Оновлений урядовий варіант законопроєкту про посилення мобілізації, ухвалений Верховною Радою у першому читанні 7 лютого, викликав чимало питань. Самі представники влади, включаючи голову фракції "Слуга народу" Давида Арахамію, визнали, що є моменти, які потребують доопрацювання. Секретар РНБО Олексій Данілов зазначає, що в остаточному вигляді закон про мобілізацію має бути справедливим та зрозумілим для суспільства, а також не суперечити Конституції. Портал "Коментарі" продовжує обговорювати з експертами резонансний законопроєкт та пристрасті навколо нього.
Мобілізація в Україні. Фото: з відкритих джерел
Досі відсутня мотивація поповнювати лави ЗСУ
Політолог, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала розмірковує так:
"На жаль, досі немає трансляції із Ради, тому ми не бачимо, що там відбувається. Не відчуваємо градуса напруги, обговорення. І знаємо лише з інтерпретації тих чи інших нардепів. Але вже чітко зрозуміло, що влада повністю провалила комунікацію із суспільством щодо цього законопроєкту. Тому і викликає негативну реакцію. І той самий омбудсмен Дмитро Лубинець визнає, що норми, прописані в цьому документі,
порушують Конституцію.
При цьому закликав підтримати проєкт у першому читанні. Мовляв, до другого все виправлять. Але навіщо писати законопроєкт, який порушує Конституцію? А тим більше – приймати його… Чому одразу не можна зробити все, як треба? Зрозуміло з огляду на нинішні реалії".
На думку експерта, величезною помилкою є відсутність і в цьому варіанті мотивації для громадян йти до збройних сил.
"Я не знаю, яким буде проєкт другого читання. Але навряд чи – мотиваційним. І це величезна проблема. У ту ж Другу світову не було каральної мобілізації. Була сильна агітація. А в нас що? Є заяви про нечувані виплати сім'ям загиблих. Але немає й таких коштів у бюджеті. Багато набалакали-наобіцяли, нічого з цього не виконується. І це, звісно, накладає негатив на ситуацію з мобілізацією, – констатує Віталій Бала. – Чому Зеленський не вийде із відповідною заявою? Чому не закликає українців йти воювати, боронити країну? Чому він всіляко усувається від теми мобілізації, хоч як верховний головнокомандувач має бути максимально занурений?".
Враховуючи всі вищеперелічені питання та проблеми, відповіді на які влада, яка написала черговий варіант законопроєкту про мобілізацію, не дає, він точно не ефективно працюватиме (навіть, якщо його ухвалять), прогнозує експерт. Тому що немає мотивації.
"А без мотивації на фронті нема чого робити. Це знаю з перших вуст, оскільки спілкуюся з багатьма військовими. За їхніми словами, спочатку було 70-80% вмотивованих. А зараз таких 10–15%. І це згубно впливає на нашу обороноздатність", – наголошує Віталій Бала.
На жаль, зазначає він, немає й прикладу захисту Батьківщини з боку представників влади.
"Чому члени уряду, парламенту, різного роду високопосадовці самі не воюють? Чому не воюють їхні діти? Це той приклад соціальної несправедливості, який також вбиває мотивацію у пересічних громадян. І жодні закони, жодні електронні кабінети військовозобов'язаних це не виправлять, – упевнений експерт. – Якщо не буде проведено роботу над помилками, репресивні заходи лише посилять ситуацію".
Міноборони підійшло до другої "битви за законопроєкт" більш гнучко та виважено
Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак зазначає, що суспільство передбачувано сприймає зміни до мобілізаційного законодавства – через страх за життя, переживання за власне майбутнє. Адже тема мобілізації повертає війну у повсякденне життя кожної української родини.
"Це ще й питання про справедливість по відношенню до нинішнього мільйонного контингенту
чинних військовослужбовців,
які віддають свої життя та здоров'я за те, щоб цивільний тил відчував себе відносно безпечно, – наголошує експерт. – Інакше значно більша частина території України стала б геноцидним полігоном, однією масштабною Бучею. І Путін не втратив би такого вдалого шансу, щоб остаточно вирішити "українське питання", зробивши роботу над помилками Сталіна та наступних вождів-імперців". З іншого боку, продовжує експерт, не можна говорити про справедливу і, головне, ефективну мобілізацію без урахування наступних моментів:
— усвідомлення фінансового забезпечення нових хвиль мобілізації;
– розуміння потреби якнайшвидшої ротації нинішніх військовослужбовців;
– відповіді на ставлення до військовозобов'язаних громадян України, які перебувають за кордоном.
"Є ще низка інших критично важливих питань до державної політики у сфері оборони. І на них важливо отримати чіткі відповіді", – зазначає Олег Постернак.
На його думку, Міністерство оборони підійшло до другої "битви за законопроєкт" більш гнучко та виважено, намагаючись переконати депутатів, омбудсмена та політичних коментаторів у гострій необхідності справедливої мобілізації.
"Спостерігалося повторне внесення деяких гострих та неприйнятних законодавчих новел, розкритикованих під час обговорення першого законопроєкту. Тому важливо до другого читання позбавитися критичних норм, які можуть підірвати економіку", – констатує експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — фронт звалиться: The Washington Post назвав найгострішу проблему ЗСУ.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.