Президент Володимир Зеленський запевняє, що наша країна активно готується до короткої війни та своєї перемоги, а спроби росіян захопити Україну не увінчаються успіхом. На думку Зеленського, що більше Росія втратить на Донбасі, то швидше зможемо завершити цю війну перемогою України. Тим часом, росіяни продовжують активізуватися на сході, сподіваючись досягти хоч якогось успіху до річниці вторгнення – 24 лютого. Експерти проаналізували для видання "Коментарі" заяви Зеленського та очікування від ситуації на фронтах у найближчому майбутньому.
Війна в Україні. Фото: Міноборони України
Коли Зеленський говорить про "коротку війну" та обов'язкову перемогу – це певний тиск на Захід
Нардеп V, VI та VII скликань, екс-заступник голови Радміну Автономної Республіки Крим, голова Всеукраїнського громадського руху "Сила права" Андрій Сенченко розмірковує так:
"Виправдано саме такий підхід – що нам потрібна "коротка війна" та повноцінна перемога. Тому що цей кошмар треба закінчити якнайшвидше. Відповідна заява Зеленського значною мірою зорієнтована на західних лідерів. Затягування до нескінченності необхідного нам озброєння – це якраз затягування війни".
І Путін, продовжує експерт, безумовно, розраховуватиме на таке затягування. Так само як на безмежне терпіння мільйонів рабів, у яких Кремль перетворив російський народ.
"За рахунок цих величезного терпіння та кількості населення, значних розмірів російської (нехай і неефективної, але здатної виробляти прості речі у великих кількостях) економіки, Путін сподівається переламати хід війни. І, коли Зеленський говорить про "коротку війну" та обов'язкову перемогу – це певний тиск на Захід. Він базується на справедливому розумінні того, що ми при наявності достатніх військово-технічних ресурсів в змозі перемогти Росію", – наголошує Андрій Сенченко.
Він звертає увагу, що паралельно із цими заявами Зеленського з'явилася інформація, що США рекомендують нам розпочати якнайшвидші наступальні дії.
"Україна показала, що ми можемо жити своїми мізками. Звісно, маючи серйозні засоби космічної розвідки, Захід може робити якісь висновки та давати нам якісь рекомендації. Проте кінчиками пальців відчувають ситуацію лише наші військові. І приймати рішення – коли і що починати, в якому масштабі будуть саме вони. Це накладає повну відповідальність на військово-політичне керівництво нашої країни, – пояснює експерт. – Думаю, що у відповідь на Західні "наступальні" рекомендації правильно звучить посил Зеленського, що ми готові до "короткої війни" та перемоги, але ви, партнери, будьте добрі, також у короткі терміни виконайте свою справу. Докладіть зусиль у боротьбі з агресором, який, по суті, воює не проти України, а проти існуючого світопорядку. Перемогти цього ворога – наше спільне завдання. Є певний поділ функцій. Найважча лягає на Україну – наш народ, нашу армію. І ми зі своїми завданнями справляємось. Ну, а матеріальні речі, передача озброєнь – повинні йти зовсім в іншому темпі".
Ілюстрацією позитивних трансформацій, що відбуваються із західними політиками, Андрій Сенченко називаєте зміну поведінки того ж канцлера Німеччини Олафа Шольца. 2022-го та на початку 2023-го він всіляко тягнув, блокував передачу Україні танків. А тепер починає дорікати своїм партнерам НАТО, що ті недостатньо потужно допомагають нам.
"І це, як і інші заяви, які наприкінці минулого тижня прозвучали на
Мюнхенській конференції з безпеки,
демонструють консолідоване розуміння Заходом, що війна йде із загальною загрозою. І зусилля мають бути максимальними – від усіх учасників демократичної коаліції, яка захищає цивілізований світ від російської орди, від путінського режиму", – констатує експерт. Для Москви річниця початку т.зв. "спеціальної військової операції" — велика проблема
На думку народного депутата Верховної Ради України ІХ скликання Сергія Магери, за всієї любові московського режиму до сакральних дат, йому вже ніяк не встигнути перетворити 24 лютого для своїх громадян на кшталт 9 травня.
"Спробувати зробити з цієї дати 22 червня (за аналогією з 1941-м), на кшталт – ось, ми почали, – теж сумнівна історія. Її важко продати навіть внутрішній аудиторії. Тому що там одразу починаються питання у стилі "чому не почали раніше?". Відповідно, для Москви річниця початку т.зв. "спеціальної військової операції" — швидше велика проблема. Дата, якій у Кремлі не раді", – пояснює експерт.
Із загроз для України він бачить повне втягування Білорусі у війну. Хоча на сьогодні це виглядає не дуже ймовірно, але шанс є, вважає нардеп.
"Однак це означало б чергову зміну цілей т.зв. "СВО". Навряд чи можливий новий наступ на Київ, Суми, Харків. А ось вторгнутися новими силами на територію України з метою перерізання шляхів постачання допомоги, що йде з боку Заходу, виглядає цілком логічно (за логікою Кремля). Але прив'язувати це до 24 лютого, гадаю, також не варто", – вважає Сергій Магера.
Він нагадує, що наприкінці 2021-2022 багато хто прогнозував локальне загострення в Донецькій та Луганській областях, а не повномасштабний наступ РФ. Але помилились. Тож шукати логіку у діях агресора – невдячне заняття.
"Сьогодні Москва стоїть перед вибором: кинути всі свої резерви в бій перед ймовірним контрнаступом ЗСУ – або зберегти можливість швидкого реагування на цей контрнаступ, не допустити обвалу фронту. За логікою повинен перемогти другий варіант (не кидати всі резерви, зберегти сили). Але з логікою у Кремля, наголошую, все проблематично. Втім, з огляду на те, як активно російська пропаганда залякує всіх чимось глобальним до 24 лютого, навряд чи щось широкомасштабне станеться. Швидше за нас чекають чергові масовані ракетні обстріли, активізація фронту на південному сході. Але навряд чи щось більше", – прогнозує експерт.
При цьому, зізнався він, турбують як недостатні дії наших партнерів у наданні Україні зброї, особливо наступальної та далекобійної, так і можливі дії Китаю в ракурсі зближення з РФ.
Читайте також на порталі "Коментарі" – як Україна може вирішити питання із озброєнням – чому відкладається питання щодо західної авіації.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.