У США триває епопея із наданням допомоги Україні. Адміністрація Байдена зуміла переконати республіканців Сенату підтримати відповідний законопроєкт, але спікер-трампіст Палати представників Майк Джонсон залишається непохитним – і просто не ставить цей варіант на голосування. На цьому фоні відбувається активізація Європи в ракурсі підтримки України, а також посилення власної безпеки через явне послаблення Штатів як світового лідера та активізацію російської агресії проти демократичного світу. Експерти проаналізували для порталу "Коментарі" дані процеси.
ЄС та США. Фото з відкритих джерел
Європа починає долати стратегічну розгубленість
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, експерт РНБО у 2001-2011 рр. з питань заморожених конфліктів у Євразії (у тому числі Молдова-Придністров'я), політичний аналітик Віталій Кулик поділився таким коментарем:
"Якщо говорити про процеси в США, то вони дуже динамічні – і переважно зациклені на внутрішньому, на виборах. Відповідно, весь порядок денний крутиться навколо внутрішньоекономічних і внутрішньополітичних проблематик. А зовнішньополітичний кейс більше є подразником та локомотивом деяких точкових кампаній. Загальна рамка – не у зовнішній політиці".
Це має негативну проекцію для нас, зазначає експерт. Україна, допомога для нашої країни, стає заручником електоральної розтяжки у США.
"Республіканці ставлять виділення підтримки Україні у залежність від перемоги Трампа. Вони відвертого говорять у кулуарах про те, що ухвалення навіть деякого проміжного, компромісного варіанту – малоймовірне. І, швидше за все, допомога буде вже після виборів, намічених на листопад. Весь цей час нам доведеться долати снарядний голод, проблеми із підтримкою економіки, ситуацію, пов'язану із загальною динамікою на фронтах. А ми потребуємо ракет, боєприпасів, озброєнь, фінансів. І гроші, які "зависли" у Штатах, нам кров із носа потрібні", – наголошує Віталій Кулик.
За його словами, Європа, розуміючи, що фронт може відкотитися на Захід, і тоді вона стане зі сторони, що допомагає – учасником війни, починає долати стратегічну розгубленість, яка була в неї з початку російського вторгнення в Україну.
"Відбувається якась екзистенційна криза. З одного боку, європейські політики розуміють, що, якщо не почнуть на фоні відходу США у бік допомагати нам більше і швидше, то війна прийде до їхнього дому. З іншого боку – вони дуже бояться цим спровокувати удар по собі, впоратися з яким, схоже, не готові. Європа надто неповоротка, щоб швидко зорієнтуватися, переналаштовується на режим війни. І відбувається спроба осідлати тему з інших сторін. Особливо це стосується лідерів європейських країн, які найменше залежать від електоральної внутрішньополітичної кон'юнктури", – акцентує експерт.
Як наслідок, продовжує він, той же президент Франції Еммануель Макрон, який уже не має права висуватися на новий термін, намагається перехопити тут ініціативу у того ж канцлера Німеччини Олафа Шольца.
"При цьому Макрон хоче залишити якусь спадщину своєму наступнику. У тому числі на зовнішній арені. Демонструючи тут ніби більшу ефективність, ніж Німеччина, що погрузла у внутрішніх процесах. Водночас, треба розуміти, що Макрон не відрізняється стабільністю у поглядах щодо російсько-української війни. То він постійно дзвонить Путіну, то говорить про перегортання сторінки, то пропонує надіслати збройні сили
країн НАТО до України.
І ця його непослідовність, нестабільність дозволяє припустити, що через короткий проміжок часу Франція цілком може заявити про необхідність мирного діалогу з РФ чи чогось такого роду", – робить висновок Віталій Кулик. Республіканці готові продовжувати нам військову допомогу, вони це завжди робили
Політтехнолог, партнер SIC Group, голова Інституту демократії та розвитку PolitA та партії "Національна платформа" Катерина Одарченко наголошує, що рішення про радикальну зміну політики не приймаються до виборів.
"Це стосується й Штатів, де питання підтримки України, загалом ставлення до російсько-української війни, це вже не просто про зовнішню політику, а й про внутрішньополітичні протистояння. І це може тривати досить довго. Як у випадку з Ізраїлем, питання підтримки якого тією чи іншою мірою десятиліттями загострюється під час виборчих процесів у США", – наводить приклад експерт.
Водночас, Катерина Одарченко є досить оптимістичною щодо підтримки України з боку Штатів. Вона буде і до виборів (з пробуксуванням через політичні процеси), і після, впевнена політтехнолог.
"Республіканці готові продовжувати нам військову допомогу, вони це завжди робили. Щодо підтримки бюджету – тут вони мають певні розбіжності з демократами. Водночас важливо розуміти, що Республіканська партія в жодному разі не проти України, там усе проти Путіна. Так, Трамп часом говорить нестримні речі. Але, по-перше, це процес виборів, і це імпульсивний Трамп. По-друге, навіть якщо він стане президентом, він не зможе особисто вирішувати все", – пояснює експерт.
У Європі, зазначає вона, ситуація з підтримкою України стає активнішою, тому що російська загроза – ближча і зрозуміла. У тому числі в ракурсі посилення роботи агентури РФ (ті ж "злиті" розмови офіцерів Бундесверу про крилаті ракети для нашої країни), збільшення ІПСО, вливання коштів вкрай лівих та вкрай правих. І з цим треба жорстко боротися, впевнена Катерина Одарченко. Що розуміють у Європі вже багато хто, але далеко не всі.
Читайте також на порталі "Коментарі" – чому у війні-2024 в України виникли серйозні проблеми: як виправити ситуацію.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.