Спікер Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, коментуючи повідомлення, що в РФ можуть налагодити запуск іранських дронів, заявив, що процес може затягнутися. Мовляв, хтось явно захоче на цьому заробити, тож йдеться не про тижні, а про місяці. Що означає зближення Тегерана і Москви, що триває? Чим ми можемо відповісти на цю загрозу? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Іранські безпілотники. Фото: з відкритих джерел
Все впирається в бажання та готовність КНР постачати ту саму електроніку, розуміючи, що вона буде спрямована на війну в Україні
Експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич наголошує, що важливо розуміти загальний стан справ.
"З погляду Ірану – це демонстрація нібито розвиненої власної економіки. Коли вони свою продукцію намагатимуться виробляти біля РФ. Плюс – спільне протистояння зі США (збігаються інтереси Тегерана та Москви) на тлі призупинених переговорів щодо ядерної угоди. РФ – свій інтерес. Отримання досить дешевих дронів, що дозволить заповнити дефіцит такого роду продукції. Кожен шукає свій зиск, – зазначає експерт. – Як вийде насправді – подивимося".
В Ірану, продовжує Ігор Тишкевич, дещо ширший доступ до китайської елементної бази. Але тут, наголошує експерт, все впирається в бажання і готовність КНР постачати ту саму електроніку, розуміючи, що вона буде спрямована на війну в Україні.
"Не факт, що Пекін на це погодиться, – вважає Ігор Тишкевич. — Безпосередньо в РФ, принаймні, якісні мікросхеми (не ті, що російські купують на різних торгових майданчиках), китайці намагаються не постачати. Через своїх партнерів, зокрема у ракурсі ВПК, теж намагаються цього не робити. Можна згадати ту ж республіку Білорусь, яка не постачає РФ засоби радіоелектронної боротьби (ефективні проти безпілотників)".
Україна вже досить різко відповіла Ірану на співпрацю з Росією, нагадує експерт. Питання – у нашій активності на китайському напрямі. Можна десять разів збудувати завод з виробництва безпілотників. Але найважливішим чинником залишається електронне начиння, констатує Ігор Тишкевич.
Наше завдання – активізувати боротьбу на санкційному фронті
Керівник Центру підготовки операторів БПЛА "Крук", політтехнолог, офіцер ЗСУ Віктор Таран розмірковує так:
"Виготовлення іранських дронів на російській території було питань часу – після того, як стало відомо, що РФ купує їх у Ірану для використання у війні проти України. Нам слід наголосити на тому, щоб перебити логістичні ланцюжки, які дозволяють виготовляти дані безпілотники".
З відкритих джерел відомо, що їхні комплектуючі (чіпи, мікросхеми) різними шляхами потрапляють до іранців та росіян, у тому числі з країн так званого "золотого мільярда". Туди й треба бити.
"Наше завдання — активізувати боротьбу на санкційному фронті, звертатися до наших міжнародних партнерів, щоб вони посилили експортний контроль за чіпами, які, умовно кажучи, можна використовувати і в кавоварці, і в холодильнику, і в дроні", — упевнений Віктор Таран.
І, звісно, продовжує він, слід посилити розробку власних безпілотників.
"Як показала атака на базу Чорноморського флоту РФ в окупованому Севастополі – морські дрони дуже ефективні. Тож нам треба розвивати і цю, і повітряну компоненту, – наголошує експерт. – Добре, що Укроборонпром та Міноборони ведуть роботу в цьому напрямку. І держава має максимально цьому сприяти. Створювати умови, які допоможуть відповідній лінійці військового промислу розвиватися. Надавати преференції, можливість створювати підприємства на пільгових умовах. Створювати умови для полегшення постачання відповідних комплектуючих до України. Можливо, шляхом зниження мита на ці товари".
Читайте також на порталі "Коментарі" — Залужний привітав захисників з Днем десантно-штурмових військ ЗСУ.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.