеної конкуренції та опонування РФ у Тихому океані. Російське МЗС вже заявило про припинення мирних переговорів щодо Курил. Російські дипломати неодноразово заявляли, що Японія проводить агресивну, недружню політику щодо РФ, не лише приєднуючись до санкцій, а й нібито постачаючи в Україну товари подвійного призначення, зокрема й військового.

"Загалом, відносини між Токіо та Москвою суттєво зіпсувалися на тлі російсько-української війни. І продовжують погіршуватися, – зазначає Віталій Кулик. – Японія не почувається в безпеці. Вона змушена швидко модернізувати власні збройні сили та вкладати гроші в оборону. А це — фактично перегляд політики демілітаризації Японії за результатами Другої світової війни. Що дається їй нелегко. Сусіди Японії, як і партнери за океаном, дивляться на це з побоюванням. Але Японія швидкими темпами, маючи досить амбітні плани, нарощує військову міць, роблячи ставку на високоточну зброю, нові технології. Що може бути цікавим і Україні".

Щодо переговорів Китаю та РФ, то все виглядає як візит патрона до свого клієнта, вважає експерт.

"Росія фактично, особливо після внесення ордера Міжнародним кримінальним судом на арешт Путіна, перетворюється не просто на країну-ізгоя, але на руконеподаваємий політичний режим. Сі Цзіньпін, своєю чергою, цим користується. Тому що стає чи не єдиним потужним світовим лідером, з яким у Путіна є збудований особистий контакт, тут можна згадати ще турецького президента Ердогана, який не перебирає, з ким ручатися, але з країн, які мають вихід у глобальний порядок денний, Китай – єдиний такий, що готовий подавати руку Путіну", – наголошує Віталій Кулик.

КНР, продовжує він, користується ситуацією. А у Москви немає іншого виходу, окрім як погоджуватися на всі "хотілки" Пекіна, йти у фарватері його зовнішньополітичних ініціатив. Вислуховувати великі розповіді про тисячолітній досвід примирення та миротворчості з боку Китайської імперії. Брати на себе деякі зобов'язання у частині глобальної повістки. Не генерувати самостійно цей порядок денний, а приймати китайський, наголошує експерт.

"Це і є патрон-клієнтські відносини, – пояснює він. – Росія все більше залежить від китайських поставок, від його ринку, куди реалізує свої нафту та газ, від технологій, які надає КНР. Росія випрошує озброєння або хоча б товари подвійного призначення, які можна використовувати у своїх ракетних технологіях (ті ж чіпи). Китай на це дивиться з побоюванням, бо швидко реагує на будь-які санкційні дії з боку Заходу".

Невипадково відмова від санкцій як інструменту зовнішньої політики проглядається як у глобальній безпековій ініціативі від Китаю, так і в його "мирному плані" для України. Санкції б'ють китайську економіку, тому там проти них виступають. Але переважно дотримуються, вважає Віталій Кулик.

"КНР грає на третіх ринках, намагається обходити обмеження за допомогою інших країн, використовувати "сірий імпорт". Пекін має багатий досвід роботи з обходу санкцій, випробуваний на Північній Кореї та Ірані. Всі ці роки саме Китай фактично утримував зовнішньоекономічні зв'язки Північної Кореї своїм коштом. Щось схоже зараз відбувається і з РФ. Китай замикає на себе її зовнішньоекономічний зв'язок. Стає головним партнером. Але при цьому підсаджує на голку залежності путінський режим. Нав'язує свою повістку. Не пропонуючи замість нічого крім слів про стратегічну дружбу. А це, — зазначає експерт, — не союзницькі відносини. Жодних договорів про спільну оборону, жодних взаємних зобов'язань у питаннях безпеки. Нічого подібно брати на себе КНР не збирається. Хоча РФ дуже хоче цього. Дуже хоче військово-політичний блок, що складається з Росії, Китаю та Ірану, наприклад, але цього не буде, тому що у РФ і КНР є конкуруючі відносини, крім того, Китай бачить світ як китаєцентричний або, у кращому разі, двополюсний. І Росія там не полюс, а залежний суб'єкт. Навіть не суб'єкт, а об'єкт застосування інтересів Китаю".

Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що Міжнародний суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна: яке це має значення для України.

Також "Коментарі" писав про перші підсумки зустрічі Путіна та Сі Цзіньпіна.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини