У проекті першої в історії США Національної оборонно-промислової стратегії йдеться про те, що американські компанії поки що не можуть виробляти зброю досить швидко, щоб задовольнити світовий попит, зокрема через російсько-українську війну, а також протистояння Ізраїлю з ХАМАС. Тим часом новий глава МЗС Великобританії Девід Кемерон має намір цього тижня відвідати Вашингтон, щоб переконати американських союзників у необхідності посилення військової та фінансової підтримки України. Експерти проаналізували для видання "Коментарі" ситуацію з підтримкою України та загалом із готовністю Заходу відповідати на виклики, кинуті РФ та її союзниками.
Допомога ЗСУ. Фото: із відкритих джерел
Ситуація непроста, але підтримка від партнерів точно буде
Експерт-міжнародник, співзасновник аналітичного центру "Об'єднана Україна" Антон Кучухідзе поділився таким коментарем:
"Початок виборчої кампанії у
США,
звісно, привніс певні маніпуляції з виділенням допомоги Україні. Але, якщо ви подивитесь на заяви представників Білого дому, голови Держдепу, керівництва Пентагону – вони наголошують на важливості підтримки нашої країни. Тож, гадаю, вона зберігатиметься. Союзники знайдуть відповідні механізми".
Національна оборонно-промислова стратегія США – поки що лише проєкт документа, зазначає експерт. І для нас, наголошує він, добре, що Україна та Ізраїль позначаються як пріоритети для американського ВПК.
"Стратегічний інтерес США – збереження європейської та євроатлантичної системи геополітичної безпеки, що створювалася з 1949 року. Фактично це союзники НАТО. Україна на даний момент де-факто є східним флангом НАТО та топовим союзником Альянсу. Не маю сумніву, що на Заході розуміють колосальну взаємозалежність систем безпеки. І питання не стоїть – підтримувати Україну чи ні. Підтримувати – однозначно! У тому числі задля збереження діючої системи безпеки. У якій Україна вже стала щитом Європи. І дати росіянам розбити цей щит, вийшовши на кордони ЄС, гадаю, ніхто на Заході не хоче", – наголошує Антон Кучухідзе.
Натомість, продовжує він, є момент, який стримує США, ЄС у наданні більшої допомоги Україні. На Заході, за словами експерта, є впливові кола, які просто не знають, що робити з РФ, якщо та почне розвалюватися у разі нищівної поразки на полі бою.
"Вже видно, що силовому апарату Кремля все складніше стримувати негатив, якого стаж все більше. Невдоволення матерів, дружин мобілізованих, загальне невдоволення колосальними витратами на
війну з паралельним зростанням інфляції та ослабленням економіки. Регулярна армія розбита. Поповнення викошується колосальними темпами. Приховану мобілізацію приховувати все складніше. І ситуація далеко не така стабільна, як трубить російська пропаганда та її закордонні підспівувачі, – акцентує співрозмовник видання "Коментарі". – Зрозуміло, що криза всередині РФ назріватиме. Підігріваючись неуспіхами в Україні, все більшою ізоляцією від Заходу, а також боротьбою веж Кремля, що триває. Питання часу, коли в країні-агресорі розпочнуться дезінтеграційні процеси. І низка західних впливових кіл не знає, що робити в такому разі. Як забезпечити безпечний транзит влади без ризику абсолютної хаотизації у ядерній державі". За словами Антона Кучухідзе, виглядає так, що на даний момент не залишилося жодного впливового публічного політика в РФ, який був би лояльним до Заходу, прихильний до настання справедливого миру в Україні. Виходить – нема з ким обговорювати поствоєне співіснування.
"Щодо нового глави британського зовнішньополітичного відомства – показово, що свій перший візит у цьому статусі Кемерон здійснив в Україну. За підсумками зустрічі з президентом Зеленським він наголосив, що Британія робитиме все можливе для підтримки нашої країни у війні проти РФ. І буде робити це стільки, скільки потрібно. До того ж постійно закликає союзників, зокрема під час нещодавньої зустрічі у
Брюсселі.
