У військовому плані у центрі уваги продовжує залишатися ситуація під Бахмутом, де окупанти посилюють тиск і вже починають з'являтися повідомлення, що ЗСУ можуть відійти
Цього тижня Україна з військової зими зробила крок у чергову військову весну. Експерти традиційно проаналізували для видання "Коментарі" найбільш яскраві, на їхній погляд, моменти тижня, що минає, і їх можливий вплив на перебіг російсько-української війни.
Остаточно стало зрозуміло, що російська тактика щодо створення в нашій країні гуманітарної кризи взимку не спрацювала
Директор Українського інституту політики (УІП) Руслан Бортник зазначає:
"На минулому тижні ми могли підбити підсумки зими. І вони продемонстрували, що російська тактика щодо руйнування української інфраструктури, щодо створення в нашій країні гуманітарної кризи,
не спрацювала. Хоча російські удари по нашій енергетичній інфраструктурі завдали нам значних економічних збитків, призвели до того, що дефіцит українського бюджету зріс ще на 15-20 млрд доларів, головною своєю метою - занурити Україну в повний блекаут, спровокувати соціально-економічну катастрофу, країні-агресору не вдалося".
За словами експерта, також протягом тижня ми бачили загострення боїв довкола Бахмута.
"Ситуація там погіршується і, швидше за все, ЗСУ доведеться відійти принаймні з частини міста. Або залишити його повністю. Якщо це станеться, розпочнеться нова стадія боїв – вже на лінії Краматорськ-Слов'янськ, – пояснює Руслан Бортник. – У військовому плані також можна констатувати глухий кут у російському наступі під Сватово-Кременною, де сконцентровані величезні сили окупантів. І все ж таки, РФ не змогла досягти там успіху".
Варто згадати, за словами директора УІП, і захід ДРГ до села Брянської області.
"Ці події, – вважає Руслан Бортник, – можливо, знаменують собою новий етап війни, перенесення її на споконвічно російську територію, створення там широких антипутінських рухів. З можливим формуванням нової моделі опозиції РФ, зокрема, її воєнного крила".
Різке зростання держборгу говорить про те, що продовжується життя в борг
Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук так коментує підсумки тижня:
"Слід звернути увагу на статистику за станом держбюджету, боргу, а також на ті заходи, які вживає уряд в економічній політиці. Так, різке зростання держборгу (понад 5 млрд доларів за місяць - всього вище 116 млрд дол, що близько до 90% ВВП) говорить про те, що життя триває в борг. Формується шкідлива та небезпечна звичка, коли ти маєш надходження до бюджету за рахунок зовнішніх джерел, а внутрішні ти особливо не активізуєш. Це моральна загроза – коли сподіваєшся на когось, а не на власні сили".
Небезпечно і те, продовжує експерт, що основна частина надходжень від наших закордонних партнерів – це кредити. Нехай "довгі", хай під невеликі відсотки, але це, по-перше, доведеться віддавати, по-друге, розхолоджує уряд у ракурсі необхідних реформ у секторі виробництва товарів та послуг.
"Крім того, – зазначає Ярослав Романчук, – пригнічує індекс ділової активності. Опитування за лютий показали, що ми знову глибоко у зоні мінуса. Є серйозний дисонанс між настроями суспільства (оптимістичні щодо майбутнього майже 90% респондентів) та промисловості (де ситуація прямо протилежна). Виходить, люди, які реально зайняті в серйозних економічних процесах, бачать, що уряд не розуміє їхніх проблем, не шукає шляхів їх вирішення. Безперечно, перемога буде за нами. Але після неї органам влади доведеться давати відповідь на багато гострих питань, у тому числі щодо податків, грошово-кредитної політики, тотального адміністрування тощо".
При цьому, продовжує експерт, 4 березня прем'єр відрапортував про затвердження Державної антикорупційної програми до 2025 року.
"Це імітація нормального законодавчого процесу в умовах економіки воєнного часу, – упевнений Ярослав Романчук. – Коли такої економіки в Україні власне немає, хоч навіть у Німеччині та Франції вже замислюються над переведенням своїх економік на такі рейки. А в нас це питання перебуває у стані перманентного замилювання. Тому в українській економіці загалом більше тривоги, настороженості та обґрунтованого песимізму, ніж надії, яку висловлює переважна більшість українців, коли їх запитують про віру в перемогу".
Читайте також на порталі "Коментарі" - чи реально Rheinmetall побудувати завод зброї в Україні – про що говорить реакція Москви.