Керівник Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що в Гаазі буде створено центр, який займатиметься злочинами російської агресії в Україні. Тим часом деякі офіцери армії РФ вже зізнаються, що росіяни жорстоко катують українців. Чому це важливі заяви? Яка можливість довести провину всіх винних у військових злочинах – до трибуналу (суду)? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Трибунал для Росії. Фото: з відкритих джерел
Масштаб розслідувань та вердиктів з боку судових інстанцій має бути максимально широким
Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко вважає, що центр, про який заявила голова Єврокомісії, справді потрібен.
"Україна з початку повномасштабної російської агресії почала активно займатися кооперацією із закордонними партнерами для правильної фіксації всіх злочинів, які скоюють росіяни у цій війні. У тому числі військових злочинів. Багато зроблено з боку Офісу генпрокурора. Відбулося залучення прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) Каріма Хана, правоохоронних органів та спеціалістів з інших країн. Було створено комісії, групи, які всім цим займалися. Відбувалася і відбувається фіксація російських злочинів в Україні. Усі докази оформлюються правильно, щоб ні в кого не було можливості маніпулювати їхньою спроможністю", – розповідає експерт.
При цьому, продовжує він, слід розуміти, що військові злочини (гвалтування, вбивство, мародерство тощо) розслідуються як правоохоронними органами України, так і МКС. Тобто робота йде і в ракурсі українського національного законодавства, і на міжнародному рівні.
"Але й інший аспект – злочини агресії з боку РФ. І тут уже йдеться про притягнення до відповідальності посадових осіб. У тому числі тих, хто користується т.зв. "функціональним імунітетом". Це президент, міністри. І злочин агресії теоретично може розглядати МКС. Але тоді мали б ратифікувати Римський статут і Україна, і Росія. Чого не зроблено. Відповідно, МКС розслідувати злочини РФ у ракурсі агресії – не може", – пояснює Ігор Петренко.
Ще один орган, який міг би провести подібне розслідування та винести потім вердикт, – це ООН. Має бути рішення його Радбезу щодо створення спеціалізованого трибуналу.
"Але ми чудово розуміємо, що у зв'язку з тим, що РФ має там право вето – це глухий шлях. І навіть якщо її вдасться якимось чином звідти видавити – це час… До того ж постпредом Ради безпеки ООН залишиться Китай, який має "особливу думку". Тому, – зазначає експерт, – Україні та партнери обрали третій шлях – створення спеціалізованого трибуналу шляхом підписання міжнародного договору. Можливо широкого за участю як організацій, так і конкретних країн".
За словами Ігоря Петренка, вже проведено експертні консультації, наразі триває діалог на рівні двосторонніх міжурядових переговорів з різними країнами – для того, щоб вони долучилися до цього договору. На основі якого і створюватиметься спеціалізований трибунал, який розслідує саме злочини агресії. Вищий рівень. Для притягнення до відповідальності особисто Путіна та його оточення.
"Військові злочини стали можливими саме через ухвалення рішення про агресію. Потім так важливо притягнути до відповідальності саме тих, хто спланував напад на Україну та дав йому "зелене світло". І центр, який займається злочинами російської агресії в Україні, який створять у Гаазі і про який говорить Урсула фон дер Ляєн, – це також один із додаткових механізмів. Він допоможе краще зафіксувати військові злочини, а також – формувати коаліцію країн для створення спеціалізованого трибуналу з метою покарання найвищої військово-політичної верхівки РФ. Ряд винуватців у військових злочинах вже притягнуто до відповідальності. Хтось засуджений в Україні, хтось поки що заочно. Але масштаб розслідувань та вердиктів з боку судових інстанцій має бути максимально широким, – упевнений експерт. – Щоб кожен військовий РФ розумів – рано чи пізно доведеться відповідати за все, що вони творили в Україні".
Є всі підстави вважати, що цілеспрямовані ракетні удари РФ по наших енергетичних об'єктах є військовими злочинами
Адвокат Юрій Білоус, який займається збиранням доказів військових злочинів росіян в Україні, наголошує, що до таких сміливо можна відносити удари по критичних об'єктах інфраструктури.
"Воююча сторона може багато зробити, щоб знижувати військовий потенціал противника. Бити по військових частинах, мостах, дорогах, які використовуються у тому числі, у військових цілях. І в цьому сенсі той самий Кримський міст – це наша законна мета. Але є всі підстави вважати, що цілеспрямовані ракетні удари РФ по наших енергетичних об'єктах є військовими злочинами. Жодної військової переваги удари по ТЕЦ різних міст України агресору не приносять. Проте приносять масу страждання цивільному населенню. Що, схоже, є істиною метою російського найвищого військово-політичного керівництва. Яке і за це теж слід притягати до відповідальності", – упевнений Юрій Білоус.
Водночас, зазначає він, Україні та нашим закордонним партнерам слід опрацьовувати – як із юридичної та політичної сторони можна правильно дістатися і до заморожених російських активів, і до Путіна з його оточенням. Щоб зробити все вірно. За законом.
"Визнанням РФ країною-спонсором тероризму, державою-терористом (є різні підходи), ми прокладаємо відповідні доріжки. Щоб російські активи не перебували під суверенним захистом, щоб Путін втратив імунітет як президент. Щоб те саме стосувалося міністрів, депутатів, інших високопоставлених росіян, які підтримали агресію, – пояснює експерт. – Кремль маніпулює такими поняттями як суверенність, імунітет. І нам треба шукати якусь протидію, протиотруту, умовний новий ключ. Міжнародний кримінальний суд у Гаазі не може розслідувати злочини агресії РФ (бо Рада безпеки ООН зі зрозумілих причин не передала це на розгляд МКС), але може займатися розслідуванням військових злочинів і злочинів проти людства, скоєних на території України. Що він, до речі, робить. Але важливо створити і спецтрибунал, який займатиметься розслідуванням злочинів агресії проти України та самого факту вторгнення РФ. І у цьому ракурсі відповідні заяви з боку наших європейських партнерів можна лише вітати".
Читайте також на порталі "Коментарі" — боротьба з корупцією чи показуха: що ховається за низкою обшуків та звільнень в Україні.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.