Те, що сталося 14 січня в Україні, дає ще раз можливість підвищити активність переговорів з нашими західними союзниками про надання нам всієї необхідної зброї
У своєму традиційному вечірньому зверненні 14 січня президент України Володимир Зеленський багато говорив про перший цьогорічний масований ракетний удар РФ по нашій країні, що спричинив не лише відключення електроенергії, а й загибель і поранення десятків людей через "приліт" у житлову багатоповерхівку в Дніпрі. Вкотре український лідер закликав Захід надати Україні більше зброї. Яких ударів слід завдати, щоб рашистський терор в Україні став неможливим, путінський режим впав, а війна припинилася? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.
Системи раннього виявлення запусків ракет та перехоплення повітряних цілей – очевидний пріоритет
Екс-дипломат, політичний експерт, заступник командира роти добровольчого формування Бориспільської місцевої територіальної громади №1 Вадим Трюхан розмірковує так:
"Сам цей ракетний удар був очікуваний. Адже останнім часом паузи між масованими атаками становлять близько 10-14 днів. Але те, яку цього разу рашисти застосували тактику, виявилося дещо несподіваним для нашої ППО. Адже за використання балістичної траєкторії виявити вчасно ракети набагато складніше. Через це і відсоток збитих ракет (64%) виявився дещо меншим, ніж це було раніше".
З одного боку, це тривожний сигнал, зазначає експерт. Можна припустити, що тепер росіяни використатимуть саме цю тактику.
Водночас, продовжує він, це й можливість підвищити активність переговорів із нашими західними de facto союзниками про надання нам зброї, необхідної для протидії ракетним загрозам через поребрики, які нікуди не поділися. Системи раннього виявлення запусків ракет та перехоплення повітряних цілей є очевидним пріоритетом, вважає Вадим Трюхан. Разом із системами ураження ракет, зокрема такими як ЗРК "Patriot", "Iris-T" тощо.
"На мою думку, саме ці питання стануть ключовими на порядку денному чергової
зустрічі у форматі "Рамштайн", призначеної на 20 січня. Насправді, ми повинні дякувати нашим партнерам за те, що вони роблять. Без їхньої допомоги, енергетична система була б вже давно зруйнована, – наголошує експерт. – Звісно, нам потрібно більше. Це очевидно. Проте з кондачка ситуацію та тренди не змінити. Тільки послідовна професійна робота, постійний діалог не лише з урядом та парламентами, а й з експертними середовищами, лідерами думок, позапарламентськими та/або опозиційними партіями відіграє свою позитивну роль. Крім того, стала комунікація у ЗМІ. Без цього на думку на Заході, на яку орієнтуються західні уряди, вплинути складно".
Російська економіка має почати захлинатися від нафти та газу, не маючи можливості їх продати
Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченко, політолог Ганна Малкіна зазначає, що відповіді на запитання "Як закінчити війну?" на сьогоднішній день немає.
"Більше того, деякі аналітики говорять про те, що ми знаходимося на порозі по-справжньому великої війни. Майбутня хвиля мобілізації в РФ, переведення економіки на військові рейки, кадрові перестановки в
командуванні російської армії, спільні навчання армій РФ і Білорусі є тривожними сигналами про новий масштабний наступ, який цього разу готується набагато ретельніше і витонченіше, ніж торішній. Коли це станеться – незрозуміло. Однак зрозуміло, що говорити про завершення війни у варіанті, який найбільш підходить Україні, можна буде тільки, якщо він провалиться", – підкреслює політолог.
На думку Ганни Малкіної, для цього потрібно кілька важливих кроків.
По-перше, постачання Україні озброєння та боєприпасів у достатній кількості, що дасть змогу не лише відбити наступ, а й провести контрнаступальні операції.
"Саме тому у кожному своєму зверненні президент Зеленський говорить про необхідність нарощування нашими союзниками військової допомоги. Певні зрушення у цьому напрямі є. Спочатку Польща, а за нею низка інших країн, заявили про готовність постачати нам танки, – нагадує експерт. – Психологічний бар'єр пройдено. Тепер залишилося пройти такий самий бар'єр із літаками".
По-друге, вважає Ганна Малкіна, необхідно домогтися вирішення питання щодо участі армій союзників у війні на території України.
"Звичайно, об'єднані сили НАТО цього не робитимуть, але участь союзників може бути реалізована на основі двосторонніх договорів, – пояснює політолог. – Можливо, подібні домовленості вже існують, проте їхня реалізація потребує певної формалізації. Наприклад, якщо армія Білорусі – третя сторона – вступить у війну, тоді це дасть підстави, наприклад Польщі, запровадити свої війська в Україну для надання нам допомоги. Це теж могло б стати певним проходженням психологічного бар'єру і кількість країн-учасниць з часом могла б збільшитись. У будь-якому випадку, допомога професійних військових, а не поспіхом мобілізованих українців, була б набагато ефективнішою та результативнішою".
По-третє, необхідні посилення економічних санкцій та блокування будь-яких способів їхнього обходження, упевнена Ганна Малкіна.
"Російська економіка має почати захлинатися від нафти та газу, не маючи можливості їх продати. РФ не повинна мати змогу видобувати комплектуючі для своїх ракет та військової техніки, – наголошує політолог. – Падіння економіки, на жаль, не виведе на акції протесту росіян, а лише створить додаткову базу для матеріально мотивованих добровольців. Але обмежені можливості російського ВПК матимуть позитивні результати для перемоги України".
Читайте також на порталі "Коментарі" - війна в Україні: ключові складові цьогорічної поразки Росії - чи є вже перспективи.