Впевнений, що Кемерон у Штатах закликатиме посилити підтримку України, акцентуючи, що це на користь усього демократичного світу", – вважає експерт. Він звертає увагу, що паралельно з цими процесами ми бачимо нові пакети військової допомоги з боку Німеччини, а також запевнення від її керівництва, що підтримка наростатиме.
"Дивно, що якось непоміченими залишилися понад 30 військово-промислових контрактів про спільне виробництво різних видів озброєнь між Україною та різними закордонними компаніями. Чомусь у нас деякі вважають за краще розганяти "зраду" замість того, щоб наголошувати на стратегічно важливому позитиві. Так, ситуація непроста. Але підтримка від партнерів точно буде. Тим більше, що Україна стала ближчою до
ЄС,
а також до НАТО. Багато що говорить про те, що ми стали фактично частиною Заходу, а не буферною зоною між ним та РФ. Потрібне терпіння, потрібні політичні рішення, які з часом обов'язково будуть", – прогнозує Антон Кучухідзе. Наразі ж, констатує він, ми маємо низку ліній, за якими зміцнюємо співпрацю з партнерами, забезпечуючи стійку підтримку у боротьбі з російською агресією:
– спілкування із союзниками у форматі "Рамштайн";
– спілкування президента України з главами інших держав та урядів;
– спілкування наших голів Міноборони та МЗС – з колегами;
— спілкування між собою представників ВПК;
– робота українського лобі (у тому числі зусиллями діаспор) у різних державах.
"Процес отримання допомоги ускладнився, але суть не змінюється. Безстроковість військово-технічної підтримки, заявлена країнами "Великої сімки", підтверджуватиметься день у день", – упевнений Антон Кучухідзе.
Все ще відкрите питання – чи готовий Захід до тривалого спротиву з ворогом
Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко наголошує, що розв'язана РФ повномасштабна війна проти України та певною мірою початкова фаза чергової арабо-ізраїльської війни поставила перед колективним Заходом досить незручне питання: а чи готовий він до війни в принципі?
"Не до незначних локальних конфліктів, які можна вирішити за рахунок тотальної переваги у технологіях та озброєнні, що дозволяє знищити ворога швидко, – уточнює експерт. – А саме до війни з нехай дещо гірше, але добре озброєним, мотивованим та здатним на тривалий опір ворогом. І відповіді це питання немає".
За словами Юрія Гаврилечка, після розпаду СРСР рівень готовності до ведення війни на Заході зменшився. Скоротилися витрати на оборону (хіба що за винятком США та країн Балтії), виробництво зброї, обсяги підготовки майбутніх військових. Істотно знизився престиж військової справи.
"Водночас йшов процес деіндустріалізації країн, які раніше були лідерами промислового розвитку. Виробництва виносилися до країн "третього світу" задля економії коштів. Як наслідок, обсяги підготовки інженерів та конструкторів впали. Так само як впали обсяги підготовки працівників робітничих спеціальностей. І це логічно – немає виробництв, навіщо інженери, токарі, слюсарі тощо", – пояснює експерт.
Він зазначає, що США самі визнали – вони не можуть самостійно, без Тайваню, забезпечувати свої потреби у сучасній мікроелектроніці. Так економія у власній промисловості виявилася загрозою національній безпеці розвинених країн, констатує Юрій Гаврилечко.
"І саме це питання безпеки зараз мають вирішити на Заході, – вважає він. – Бо від такого рішення залежить не так доля допомоги Україні чи Ізраїлю, як питання готовності відповісти на сучасні загрози для всіх цивілізованих країн. Сподіваюся, це питання обговорюватиметься цього тижня на черговій конференції оборонних індустрій DFNC1 US Edition, яка відбудеться у Вашингтоні 6-7 грудня".
До речі, в Україні наприкінці вересня на першому Міжнародному форумі оборонних індустрій було створено Альянс оборонних індустрій.
Читайте також на порталі "Коментарі" — чи варто очікувати на радикальні рішення США щодо допомоги Україні: про що говорить позиція республіканців.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.