Росія не залишає спроб зірвати саміт миру, який заплановано на 15-16 червня у Швейцарії. Глава МЗС країни-агресора Сергій Лавров вкотре "завів платівку", що Китай нібито найбільше підходить як країна, здатна організувати мирну конференцію, в якій братимуть участь і Москва, і Київ. Умовчуючи при цьому, що Китай всіляко допомагає Росії, за що неодноразово отримав жорстку критику з боку США. У свою чергу Україна дає зрозуміти, що зірвати саміт миру, до якого готові приєднатися майже 100 держав та міжнародних організацій, країні-агресору не вдасться. Що може продемонструвати саміт, що важливо робити до та після нього, порталу "Коментарі" розповіли експерти.
Саміт миру. Фото: з відкритих джерел
Саміт у Швейцарії матиме важливе значення в плані засудження війни як такої
Генерал армії України, екс-глава Зовнішньої розвідки України (з 2005 по 2010 роки) Микола Маломуж наголошує, що саміт миру не вирішить конкретних проблем нашої війни.
"Так, там розглянуть, як заявив президент
Зеленський,
питання ядерної безпеки (стосується всіх), продовольчої (нам важливі транспортні коридори, що не обстрілюються, проти чого не буде ніхто), гуманітарні аспекти (обмін полоненими, повернення депортованих Росією українських дітей). Ці моменти цікавлять усі країни – як умовного колективного Заходу, і т.зв. Глобального Півдня. Саме тому, гадаю, наше керівництво вирішило цей саміт присвятити їм", – каже експерт.
Але спочатку, нагадує він, метою скликання цього саміту було вийти на консолідовану позицію щодо припинення війни в Україні, виведення російських військ із наших територій, гарантій безпеки. Кардинальні теми і для України, і для європейської безпеки, і світової. Але говорити про них у своїй більшості світові лідери, схоже, ще не готові, констатує екс-глава Зовнішньої розвідки України.
"Тим важливіше, – продовжує він, – нам активізувати зусилля у цьому напрямі. На рівні дипломатії, оперативної роботи, залучення авторитетних осіб і в Україні та за кордоном, які мають досвід, вплив, зв'язки. Це важка, але необхідна робота – формувати загальні підходи щодо припинення війни та умов миру на засадах міжнародного права. Продумувати документи, що юридично зобов'язують".
Виходячи з вищесказаного, зазначає Микола Маломуж, саміт у Швейцарії матиме важливе значення в плані засудження війни як такої, але без конкретних рішень щодо її припинення. Три позиції, які мають намір обговорити, мабуть, оформлять у вигляді деяких декларацій.
"З огляду на те, що конкретних рішень щодо закінчення війни на цьому саміті не ухвалять, представництво країн може бути не на найвищому рівні, як нам би хотілося. Звідси – вагання президента США. Білий дім досі не дав чіткої відповіді, чи буде Байден на зустрічі у
Швейцарії.
Швидше за все, представлятиме Штати голова Держдепу Ентоні Блінкен. Тоді як присутність саме першої особи лідера демократичного світу була б дуже показовою. І заяви Байден, що точно буде на саміті, це могло б підштовхнути до подібних рішень також керівників інших держав, які поки що не підтвердили своєї присутності на майбутній зустрічі", – упевнений генерал. На жаль, вагається і Китай. Поки не ясно, чи братимуть участь взагалі на саміті миру його представники. Прем'єр Індії начебто дав свою попередню згоду. Немає визначеності із позиціями Бразилії, Туреччини, констатує Микола Маломуж.
"На мій погляд, цей саміт має започаткувати переговорний процес про нову систему світової безпеки. І лідерство тут має бути за США, Китаєм, ЄС, іншими сильними гравцями. Тоді це буде ефективно. Тоді Росія матиме реально серйозний виклик. Коли лідери майже ста країн з різними політичними устроями об'єднають зусилля щодо формування нового світоустрою. З дотриманням принципів міжнародного права, із засудженням агресій, із невідворотним покаранням тих, хто намагається розв'язувати війни. Зі швидким припиненням на цих умовах конфліктів на Близькому Сході та між Україною та РФ як мінімум. Що важливо було б закріпити у відповідній резолюції. Створивши потужний робочий орган, який розробить конкретні юридичні механізми", – вважає експерт.
Але поки що, визнав він, стартом такого процесу саміт у Швейцарії не виглядає.
"Ну, почнемо хоча б із трьох позначених позицій. Можливо, намітивши деякі параметри вже стратегічного плану на наступний – потужніший форум. З виходом на конкретні рішення у ракурсі припинення російсько-української війни. Для чого потрібна потужна попередня робота, а також успіхи ЗСУ на фронті, – наголошує генерал. – Це підштовхне в потрібному напрямку ті ж Китай і Бразилію, за якими потягнуться й інші умовні нейтрали".
У такому разі, робить висновок Микола Маломуж, у РФ не залишиться вибору, окрім як йти на певні угоди, вироблені не просто Україною, але фактично всім світом.
Лінія поділу між демократіями та авторитаризмом давно відома
Екс-дипломат, політичний експерт, колишній заступник командира роти добровольчого формування Бориспільської місцевої територіальної громади №1, керуючий партнер консалтингової компанії "Crowe Michailenko" Вадим Трюхан поділився такими міркуваннями:
"Завищені очікування є абсолютно недоречними, коли ми говоримо про саміт миру. Це перша подібна конференція. Сам факт, що там будуть присутні десятки світових лідерів, що обговорюватиметься саме українська формула миру – вже позитив!".
На думку експерта, очевидно, що Китай грає та продовжить грати у свою гру. Він не може дозволити Україні перемогти Росію, пояснює екс-дипломат. Адже тоді весь демократичний світ сконцентрується на тому, щоб зупинити Китай.
"Але Пекін не переходитиме і "червоні лінії". Він не постачатиме до РФ відкрито, відверто — зброю та боєприпаси. Щоб не втратити можливість торгувати із Заходом, де його основні ринки збуту, щоби не потрапити під санкції, не втратити інвестиції", – зазначає Вадим Трюхан.
Щодо якихось паралельних треків, продовжує він, нехай Росія спробує. Лінія поділу між демократіями та авторитаризмом давно відома, наголошує експерт. Світ, за його словами, балансує на рівні 90 (плюс-мінус) держав, які підтримують і Україну, і загалом демократичні тенденції розвитку – та 20 (плюс-мінус) держав, які зробили ставку на авторитаризм. Решта – своєрідна "сіра зона", яка хитається з одного боку до іншого.
"Щодо позиції США. Мені здається, навіть, якщо Байдена не буде на саміті у Швейцарії (хоч більше шансів, що він відвідає цей захід, тому що все одно буде в Європі – напередодні саміту миру відбудеться зустріч глав "Великої сімки" в Італії), це не вплине на результат. США у будь-якому випадку будуть представлені на досить високому рівні – віце-президент чи голова Держдепу. Проблема у іншому. Що буде після виборів у Штатах? Як Україні адаптуватися до ситуації, коли, наприклад, Трамп переможе? Ну, а поки що американці явно допомагають нам в організації саміту, у протидії спробам Путіна його зірвати", – констатує Вадим Трюхан.
Читайте також на порталі "Коментарі" — чи є сенс проведення саміту миру: що важливо вже зараз.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.