Що з контрнаступом ЗСУ – чому наприкінці липня Україні доведеться ухвалювати важкі рішення

Україна поки не задіяла резерви, але росіяни роблять все, щоб ми перекинули їх на схід, зробивши тим самим для них безпечнішим південь

Незважаючи на те, що за місяць Україна в рамках контрнаступальних та наступальних дій повернула більше територій, ніж РФ захопила за рік, процес деокупації йде вкрай тяжко. В Офісі президента вкотре пояснили, що ЗСУ уповільнюються через сильно заміновану територію, матеріально-технічні проблеми (постачання зброї), перевагу Росії в авіації. Слідом за головою Об'єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі в ОП попереджають, що наші наступальні операції будуть важкими і тривалими. Про що говорить те, що відбувається на всіх фронтах (включно з дипломатичним) на даний момент? Чого очікуємо в найближчому майбутньому? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Наступати на сильніші сили противника – дуже складний, важкий варіант

Генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006-2010 рр.) Ігор Романенко впевнений, що на військових фронтах у найближчому майбутньому слід очікувати серйозного тяжкого протистояння.

"На нещодавній (вже 14-й) зустрічі у форматі "Рамштайн" партнери повідомили, що за кордоном підготували 63 тисячі українських військовослужбовців. А росіяни лише на сході зосередили 100 тисяч людей та близько тисячі танків та іншої бронетехніки! Усьому цьому нам доведеться протистояти", – наголошує експерт.

За його словами, ми так пізно розпочали свої наступальні операції, тому що союзники не поставили нам все необхідне вчасно та в потрібній кількості. І досі недопоставили.

"Звичайно, ми не хочемо йти в бій недостатньо підготовленими силами, втрачаючи те, що маємо зараз, – пояснює генерал. - Так, ми поки що не задіяли резерви. Але росіяни роблять усе, щоб ми перекинули їх на схід, зробивши для них більш безпечним південь".

Ігор Романенко зазначає, що ми не можемо кидати зараз масовано свої сили та засоби на ворожі рубежі оборони через мінні поля під загрозою ударів з повітря.

"Спершу слід розбити ворога на якихось вузьких ділянках, винести його позиції дальніми ударами. Але поки що і з цим проблеми. Як і з розмінуванням. Потрібно шукати інші шляхи", – вважає експерт.

Він звертає увагу, що навіть біля Бахмута, де ми просувалися, зараз довелося зупинитися. Як і практично скрізь - на півночі, на півдні.

"Наступати на сильніші сили противника – дуже складний, важкий варіант. Якби ми мали серйозну перевагу у озброєннях – інша річ. Але цього немає. Як і переваги у кількості боєприпасів. Те, що нам дали касетні боєприпаси – це швидше з розряду "підтримати штани". Щоб меншою була витрата звичайних боєприпасів. А ті ж ATACMS нам не дали досі. Навіть у новому пакеті військової допомоги від США на 1,3 млрд доларів їм не знайшлося місця. Адже нам треба чимось пробивати масовану ворожу оборону", – акцентує генерал.

Він звертає увагу, що вже й по безпілотних апаратах, зокрема ударних, ми програємо, хоч спочатку мали перевагу.

"Зараз Україна може виставити кілька тисяч БПЛА, тоді як РФ – десятки тисяч. Кількістю ми боротися не можемо, – констатує експерт. – Потрібні бодай засоби, які придушують безпілотники. Їх також не вистачає. А нам хоч би сотню антидронових кулеметів!".

Ті плани, які формувалися до весни та навесні, суттєво змінюються у зв'язку з наступальними діями противника на сході та пробуксуванням поставок нам потрібних озброєнь у обумовлені терміни та у необхідних обсягах, зазначає Ігор Романенко.

Все це, продовжує він, змушує Україну серйозно коригувати попередні плани.

"Що природно. У військовій справі дуже важливим є такий елемент як оперативна реакція на ситуацію, – каже експерт. – Простий приклад. Якби до кінця минулого року партнери дали нам все необхідне, ми могли б мати серйозний успіх на ділянці Сватово-Кремінна на Луганщині. Але нам не дали того, що ми просили. І за півроку росіяни збудували потужну оборону і самі тепер атакують. Думаю, до кінця липня військово-політичному керівництву України доведеться ухвалювати важкі рішення щодо порядку подальшого ведення бойових дій".

Небо над Україною треба закривати, тим більше, що є інформація про накопичення дронів РФ, щоб змінити тактику роботи роєм БПЛА

Політичний експерт Світлана Кушнір розмірковує так:

"Ці заяви та дії – свідчення того, що війна – нелегка прогулянка. Україна продовжує очищувати свою територію від загарбників, але політична кон'юнктура може бути не завжди у наш бік. А тому наше завдання – не зменшувати обертів щодо контактів з коаліцією "Рамштайн", США, Великобританією, НАТО як стратегічними партнерами".

На думку експерта, після атак на Одесу та Миколаїв робота МЗС України має посилитися, а отримання і нових систем ППО, і літаків – зрушити та перестати бути млявим процесом.

"Небо треба закривати, тим більше, що є інформація про накопичення дронів РФ, щоб змінити тактику роботи роєм БПЛА. Фактично це може стати новим "прочитанням" килимових бомбардувань, чого не можна допустити", – акцентує Світлана Кушнір.

Вона зазначає, що ситуація з мінуванням росіянами не тільки наземних територій України по лінії бойового зіткнення, а й водної гладі Чорноморської акваторії (про що нещодавно заявили США) має стати предметом екстреного Радбезу ООН.

"Мінне забруднення загрожує катастрофічними наслідками і для армії, і для екології, а отже – і для економічного потенціалу нашої країни", – пояснює експерт.

Важливим аспектом вона називає моральний настрій української нації на тривалий період воєнних дій.

"Ми маємо це усвідомити, звикнути жити та працювати в таких умовах, – упевнена Світлана Кушнір. – Міняти ментальність та спосіб життя. По суті, йдеться про те, що Україна входить у період життєдіяльності по образу Ізраїлю. Тому – безпека понад усе. Продовжуємо працювати на благо перемоги України!".

Читайте також на порталі "Коментарі" - Байден попередив, що Росія може зробити нову атаку: подробиці.