Головна Новини Суспільство Війна з Росією Чи готова Україна до нових ударів РФ по енергетиці – що важливо врахувати перед опалювальним сезоном
commentss НОВИНИ Всі новини

Чи готова Україна до нових ударів РФ по енергетиці – що важливо врахувати перед опалювальним сезоном

Враховуючи, що сучасні літаки цієї осені та взимку Україна не отримає, залишаються лише можливості об'єктових ППО-ПРО для захисту енергооб'єктів

18 серпня 2023, 13:05
Поділіться публікацією:

Удари російських військ по енергетичній інфраструктурі України, швидше за все, продовжаться цієї зими, вважають представники британської розвідки. Зазначаючи при цьому, Україна вже довела здатність пройти складний період і ефективно готується до нового опалювального сезону. У той же час, низка експертів, включаючи екс-міністра енергетики Івана Плачкова, зазначають, що навіть у разі теплої зими ймовірність відключень залишається високою, а підготовка української енергосистеми до зими – далеко не така райдужна, як звітує влада. Яка, на Ваш погляд, ситуація насправді? Які правильні висновки зроблено, а які, на жаль, досі – ні? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Чи готова Україна до нових ударів РФ по енергетиці – що важливо врахувати перед опалювальним сезоном

Удари по енергетичним об'єктам. Фото: із відкритих джерел

Можна говорити виключно про зниження ризиків за рахунок запобіжних та відновлювальних заходів

Глава Експертної платформи з енергоефективності (Expert Platform for Energy Efficiency) Ігор Черкашин закликає чітко усвідомити, що доки йде війна – ніхто не зможе дати гарантію сталої роботи енергетичної системи України.

"Я не зупинятимуся на питанні забезпечення енергоресурсами генерації, це окрема тема. Можна мати надлишок ресурсів і мати працюючу систему. Не говоритимемо і про захист кінцевого побутового споживача. Усі уроки вже засвоєно з минулої зими. Потрібно перевірити працездатність генераторів, АКБ (акумуляторні батареї) та зарядних пристроїв. Комунальним службам – перевірити резервне забезпечення генераторами об'єктів водопостачання та теплопостачання", – зазначає експерт.

Щодо власне енергосистеми, продовжує він, можна говорити виключно про зниження ризиків за рахунок запобіжних та відновлювальних заходів.

"Коли минулого року прийшли перші прильоти по об'єктах великої енергетики, то було дивно спостерігати бадьорі звіти чиновників про виділення сотень мільйонів на відновлення зруйнованих об'єктів – замість спрямування їх на якнайшвидше створення децентралізованих потужностей генерації. Як і слід було очікувати, кошти були витрачені даремно, оскільки по цих об'єктах знову прилетіли ракети, перетворивши їх на повні руїни. Було втрачено час для нестандартної підготовки до минулого опалювального сезону. Що й підтвердили з жовтня удари агресора по великих об'єктах генерації та розподільних підстанціях магістральних мереж", – наголошує Ігор Черкашин.

Тобто, зазначає він, доки не пройшли самостійно цей "урок" особливо не чули заклики про необхідні зусилля щодо децентралізації, особливо у питаннях теплопостачання.

"До майбутнього опалювального сезону тема децентралізації стала дуже модною. Але це вимагає часу, коштів та технічної можливості, а з цим – проблема. Зважаючи на зусилля з підготовки власне енергосистеми до зими та величезної ймовірності нової хвилі ракетних ударів по ній, ослабленої попередніми, треба як основний запобіжний захід розглядати можливість об'єктового захисту засобами ППО-ПРО, – вважає експерт. – З огляду на те, що Україна є великою країною, до переліку засобів протидії потрібно додавати серйозне розгортання винищувальної авіації. Саме це дозволило б закрити велику кількість об'єктів на великій території. І тут Україні конче потрібні сучасні літаки, які нам обіцяють, але весь час відтягують. У результаті залишаються лише можливості об'єктових ППО-ПРО".

Сподіватися лише на безоплатну допомогу західних партнерів дуже оптимістично, попереджає Ігор Черкашин. За його словами, потрібні зусилля щодо купівлі цих засобів, у тому числі й власниками об'єктів енергосистеми.

"Власне, захист власності – природна функція власника. Сподіваюся, що відповідний розвиток усвідомлення вже стався з часів "погудимо". Термінове залучення приватного капіталу до завдання захисту своїх об'єктів від ракетно-дронових ударів зараз є найоперативнішим інструментом посилення стійкості роботи всієї енергосистеми цієї і можливо наступної зими, – упевнений експерт. – Війна, зважаючи на все, швидко не закінчиться. Віримо у ЗСУ та в нашу перемогу, але не сподіваємося на авось".

Не буде зайвим усім запасатися генераторами та утеплювати житло

Екс-гендиректор ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" Сергій Макогон розмірковує так:

"Наразі дуже мало доступної інформації, щоб робити якісь висновки. А та інформація, яка комунікується владою, є досить суперечливою. Скажімо, за обсягами газу у підземних сховищах газу (ПСГ) є лише загальна інформація про сумарну його кількість. Але незрозуміло – скільки з цього газу належить Нафтогазу і, відповідно, буде доступним для населення, енергетиків та ТКЕ".

За словами експерта, на кінець липня повідомляли про 11,9 млрд м3 у ПСГ. Але з них, наголошує він, мінімум 600 млн м3 належить західним трейдерам. Тому ці обсяги не можуть вважатися запасом України на зиму.

"Я вважаю, що Нафтогаз не зможе до початку опалювального сезону накопичити заявлені 14,7 млрд м3 у ПСГ. Вугіллям також було заявлено про відставання від графіка накопичення запасів. Є й складнощі із запасами води на ГЕС, оскільки в останні місяці Укргідроенерго працювало на межі можливостей, щоб компенсувати потужності атомних блоків, які вийшли на ремонт, – зазначає Сергій Макогон. — У будь-якому випадку, раджу всім запасатися генераторами та утеплювати житло. Зима буде непростою".

Як ми пройдемо наступну зиму, залежить від того, наскільки ефективно ми будемо відбивати атаки та ремонтувати обладнання після них

Експерт з енергетичних ринків компанії Dragon Capital Денис Саква наголошує, що зараз вся інформація про енергетику є секретною. А тому сказати про те, як все "насправді" – неможливо.

"Але цілком раціонально оцінювати ймовірність наступних ударів по енергосистемі як високу. Запас міцності енергосистеми цього року менший, ніж торік, оскільки частину обладнання було безповоротно знищено. З іншого боку, Україна нарощує свою ППО – і зараз ситуація з відбиттям ракетних та дронових атак набагато краща, ніж була восени-2022", – зазначає експерт.

Тому, робить висновок він, як ми пройдемо наступну зиму, залежить від того, наскільки ефективно ми будемо відобивати атаки і ремонтувати обладнання після них.

"Але, швидше за все, опалювальний сезон 2023/24 буде не простішим за попередній, – вважає Денис Саква. – Можливо, вдасться рівномірніше розподілити відключення, але повністю уникнути відключень навряд чи вдасться".

Читайте також на порталі "Коментарі" — як потрібно підготуватися до зими, щоб не залишитись без світла та тепла – головні ризики.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини