Війна в Україні: що вже позаду і як подолати нові виклики

Україна провела низку заходів, присвячених двом рокам опору повномасштабної російської агресії. До нас приїжджали іноземні делегації, відбувся форум "Україна. Рік 2024", на якому виступали урядовці, а президент провів прес-конференцію. А ось у Росії чергову річницю вторгнення "не помітили" через стратегічний провал т.зв. "сво", незважаючи на деякі тактичні успіхи. Які висновки з російсько-української війни можна зробити зараз? Які є варіанти розвитку ситуації на третьому році "великої війни" та одинадцятому власне агресії РФ проти України? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Війна в Україні. Фото: Генштаб ЗСУ

Багато залежатиме від того, чи проголосує Конгрес за надання допомоги Україні

Політолог, професор кафедри міжнародних відносин НАУ Максим Ялі вважає, що ми бачимо підтвердження того, що гарантії безпеки, які нам давали 1994-го, коли ми підписали Будапештський меморандум, відмовившись від третього у світі арсеналу ядерної зброї, не працюють. Як і інші гарантії.

За його словами, за підсумками двох років повномасштабної війни видно, що санкції не дають належного ефекту. Країна-агресор продовжує виробляти високоточну зброю за допомогою реекспорту необхідних елементів із країн СНД, ближнього зарубіжжя тощо.

Наразі, продовжує він, завдання України та наших закордонних партнерів – продумати механізм санкцій на ті країни, які допомагають РФ обходити обмеження.

Щодо перспектив – багато, на його думку, залежатиме від того, чи проголосує нижня палата американського парламенту за виділення військово-фінансової допомоги Україні на 2024 рік.

Він вважає, що, якщо Конгрес виділить нам допомогу, є надія, що на нас не чинитимуть тиск з метою початку переговорів з РФ.

Наше завдання зробити так, щоб із цієї війни Україна вийшла оновленою та укріпленою

Політолог, експерт аналітичного центру "Об'єднана Україна" Валентин Гладких наголошує, що до початку повномасштабного вторгнення Росії перед українською державою стояло кілька принципово важливих завдань.

Він наголошує, що бойовими діями на території Донецької та Луганської областей Кремлю фактично вдалося відвернути увагу від анексії АР Крим. І нагадує, що про повернення АРК до створення президентом Володимиром Зеленським "Кримської платформи" практично ніхто не говорив серйозно. Формально не визнаючи факту анексії Криму цивілізований світ, проте не докладав жодних зусиль, щоб цю ситуацію виправити.

Другим принципово важливим завданням стратегічного значення для України була євроінтеграція – набуття повноцінного членства в Європейському Союзі, наголошує він.

Третім стратегічним завданням для України напередодні повномасштабного вторгнення РФ було членство в НАТО, наголошує Валентин Гладких.

У цьому контексті, продовжує експерт, слід зазначити результативні зусилля України щодо формалізації гарантій безпеки. Йдеться, пояснює він насамперед про Спільну Декларацію про підтримку України, спочатку підписану державами "Великої Сімки", а пізніше підтриману близько 30 державами. Дуже показовим є також, на думку Валентина Гладких, підписання двосторонньої "Безпекової Угоди" між Україною та Великобританією, Німеччиною, Францією, Данією, Італією, Канадою.

У цьому ж контексті, вважає Валентин Гладких, слід зазначити, що Україна не просто отримує новітні озброєння, а й модернізує свій військово-промисловий комплекс, який, за потребою, має стати частиною ВПК як мінімум держав НАТО.

Читайте також на порталі "Коментарі" — Зеленський розповів про останню зустріч із Путіним: які три питання порушувалися.