Президент Франції Еммануель Макрон має намір звернутися до російського диктатора Володимира Путіна, якому на виборах намалювали рекордний результат з проханням про припинення вогню в Україні на час Олімпійських ігор у Парижі. У російському МЗС заочно відкинули цю ідею. Про що говорить сам факт обговорення такої пропозиції? Наскільки реалістичним є тимчасове припинення вогню? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Війна в Україні. Фото: з відкритих джерел
Париж не відходить від стратегічного плану, суть якого – деокупація всіх територій України
Експерт-міжнародник, співзасновник аналітичного центру "Об'єднана Україна" Антон Кучухідзе нагадує, що ще за давніх часів була традиція припиняти війни, поки йдуть Олімпійські ігри. І те, що президент Макрон висловив таку пропозицію, є даниною саме цим традиціям, вважає він.
"Водночас подається чіткий сигнал, хто саме є агресором, порушником міжнародного права. Хто проводе геноцид проти іншого народу. Хто підриває основи світового порядку. Йдеться, зрозуміло, про рашитську федерацію. Тому і посилання – саме їй", – пояснює експерт.
Він також нагадує, що у лютому президент Макрон та президент Зеленський підписали договір про співпрацю у сфері безпеки. І на сьогодні Україна та Франція розглядають одна одну як стратегічних партнерів, як гарантів безпеки один одного.
"Військово-технічна співпраця між країнами зміцнюється. І наші дії, безумовно, спрямовані на здобуття справедливого миру. А він можливий при втіленні
формули миру президента Зеленського.
Тобто, навіть закликаючи на якийсь час зупинити бойові дії, офіційний Париж не відходить від стратегічного плану, суттю якого є деокупація всіх територій України (на чому, до речі, нещодавно акцентував Макрон)", – резюмує Антон Кучухідзе. Немає сенсу домовлятися з Путіним, навіть про тимчасове припинення вогню
Політичний експерт Світлана Кушнір поділилася таким коментарем:
"Спочатку – рефлексія на 17 березня 2024 року, коли в РФ та на підконтрольних путінському режиму окупованих територіях "відбулися" так звані
"президентські вибори".
Російська диктатура давно не має нічого спільного з демократією, зокрема процедурою відкритих та конкурентних виборів. Ніхто не мав сумніву, що Путіна в черговий раз проголосять "переможцем" більш ніж умовних виборчих перегонів. Завдяки незаконним маніпуляціям з конституцією РФ, тотальною пропагандою, знищенням будь-яких проявів політичної конкуренції путінський режим зберігав владу майже чверть століття, а тепер сподівається ще наступні шість років. Російські виборчі кампанії вже давно перетворилися на фарс та імітацію волевиявлення, путінський режим зневажає міжнародне право. Саме тому РФ розпочала геноцидну війну проти України, робить спроби анексії українських територій, разом із північнокорейським, іранським та іншими одіозними режимами намагається зруйнувати світовий порядок, заснований на силі права, а не праві сили. І саме тому чекати на реальне перемир'я від путінського режиму не варто. Не кажучи вже про справедливий мир". Світлана Кушнір наголошує, що незаконне та примусове залучення до участі у так званих виборах президента РФ мільйонів громадян України з тимчасово окупованих територій додатково ставить під сумнів об'єктивність та легітимність будь-яких оголошених результатів. Отже, і Путіна – як легітимного президента. Тобто, розвиває експерт думку, якщо з ким і варто домовлятися про щось, включаючи тимчасове припинення вогню тощо, то не з цим самопроголошеним царем.
"Перший крок до формального невизнання Путіна зробила ПАРЄ ще у жовтні минулого року, рекомендувавши європейським урядам не вважати того президентом, якщо він піде на
новий термін.
Таку ж рекомендацію було озвучено минулого місяця на зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС. Аналогічна ініціатива обговорювалася і у Конгресі США, – зазначає Світлана Кушнір. – І тепер до цього автократа та тирана звертається цивілізований світ (устами Макрона) з проханням, яке діяло колись безумовно у всьому елліністичному, а тепер цивілізованому просторі. А саме – щоб під час Олімпіади було запроваджено перемир'я. А в Кремлі чітко дають зрозуміти, що самі вирішуватимуть, коли припиняти (і чи припиняти) вогонь. Нагадаю, що Захід у 2008 (російський напад на Грузію), 2014-го (окупація Росією українських Криму та частини Донбасу) та 2022-го (широкомасштабне вторгнення путінської орди в Україну) йшов шляхом надання люфту для збереження Путіну обличчя. Шляхом деякого замирення, яким колись йшли європейські країни напередодні Другої світової укладенням ганебного Мюнхенського договору (коли віддали на поживу Гітлеру частину тодішньої Чехословаччини). Шляхом, який, якби був живий Черчілль, то назвав би його шляхом повзання і ганьби. У цій какофонії мирних пропозицій різних країн тоне голос українського воїна, який просить не миру чи перемир'я, а більше зброї, танків та літаків, боєприпасів. Який закриває своїм тілом Європу від російської навали. І якого демократичний світ має нарешті почути". Читайте також на порталі "Коментарі" — що стоїть за низкою заяв Макрона: чому з'явилася пропозиція про перемир'я.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.