Головна Новини Суспільство події Як вдарити санкціями по РФ ще сильніше - чому економіка агресора все ще на плаву
commentss НОВИНИ Всі новини

Як вдарити санкціями по РФ ще сильніше - чому економіка агресора все ще на плаву

У світі достатньо країн, які намагаються співпрацювати з Росією, допомагаючи тій обходити санкції

8 серпня 2023, 13:15 comments1687
Поділіться публікацією:

Тема ефективності санкцій проти Росії заграла новими фарбами після виходу останньої із зернової угоди та висунення низки вимог для розблокування українського морського експорту. Вимог саме в ракурсі ослаблення санкцій. На жаль, країна-агресор навчилася ще й обходити санкції, активно закуповуючи за різними схемами іноземні компоненти для своїх ракет. Згідно з дослідженнями, більшість технологій подвійного призначення імпортуються в РФ з Китаю. А та ж Індія неймовірними темпами скуповує задешево російську нафту. Як зробити санкції ефективнішими? Які ще обмежувальні удари потрібно завдати по РФ? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Як вдарити санкціями по РФ ще сильніше - чому економіка агресора все ще на плаву

Санкції проти Росії. Фото: з відкритих джерел

Якщо Росія хоче зняття санкцій у рамках зернової угоди, потрібно навпаки зробити санкції щодо нафти та зерна для країни-агресора жорсткішими

Економіст, член товариства фінансових аналітиків, екс-член Ради НБУ Віталій Шапран вважає, що санкційна політика і наших західних партнерів, і України потребує термінового вдосконалення одразу з кількох напрямків.

По-перше, зазначає він, потрібно розширити перелік державних установ РФ, які підпадають під прямі санкції.

"Наприклад, у списки санкцій досі не потрапило Агентство зі страхування вкладів (АСВ). Воно продовжує використовувати фонди поза РФ на фінансування купівлі урядових облігацій Росії. Тобто фактично допомагає робити менший дефіцит бюджету країни-агресора, з якого фінансується війна в Україні", – пояснює Віталій Шапран.

По-друге, продовжує експерт, необхідно повністю заборонити приймати страхові поліси російських страхових компаній за межами Росії.

"Захист за всіма великими ризиками зараз там забезпечує державна Російська національна перестрахувальна компанія (РНПК). Захист перевезень нафти, зерна та іншого сировинного експорту у Чорноморському регіоні гарантується із бюджету країни-агресора. З урахуванням того, що в РФ вже другий квартал поспіль надплановий дефіцит бюджету, є сумніви щодо такого захисту", – каже економіст.

По-третє, якщо Росія хоче зняття санкцій у рамках зернової угоди, потрібно навпаки зробити санкції щодо нафти та зерна для країни-агресора жорсткішими, упевнений експерт.

"Найближчі союзники Росії – Іран та КНР вже проявили стурбованість її діями, які призвели до зростання цін на зерно на світових ринках, що веде до інфляції на ринках продовольства. Іран, країни Близького Сходу та КНР чутливі до цих стрибків цін і тому їх потрібно активніше підштовхувати до тиску на РФ, щоб та повернулася до зернової угоди", – констатує Віталій Шапран.

Бити необхідно по тих компаніях та судновласниках, які порушують стелю цін у 60 доларів за барель

Представник Економічної експертної платформи Олег Гетман упевнений, що найбільш дієві санкції, які можна застосувати проти РФ, мають стосуватися нафто-газового сектору.

"Відповідні доходи країни-агресора після низки обмежувальних заходів і так суттєво знизилися. Але потрібно, щоб вони були ще меншими", – вважає експерт.

Бити, на його думку, необхідно по тих компаніях та судновласниках, які порушують стелю цін у 60 доларів за барель (обмеження, введене Заходом та союзниками).

"Усі судна, всі страхові компанії, які порушують ці обмеження, мають самі потрапити під санкції, – зазначає Олег Гетман. – Ну, а саму цю "стелю" необхідно знижувати поступово до 40 доларів і так далі. Це, мабуть, найефективніші на даний момент санкції проти країни-агресора".

Наше завдання хоча б мінімізувати шляхи обходу санкцій

Керуючий партнер "Національної антикризової групи", економічний та політичний експерт Тарас Загородній розмірковує так:

"Слід розуміти, що Індія нічого не порушує, купуючи нафту в Росії. За умови, що купує не дорожче за 60 доларів за барель. Думаю, вона так і робить. І добре заробляє на переробці нафти, поставляючи її до тієї ж Європи вже у вигляді пального".

Що стосується потрапляння до РФ підсанкційних військових технологій, цим потрібно займатися більш щільно, впевнений експерт. Слідкувати. Карати.

"Оскільки світ величезний, країн, які готові допомогти РФ, наживаючись на цьому, вистачає, – констатує він. – Як правило, дізнатись про це можна лише постфактум, переглядаючи статистику. Наприклад, якщо Казахстан різко почав збільшувати закупівлі побутової техніки порівняно з періодом до широкомасштабного вторгнення Росії в Україну та запровадженням санкцій проти країни-агресора, зрозуміло, що ця побутова техніка не стільки для казахів, скільки для росіян. Які, зокрема, використовують начинку цієї техніки для створення ракет".

На думку Тараса Загороднього, виявивши такі факти, слід попереджати владу тих чи інших країн про неприпустимість таких дій. Інакше отримають вторинні санкції – за допомогу в обході первинних обмежень.

"Через ті ж Мальдіви росіяни напівпровідники отримували через низку інших держав. Слід чинити тиск на владу країн, які беруть участь у подібному. Скрупульозно закривати лазівки. Одну за одною. На жаль, схем із завезення підсканкційних товарів — безліч. І той же Іран, який давно живе під санкціями, навчився їх обходити. І не виключено, що поділився досвідом з Росією, з якою вони тепер – два чоботи – пара. Плюс Північна Корея – на додачу. Наше завдання хоча б мінімізувати шляхи обходу санкцій (цілком закрити їх неможливо) до такого рівня, щоб російська оборонка задихалася від дефіциту необхідних компонентів", – робить висновок експерт.

Читайте також на порталі "Коментарі" — чи змінилася позиція Китаю до війни в Україні – про що говорять заяви КНР на саміті в Джидді.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини