Найближчі півроку, а може й довше – як мінімум до жовтня включно – на нас чекають найтяжчі бої на фронті, і спроби обох сторін переламати хід війни на свою користь
Нині в Україні вирішується доля світового порядку, який ґрунтується на правилах та людяності. Про це заявив президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні 20 лютого, у День пам'яті Героїв Небесної Сотні, а також відвідування України вперше за 15 років президентом США. Враховуючи річницю російського повномасштабного вторгнення, що наближається, звучать заяви, що найближчі дні (тижні, місяці) стануть вирішальними не тільки для України, а й для всього світу. Чого очікувати в ці дні та в найближчому майбутньому? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Не варто чекати на якесь диво, на якісь суперзначущі рішення, які все змінять, припинять війну
Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко зізнався, що дуже насторожено і стримано ставиться до заяв, що найближчими днями, тижнями та місяцями станеться щось таке, що кардинально змінить хід війни, тим більше стане вирішальним для всього світу.
"Я згоден із президентом Зеленським, що зараз саме в Україні вирішується доля світового порядку. Про це, до речі, говорили і багато учасників нещодавньої
конференції з міжнародної безпеки в Мюнхені. Але не варто чекати на якесь диво, на якісь суперзначущі рішення, які все змінять, припинять війну і сформують новий світовий порядок. Не треба жити фантазіями та завищеними очікуваннями. Найближчі півроку, а може й довше – як мінімум до жовтня включно – на нас чекають тяжкі бої на фронті, і спроби обох сторін (і Росії, і України) переламати хід війни на свою користь. І лише за результатами воєнних дій, десь до кінця року, можна буде говорити про те, як розвиватиметься ситуація далі. У тому числі про можливість переговорів щодо завершення нинішньої великої війни", – прогнозує експерт.
На його думку, говорити про перелом у воєнних діях ще зарано. Поки що, вважає Володимир Фесенко, можна говорити лише про те, що Росія не зможе виграти цю війну.
"Але й програвати її Путін не хоче. І вже очевидно, що він робить ставку на
затягування нинішньої війни. Чи спрацює ця стратегія? Питання поки що відкрите. Це залежить від ходу військових дій в Україні, від постачання зброї та боєприпасів нам від союзників, від нашої здатності та готовності ще раз мобілізуватися для досягнення власних цілей у цій війні, від ситуації всередині Росії", – пояснює політолог.
Наші цілі, наголошує він, залишаються незмінними – звільнення всіх окупованих територій. А для цього потрібні не лише танки та літаки, а й десятки тисяч нових бійців на фронті.
"У політико-дипломатичній сфері сама нинішня війна, масштабне вторгнення Росії до України, стала переломом. Це кардинально змінило місце РФ та України у міжнародному порядку, консолідувало країни Заходу. Міжнародні позиції України зміцнилися, різко змінилося позитивне ставлення до нашої країни. А ось російський монстр виявився не таким всемогутнім, як багатьом здавалося. Військові поразки РФ і сам факт агресивної війни з її боку різко погіршили ставлення до Росії, призвели до часткової ізоляції, істотно послабили її міжнародні позиції, зокрема на пострадянському просторі. Але треба розуміти, що новий міжнародний порядок формуватиметься після завершення війни між Росією та Україною – і прямо залежно від того, як ця війна завершиться", – резюмує Володимир Фесенко.
Президент Зеленський намагається уніфікувати цілі, плани, здобутки між Україною та країнами демократичного світу
Політолог, боєць 112 бригади Сил ТрВ ЗСУ Максим Степаненко вважає, що глава української держави просуває під час усіх звернень та спілкувань, у тому числі на міжнародній арені, абсолютно правильні меседжі. У тому числі – у ракурсі необхідності прискорення постачання озброєння та боєприпасів для ЗСУ, розширення асортименту.
"Не секрет, що наша боєздатність залежить від тієї допомоги, зокрема фінансової та військової, яку нам надають закордонні партнери. Зрозуміло, що в декого на Заході накопичується втома від війни. Звучать суперечливі думки щодо того, як вона має закінчитися. І щоб ті з них, які суперечать національним інтересам України, не стали домінуючими, нам треба продовжувати воювати на всіх фронтах, включаючи дипломатичний, – упевнений політолог. – І говорячи про те, що нам
потрібна "коротка війна", для чого необхідно активніше озброювати Україну, Зеленський намагається мотивувати наших партнерів. Пояснює, що чим швидше ми досягнемо перемоги (яка можлива лише одним шляхом – військовим), тим швидше прийде мир. І стане легше всім".
Так, колишній світопорядок уже не поновиться, зазначає Максим Степаненко. Але слід вибудовувати новий – ефективніший, що виключає ризики агресії подібної до тієї, що робила, робить і, судячи з заяв Кремля, має намір здійснювати Росія.
"Президент Зеленський намагається уніфікувати цілі, плани, здобутки між Україною та країнами демократичного світу. Те, що це правильний шлях, підтверджує небажання РФ відмовлятися від агресії. Вона не приховується планів щодо нових нападів, вона накопичує ресурси, вся ця країна-терорист переводиться на військові рейки, – наголошує експерт. – Перемога України у цій війні точно означатиме крах путінського режиму. Навряд чи світова спільнота готова до краху РФ як нинішнього утворення – з поділом на низку країн. При цьому не варто сподіватися, що новий російський правитель буде більш адекватний, ніж Путін".
Як виглядатиме конструкція миру між Україною та РФ – поки що не знає ніхто, пояснює політолог.
"Але ми маємо чіткий план – перемога якнайшвидше з мінімальними втратами, – зазначає він. – Сподіваємось, наші західні партнери сприймуть цю логічну позицію – і сприятимуть прискоренню нашої спільної перемоги над спільним ворогом".
Читайте також на порталі "Коментарі" - звернення путіна до федеральних зборів: головні меседжі російського диктатора.