Новий законопроект покращить ефективність мобілізації, але навряд чи підвищить рівень мотивації українців вступати до лав ЗСУ
Цього тижня Верховна Рада України зуміла, нарешті, ухвалити в цілому мобілізаційний законопроект №10449, в якому дещо посилили заходи щодо ухилянтів, але не дали ходу демобілізації. Він став черговим у низці подібних, спрямованих на ефективніший мобілізаційний процес. Раніше було прийнято (і підписано президентом) документ про електронний реєстр військовозобов'язаних, резервістів та призовників, закон про зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років, скасовано категорію "частково придатний". Як оцінюєте зміни мобілізаційних підходів? Як ситуація може розвиватись далі? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Немає комплексного підходу до війни
Народний депутат України VI та VII скликань, голова Центру дослідження політичних цінностей, історик Олесь Доній пояснює:
"Мобілізація під час війни із росією – річ об'єктивно необхідна. Тому заперечень щодо необхідності ухвалення закону про мобілізацію немає. Фракції, що не голосували ("Євросолідарність" і "Батьківщина") не заперечують необхідності ухвалення цього закону, але звертають увагу на його
недостатню якість. Водночас і влада, і опозиція помилково вважають, що проблему наповнення армії можна вирішити лише мобілізацією. Це необхідна, але не єдина передумова".
За словами експерта, для наповнення армії необхідні як мінімум чотири складові:
- мотивація;
– армійська реформа;
- рекрутинг;
- мобілізація.
"У нас же простежується зростання процесу ліквідації демократичних процедур у країні. А це зменшує рівень мотивації. Не проводиться армійська реформа. Насправді більшість людського потенціалу, необхідного армії, і так вже там, але в роздутих штатах і цілих видах, які не використовуються на фронті", – акцентує Олесь Доній.
Він наголошує, що комплексного підходу до війни, зокрема до наповнення армії, немає, що свідчить про проблеми зі стратегічним мисленням еліти.
"Влада не наважується зізнатися собі, що війна може тривати в середньому ще 15 років. А таке розуміння мало б означати застосування інших підходів в економіці, армійській сфері, соціальних взаєминах та демократії", – констатує екс-нардеп.
Низка новацій є вкрай важливими
Експерт у питаннях національної безпеки та оборони, учасник програми Україна-НАТО Катерина Коваль вважає новації вкрай важливими, здатними зміцнити нашу обороноздатність.
"У рамках оновленого мобілізаційного законодавства (і йдеться не лише про законопроект, ухвалений 11 квітня), мобілізації підлягають громадяни віком від 25 до 60 років. Закон про зменшення призовного віку з
27 до 25 років, ухвалений Радою у травні минулого року, президент підписав на початку квітня поточного року. Пропозиція про електронні повістки відгуку не знайшла, так що їх і далі надсилатимуть, і вручатимуть у паперовому вигляді. Ті, хто отримав повістку, мають з'явитися до Територіального центру комплектування (ТЦК) у строк, зазначений у порядку денному. Якщо це не зроблено – протягом трьох днів слід пояснити причину. Поважною вважається стихійне лихо, хвороба, смерть близького родича. З'явиться
електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста. Там буде зібрано дані про нього. Кабмін протягом двох місяців після опублікування оновленого мобілізаційного закону має забезпечити створення, функціонування такого е-кабінету", – пояснює експерт.
Замість строкової служби, продовжує Катерина Коваль, запроваджується обов'язкова військова підготовка. У мирний час вона триватиме до п'яти місяців, у військовий – до трьох. Не проходити її можна лише, якщо ти тимчасово чи повністю (за станом здоров'я) непридатний для військової служби.
Відстрочка діє до 24 років, уточнює експерт. До цього віку можна вибрати, у який саме період проходити таку підготовку. Не робити цього можна лише за станом здоров'я.
"Найважливішою нормою законопроекту №10449 є обов'язок оновити свої персональні дані щодо військового обов'язку протягом 60 днів після
набрання чинності законом. Щоб отримати консульські послуги в наших закордонних відомствах, чоловікам від 18 до 60 років потрібно буде мати при собі оновлений військово-обліковий документ (у воєнний час його потрібно носити постійно всім військовозобов'язаним і пред'являти на вимогу представників ТЦК або поліції, причому процес перевірки документів фіксується на камеру, також ВОД необхідно буде пред'являти при перетині кордону). Те саме стосується отримання/оновлення паспорта. Причому зробити це можна дистанційно – електронною поштою або зв'язавшись із ТЦК по телефону", – наголошує Катерина Коваль.
Вона наголошує, що передбачено жорсткість для ухилянтів. Їх, за рішенням суду, можуть позбавити права користування транспортним засобом.
Важливо розуміти, уточнює експерт, що закон, ухвалений 11 квітня, набуде чинності лише за місяць після опублікування у парламентському виданні "Голос України". А опублікувати його там зможуть лише після того, як президент підпише законопроект, який набуває таким чином статусу закону.
Читайте також на порталі "Коментарі" – що закладено у новому законопроекті про мобілізацію: до чого залишаються питання.