Туреччина більш різка у захисті своїх інтересів, ніж блок НАТО загалом
У турецькій адміністрації нарешті відреагували на обстріл і обшук Росією 13 серпня корабля Şükrü Okan, який рухався Чорним морем під панамським прапором у бік Одеси. Туреччина вказала, що подібні дії неприйнятні для руху суден у Чорному морі. Чому досі немає чіткої реакції від ООН та НАТО на те, що творять росіяни в Чорному морі загалом та з українськими портами – зокрема? Чи може сприяти поліпшенню ситуації з судноплавством майбутня зустріч Ердогана з Путіним? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Реагувати жорстко означало б загострення відносин Туреччини з Росією, чого там не прагнуть
Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова, який викладає, зокрема, у США розмірковує так:
"Те, що була офіційна реакція Туреччини на затримання і огляд судна з турецьким екіпажем, це, звичайно, позитивний момент. Очевидно, в Анкарі деякий час думали як правильно відреагувати. Не відреагувати взагалі було б дивно – і завдало б шкоди репутації країни, її статусу у регіоні. Реагувати жорстко означало б загострення відносин Туреччини з Росією, чого там не прагнуть. Не хочуть в Анкарі також бачити дискусію щодо посилення ролі НАТО в регіоні, хоча Туреччина сама є учасницею Альянсу. Тож ця заява – це позитив. Вона показала, що піратський акт із боку Росії не залишиться без відповіді".
Щодо ООН, то там, на думку експерта, очевидно, не втрачають надії на відновлення "зернової ініціативи". Якщо різко відреагувати, то шанси на таке відновлення впадуть.
"НАТО завжди мало один головний пріоритет: за будь-яку ціну не підходити до межі, за якою – пряме зіткнення зі збройними силами Росії. Тож і в цьому випадку винятків із цього пріоритету не буде. Посилення оборони країн Альянсу в регіоні, берегової лінії, постійна присутність військ інших країн, контроль над повітряним та морським простором – це так… Але не кроки, які можуть спричинити зіткнення з Росією", – констатує Володимир Дубовик.
Зустріч Путіна з Ердоганом – це вже цікавіше
Експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич звертає увагу, що Росія ходить по грані. І після того, як Україна заявила, що судна, що прямують до російських портів і з них, тепер розглядатимуться як військові цілі, РФ згладила свої попередні подібні заяви щодо судів, що йдуть в українські порти або з них. Але не припинила обстріл самих портів, а також здійснила примус до огляду суховантажу Şükrü Okan.
"Стартовою позицією для того, щоб світова спільнота (та сама ООН) почала реагувати на інцидент з такого роду оглядом, стала б претензія на адресу РФ від судновласників. Але такої претензії немає. А чиновники ООН дивляться на реальну розстановку сил та формальні приводи. Не претензій від судновласника, є мовчання НАТО – навіщо ООН якось влазити в цей процес, на який все одно вплинути воно не може, – пояснює експерт. – Щодо реакції НАТО. Так, блок нам допомагає у цій війні. Але сам не воює. А взяти під охорону кораблі, здійснити військовий конвой – ризик прямого зіткнення з РФ. Чого Альянс всіляко уникає".
А ось зустріч Путіна з Ердоганом - це вже цікавіше, вважає Ігор Тишкевич. Він зазначає, що Туреччина більш різка у захисті своїх інтересів, ніж блок НАТО в цілому. І точно йтиметься розмова про відновлення (у тому чи іншому форматі) так званої зернової угоди. Яка восени потрібна буде вже й Росії.
ООН давно ні на що не здатна, це і так зрозуміло, НАТО як блок не готовий вступати у війну
Керуючий партнер "Національної антикризової групи", економічний та політичний експерт Тарас Загородній упевнений, що забезпечити безпечне судноплавство у Чорному морі можуть лише дві сили – Україна та Туреччина.
"ООН давно ні на що не здатна, це й так зрозуміло. НАТО, як блок, не готовий вступати у війну. А вирішувати щось із гопниками можна лише методом сили. СБУ та наші військово-морські сили показали, як це може бути. Довбанули по десантному кораблю в
Новоросійську, танкеру, який перевозив вантажі, в тому числі, для
російської армії. Тим самим було продемонстровано, що ми також можемо встановлювати свої правила у Чорному морі. І, на добро, порт у Новоросійські варто було б рознести. Показовим стало інтерв'ю глави СБУ Малюка, що вийшло на CNN, де він розповів, що у нас є морські дрони, здатні знищити Кримський міст і не тільки. І Росія, гадаю, прийняла ці заяви до уваги", – вважає експерт.
На його думку, другий важливий сигнал - інформація, що офіційна Анкара висловила, нарешті, росіянам невдоволення тим, що ті фактично напали на судно Şükrü Okan з турецьким екіпажем та ще й поряд з територіальними водами Туреччини.
"Думаю, що Москва змушена буде відступити. Тим більше, що угода за новими правилами вже триває. Контейнеровоз Joseph Schutle, який вийшов із заблокованого Росією порту "Одеса" на початку поточного тижня (став першим таким за місяць), вже прибув до
Стамбула. Кораблі рухаються територіальними водами Румунії, Болгарії. Це т.зв. 12-мильна зона, яка, згідно з морським правом, вважається їх територіальними водами та охороняється НАТО. Думаю, на зустрічі з Путіним (якщо він взагалі наважиться приїхати до Туреччини) йому чітко дадуть зрозуміти, що якщо росіяни не припинять терор у Чорному морі, їх битимуть. Акуратно, але боляче. І, звичайно, необхідно активно просувати питання захисту наших портів потужними системами сучасної ППО, щоб росіяни не могли руйнувати там інфраструктуру. Загалом – зернову угоду буде відновлено у примусовому порядку", – наголошує Тарас Загородній.
Читайте також на порталі "Коментарі" - про що свідчить ситуація на фронті та серед союзників України – що може змінитися.