З 17 по 19 лютого відбулася Мюнхенська конференція з безпеки. Про що говорять заяви американських та європейських політиків, генсека НАТО Єнса Столтенберга. Яка вимальовується перспектива в ракурсі російсько-української війни для обох сторін конфлікту та тих, хто явно і не явно бере участь у ньому? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.
Мюнхенська конференція з безпеки. Фото: DW
Ми можемо ефективно стримувати російський наступ, проте поки що недостатньо озброєння для масштабного контрнаступу
Народний депутат України VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього, президент аналітичного центру "Політика" Ігор Попов наголошує, що головною темою конференції було оголошено пошук способів повернення світової безпеки в порядок, що ґрунтується на правилах.
"У сучасному світі неприпустимий факт відвертої неспровокованої агресії проти сусідньої суверенної держави (як зробила РФ щодо України). Оскільки існуючі міжнародні механізми не стримали цієї агресії, учасники конференції оголошують готовність переглянути та вдосконалити глобальні структури безпеки, щоб зупинити цю війну та попередити нові. Для цього країни Заходу готові надати більше повноважень та впливів країнам не Заходу. Хоча на конференції все ж таки звучали тези про перевагу демократій над авторитарними режимами, і поразка Росії у війні проти України має це довести", – зазначає експерт.
Він наголошує, що Західна коаліція одноголосно повторює наратив про те, що Росія не має виграти. Задля цього багато хто готовий йти на ризик ескалації, якою постійно лякає та шантажує російське керівництво, маючи на увазі можливе розширення війни на інші країни та загрози застосування зброї масового враження.
"Не всі західні політики чітко артикулюють необхідність української перемоги та спільної позиції щодо того, що саме буде українською перемогою – публічно не сформовано. Важлива в цьому сенсі заява глави МЗС ФРН Анналени Бербок на підтримку територіального суверенітету України. У той же час, президент Фрацнії (Макрон) та обраний чеський президент (Павел) застерігають від розгрому та розвалу Росії. На їхню думку, це нестиме великі ризики та загрози світовій безпеці", – пояснює Ігор Попов.
За його словами, дедалі більше звучить заява, яку можна вважати підготовкою до кампанії "Росія без Путіна".
"Захід готовий після війни поступово відновлювати хоч якісь контакти та торгівлю з РФ. Проте зміну режиму та політики у Кремлі все частіше називають умовою такого перезавантаження. Віце-президент США Камала Харріс звинуватила російське керівництво у злочинах проти людяності. В багатьох виступах лунають заклики до створення міжнародного спеціального трибуналу щодо керівників РФ. Показово й те, – вважає експерт, – що офіційних посадових осіб Росії не було запрошено до Мюнхена, натомість було широко представлено ліберальну опозицію".
На жаль, продовжує Ігор Попов, гальмуються постачання танків до України, тож стратегічні наступальні операції будуть відкладені. Водночас, зазначає він, союзники запевнили у рішучості продовжити постачання снарядів, систем протиповітряної оборони, а британський прем'єр Ріші Сунак навіть анонсував надання далекобійних ракетних систем. Такий формат підтримки дозволить ефективно стримувати російський наступ, проте цього поки що недостатньо для масштабного контрнаступу. Відтак продовжиться війна на виснаження", – попереджає експерт.
Важливою темою на його думку стало обговорення гарантій післявоєнної безпеки України.
"Наше керівництво розраховує на важливі рішення щодо наближення членства в НАТО на саміті Альянсу у Вільнюсі цього літа. Однак до вступу до цього блоку Україна потребує системних гарантій від нової агресії. Глава Офісу президента України Андрій Єрмак презентував для учасників конференції Київський договір безпеки, пропозиції якого розглядаються союзниками як комплексний план військово-політичного захисту України після війни. Ріші Сунак також підтримав цей план і водночас визнав перспективу приєднання України до НАТО, – наголосив Ігор Попов. – Мюнхенська конференція не передбачає голосування чи ухвалення резолюцій. Але цей майданчик дуже важливий для висловлення заяв, обміну аргументами, і українська делегація використала його максимально для донесення своєї позиції та формування подальших планів".
Схоже, що на Заході досі немає чіткої концепції – як має завершитися конфлікт в Україні
Політтехнолог, співзасновник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький звертає увагу, що під час Мюнхенської конференції прозвучали досить різнобійні заяви, навіть від імені тих самих людей. Так, французький президент Емманюель Макрон спочатку дуже сміливо заявив, що жодного діалогу із нинішньою російською владою бути не може. А потім здав назад – що не Заходу мінятиме російський режим.
"І це дуже показово. Схоже, на Заході досі немає чіткої концепції (ось щоб прямо по пунктам) – як має завершитися конфлікт. Є солідарність у тому, що Україні треба допомагати. Що Росія не має виграти. Тут вже навіть раніше лояльніші до Москви німці, французи змінили позицію. Але з цього приводу – ЯК цього досягти, поки є питання. Чи це має бути нищівний удар, максимальне насичення ЗСУ всією необхідною технікою та фахівцями. Швидка поразка РФ на полі бою. Чи то – повільне удушення, боротьба на виживання, де в Заходу ресурсів значно більше, ніж у Росії. Але біда в тому, що ця боротьба йде на українській території", – підкреслює Олексій Голобуцький.
Крім того, продовжує він, позиція Заходу у стилі "Україна має перемогти у цій війні" – це ще й відповідь на анонсовані "мирні ініціативи" від китайського лідера Сі Цзіньпіня.
"Зараз велика інтрига щодо того, що за мирний план він має намір представити 24 лютого, у річницю початку широкомасштабної війни. Швидше за все, буде запропоновано просто припинення вогню та "заморозка" ситуації на тій лінії фронту, що є зараз. А потім – затяжні переговори, які можуть тривати десятиліттями, – прогнозує експерт. – Ну, а Захід чітко дав зрозуміти, що Україна має відновити свою територіальну цілісність у міжнародному визнаному кордоні періоду 1991 року. Україна навіть пропонує свій план, як це зробити – ті десять пунктів, які будуть, ймовірно, знову презентовані наступного тижня. Найцікавіше, що Росія, схоже, не має жодного плану. Вона нічого виразно, крім абсолютно божевільних ідей, не пропонує. І сама, зважаючи на все, не уявляє, який для неї був би найменш болючий вихід із війни, яку вона затіяла".
Читайте також на порталі "Коментарі" – від Рамштайну до Мюнхенської конференції: як нові рішення вплинуть на події в Україні.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.