Головна Новини Суспільство події Головні події тижня у світі та в Україні – до яких наслідків вони призведуть
commentss НОВИНИ Всі новини

Головні події тижня у світі та в Україні – до яких наслідків вони призведуть

В Україні тиждень пройшов в обговореннях щодо необхідності продовження підтримки США та ЄС

8 жовтня 2023, 13:18 comments2378
Поділіться публікацією:

Перший повноцінний тиждень жовтня пройшов для України тяжко. Активно обговорюється зниження підтримки нашої країни з боку союзників, хоч ми, можливо, перегинаємо палицю – і все не так погано. Росія явно зробила ставку на затягування війни, причому розглядає її не як протистояння з Україною, а й як екзистенційний конфлікт із колективним Заходом, з демократичним світом. Доказом чого стали чергові шалені заяви Путіна на Валдайському форумі. Експерти традиційно підбили спеціально для видання "Коментарі" підсумки тижня, що минає (з 2 по 8 жовтня), виділивши найбільш важливі, на їхній погляд, моменти.

Головні події тижня у світі та в Україні – до яких наслідків вони призведуть

Конгрес США. Фото: із відкритих джерел

Цього тижня було три знакові події

Народний депутат України IX скликання від партії "Голос", перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк поділився таким коментарем:

"Однією з топ-тем (на жаль, негативних для нас) стало фактичне блокування роботи Палати представників Конгресу США, де наприкінці минулого тижня не змогли проголосувати бюджет (у результаті ухвалили тимчасовий, на 45 днів, без підтримки України), а цього тижня позбавили цю Палату спікера — республіканця Кевіна Маккарті. Радикальне крило Республіканської партії звинуватило його в нібито укладанні таємної угоди з президентом-демократом Байденом щодо підтримки України. Вся ця ситуація, безперечно, гальмує отримання нами необхідної допомоги".

Другим важливим моментом, на думку нардепа, стало ухвалення Верховною Радою рішення про збільшення видатків бюджету-2023 більш ніж на 300 млрд грн. Причому 211 млрд із них піде на потреби Міноборони.

"І третя знакова подія – робота в Україні представників місії МВФ. Вони прибули у складний для нас період у ракурсі фінансового забезпечення, провели чимало важливих зустрічей, – зазначає Ярослав Железняк. – Сподіваємось на позитивний результат".

Ситуація із підтримкою України США дуже динамічна

Експерт Українського інституту політики Микола Спіридонов важливим вважає візит президента України Володимира Зеленського 5 жовтня до іспанської Гранади на саміт Європейського партнерства.

"Візит вже приніс конкретний результат у вигляді надання Україні додаткових засобів ППО. Існують певні домовленості з Іспанією про ЗРК Hawk, з Німеччиною – щодо ЗРК Patriot. Крім того, схоже, практично вирішено питання вступу України до ЄС. Йде лише обговорення можливих термінів такого приєднання після нашої перемоги у війні з російським агресором", – зазначає експерт.

Він виділяє і те, що Європейський парламент планує створити спецфонд на підтримку України у розмірі 50 млрд. євро. Отже, констатує Микола Спіридонов, фінансова підтримка України з боку ЄС не зменшується, попри заяви деяких скептиків.

"Що стосується ситуації в США, там точаться жорсткі дебати щодо надання допомоги нашій країні. І є інформація, що Байден намагається підтримку України навіть посилити, пропонуючи виділити 100 млрд. доларів на це наступного року. Поки що незрозуміло, чи вийде. Але заяви російської пропаганди та її підспівування у стилі – Україну "кинули" – не відповідають дійсності. Ситуація динамічна і все може навіть покращитись для нас. На що й сподіваємось", – каже експерт.

Позитивом тижня, за його словами, можна вважати виділення Кабміном додаткових 229 млн. грн. на стипендії українським студентам. Це важливо, тому що освіта – наше майбутнє. І навіть в умовах війни про це не можна забувати, пояснює Микола Спіридонов.

"На жаль, серйозно загострилася ситуація в Ізраїлі. Через 50 років після війни Судного дня – знову напад, цього разу з боку бойовиків ХАМАС. Є велика ймовірність, що за цим стоїть не лише Іран, а й Росія", – наголошує експерт.

На його думку, історія певною мірою повторюється. Півстоліття тому СРСР постачав зброєю Єгипту та Сирії, які напали на Ізраїль. Тепер смуту сіє нинішня Росія разом із найближчими союзниками типу Ірану.

"У Кремлі сподіваються, що війна на Близькому Сході відверне увагу від війни в Україні. На якийсь час – можливо. Але зі стратегічного погляду немає сумнівів у перемозі Ізраїлю. Він має досить потужні збройні сили. І війна там навряд чи затягнеться. Тож розрахунок Москви може не спрацювати, – зазначає Микола Спіридонов. – Ізраїль точно переможе, після чого, можливо, навіть посилить підтримку України, яка зайняла чітку позицію. Президент Зеленський назвав напад на Ізраїль терористичним. Це, гадаю, знайде свій відгук у ізраїльтян".

Бачимо перетворення України на держплан

Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук головною фінансово-економічною подією називає перехід у новий режим обмінного курсу, про що Нацбанк повідомив увечері 2 жовтня.

"Заявлено плаваючий обмінний курс. І я думаю, що це буде "брудне" плавання. Не на ринковій основі. Але це, безперечно, крок уперед НБУ. Схоже, уважно вивчивши платіжний баланс, торговельний баланс, стан резерву, внутрішній ринок, попит на валюту вирішив зробити саме так. І це добре. Зроблено маленький крок щодо лібералізації", – пояснює експерт.

Однак це, наголошує він, далеко не те, що потрібно для лібералізації поточного рахунку платіжного балансу, переміщення капіталу в рамках необхідних контрактів із закупівлі товарів – інвестиційних та споживчих.

"Другий важливий момент пов'язаний із роботою місії МВФ, яка перебуває в Україні вже тиждень. Чесно кажучи, дивує тон української сторони, що просить у стилі – ми можемо переглянути ставлення до перевірок. Має бути чітке розуміння вигод та збитків від здійснення тих чи інших дій. Зрозуміло, що для контрольних органів перевірки – це хліб, це певні гроші. Але вони, схоже, досі не розуміють, як це руйнівно діє на довіру бізнесу (насамперед малого та середнього)", – зазначає Ярослав Романчук.

Тривожить його і ситуація із боргом, який зростає і через зовнішні запозичення, і через ОВДП.

"При цьому ставка гривні у нас 19,2%. І, якщо НБУ говорить про зниження інфляції до 10%, чому понад 9% прибутковості хтось хоче мати за ОВДП? Це очевидний спекулятивний сюжет. Слід у розмові з нашими зовнішніми партнерами порушувати тему мораторію на всі зовнішні борги України з огляду на нашу складну ситуацію", – вважає економіст.

Насторожує його та загальний курс на централізацію влади. Як, наприклад, пропозиція того ж заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми щодо об'єднання всіх державних ресурсів під єдиним (професійним, на його думку) управлінням. Мовляв, "Ліси України" та земельний банк, нібито показують свою ефективність, а тому треба підім'яти під себе і державні водні ресурси.

"Фактично це перетворення України на держплан. Ліси – одна ДП, вода – інша, земля – третя, банки (на дай Боже!) – четверта. Замість децентралізації, яка важлива, зокрема, з погляду обороноздатності нашої країни, народної довіри, бачимо в економіці продовження зовсім інших тенденцій. І в черговій спробі діалогу з бізнесом, вже анонсованим ОП, слід порушувати такі питання. Тому що в плані управління економікою ОП, Кабмін насаджують якийсь соціалізм. З чим треба боротися", – упевнений Ярослав Романчук.

Читайте також на порталі "Коментарі" — чому світ на порозі нової Холодної війни – чи можуть покращити відносини між США та КНР.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини