Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, який вирушив у турне, в рамках якого протягом цього тижня відвідає Бразилію, Венесуелу, Нікарагуа та Кубу, заявив, що Росія нібито хоче швидше закінчити війну (яку називає "конфлікт в Україні"). Це відбувається на тлі вельми сумнівних "миротворчих" ініціатив з боку Бразилії. Не залишає свої пориви у цьому напрямі і Китай, чий лютневий "мирний план" також не викликав особливого ентузіазму. Як оцінюєте цей парад "миротворців" та закордонні маневри Лаврова? Що важливо розуміти Україні та Заходу? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Візит Сергія Лаврова до Бразилії. Фото: з відкритих джерел
Якщо Захід продовжить зволікати, якщо війна вийде за межі 2023 року, це стане серйозним ударом по демократичному світу
Аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно міркує так:
"Китай, частина європейських (типу тієї ж Угорщини) та латиноамериканських країн не заохочують війну, але виступають і проти санкцій, закликаючи шукати мирний шлях. Наполягають на переговорах, на тому, щоби зупинити війну прямо зараз. Однак це означало б де-факто зафіксувати статус присутності РФ на українських територіях у тому варіанті, який маємо на даний момент. Фактично окупація Криму, а також частин Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської областей".
Той самий Китай, продовжує експерт, видає себе за нейтральний бік, але при цьому демонстративно підтримує відносини з РФ. Адже міг би зіграти свою роль у запобіганні ядерним ризикам. І відповідні заяви з боку офіційного Пекіна ми чуємо періодично. Що там проти застосування та розповсюдження ядерного озброєння, проти шантажу за допомогою атомних електростанцій, зокрема – Запорізької АЕС.
"При цьому Україна вже визначилася з метою повернути території станом на
1991 рік. Як і Росія зі своєю – якнайбільше відхопити, не дозволити звільнити вже окуповані території. Без рішучості та готовності Заходу допомагати нам максимально, без розуміння ним, що без військової переваги України не може бути стартової точки у переговорах про мир, не буде розуміння – яким це має бути світ, як має завершитися ця війна, – наголошує Олеся Яхно. – До контрнаступу ЗСУ у Заходу ще є час. Якщо він продовжить зволікати, якщо війна вийде за межі 2023 року, увійшовши до 2024-го, коли в низці країн Заходу (включаючи США) будуть вибори, це стане серйозним ударом по демократичному світу. Виграє тут лише Китай, котрий явно хоче посилити свої геополітичні позиції. Останні події демонструють, що КНР намагається перетягнути на свій бік Європу і не лише її в ідеологічному протистоянні зі США". Низка політиків у світі справді готові допомагати країні-агресору
Голова Центру політичних студій "Доктрина", політичний консультант Ярослав Божко вважає, що всі останні вояжі Лаврова демонструють зміни у зовнішній політиці РФ, що почалися після повномасштабного вторгнення в Україну.
"Це переорієнтація на країни, що розвиваються, на "Третій світ", на зло Заходу і на хвилі небажання кооперації з ним. Тут, безумовно, є ґрунт для знаходження ситуативно-прагматичного інтересу низки антизахідних еліт у Південній Америці, Африці, Азії. Однак РФ намагається зобразити це якимось новим союзництвом, довгостроковим та стабільним, чим ця ситуативна переорієнтація зовсім не є", – вважає експерт.
За його словами, низка політиків у світі, справді, готові допомагати країні-агресорові в обході санкцій там, де це вигідно їм. Готові вони і критикувати західні еліти.
"Однак це не веде до якогось реального згуртування, – упевнений Ярослав Божко. – Кожен залишається при своєму, а критика для багатьох країн є лише інструментом торгу із Заходом за вигідніші умови".
РФ ж, наголошує експерт, намагається з цієї тенденції вичавити розрив між глобальними Центром та Периферією. Однак це веде і до серйозних проблем для розвитку самих країн "Третього світу", наголошує Ярослав Божко.
Читайте також на порталі "Коментарі" — навіщо Путін знову приїхав на окуповані території України.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.