Одна з головних пропагандисток Кремля – Маргарита Симоньян – заявила, що треба провести в усіх українських областях, у тому числі, як би "російських" Херсонській та Запорізькій, "чесні та чисті" референдуми, щоб місцеві жителі відповіли, чи хочуть вони приєднатися до Росії – чи залишитися в Україні. Про що говорять подібні заяви, що суперечать не тільки українській, але й російській Конституції? Чи можна вважати, що Кремль починає готувати російське суспільство до "здачі" недокрадених земель? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Маргарита Симоньян. Фото: з відкритих джерел
Після ордера на арешт Путіна, виданого в Гаазі, російські еліти зрозуміли, що вони – під прицілом
Директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк розмірковує так:
"Росія давно зрозуміла, що не може інтегрувати тимчасово окуповані території. Більше того, вона не може їх утримувати у військовому плані. Тому шукає можливість відступити, піти, зберігши при цьому свої залишки обличчя. Але зараз у РФ залишився лише один варіант такого "збереження обличчя" – чорний мішок на голові, як у Саддама Хуссейна, коли його вішали".
За словами експерта, після ордера на арешт Путіна, виданого в Гаазі, російські еліти зрозуміли, що всі вони – під прицілом. Раз уже Міжнародний кримінальний суд замахнувся навіть на Путіна. Відповідно, пояснює Микола Давидюк, усім доведеться відповідати за все, включаючи пропагандистів. Звідси й такі "маневри".
У Кремлі дуже вибірково трактують право нації на самовизначення
Керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігор Рейтерович припускає, що несподівана заява Симоньян може мати кілька цілей.
Перша – спробувати відродити історію з референдумами, щоб усунути фокус уваги від війни на дещо інші процеси. Показати, що Росія намагається діяти відповідно до Статуту ООН, але – у своєму розумінні.
"У Кремлі дуже вибірково трактують право нації на самовизначення, – зазначає експерт. – І завжди любили посилатися на різноманітні "референдуми", намагаючись таким чином довести, що це рішення безпосередньо народів (про приєднання чи неприєднання до РФ). Зрозуміло, що під народами при цьому малися на увазі жителі окремих областей, регіонів (народ Донбасу, народ Криму). Таких формулювань, загалом, немає. Але ці маніпулятивні терміни російська пропаганда активно експлуатувала та експлуатує. Для внутрішнього користування, для створення певної картинки. І не можна виключати, що зараз Москва знову робить ставку на цей наратив. Мовляв, давайте (як, до речі, пропонують деякі західні інтелектуали, маючи на увазі, щоправда, виключно тимчасово окуповані території) знову запустимо референдуми. Можна навіть під егідою ООН".
Друга мета, на думку Ігоря Рейтеровича, полягає у спробі, зокрема, підстелити собі соломки на майбутнє.
"У тому плані, – пояснює він, – що якщо доведеться йти з окупованих територій (або через ситуацію на фронті, або в результаті реалізації того чи іншого мирного плану), це можна подати через призму небажання населення бути частиною РФ. Другий варіант, втім, менш ймовірний, ніж спроба повернути до публічної площини кейс референдумів – подивитися на реакцію частини українців. Досі у Кремля, схоже, залишився стереотип, що Росію у нас люблять і чекають, просто Київ та "націоналісти" не дають проявитися цій любові повною мірою. До реальності це, зрозуміло, не має жодного стосунку. Але, зважаючи на все, байки Медведчука ще мають певний вплив на російську верхівку. Знання про настрої в Україні залишаються у Кремля на вкрай низькому рівні. Звідси спроба знову розіграти референдумну карту".
Читайте також на порталі "Коментарі" – у Міноборони України відреагували на чутки про швидкий контрнаступ українських захисників.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.