Головна Новини Суспільство події Енергетичні підсумки 2023 року: які очікування від 2024-го
commentss НОВИНИ Всі новини

Енергетичні підсумки 2023 року: які очікування від 2024-го

Від стабільності та безперебійності енергетичної системи прямо залежить економічна безпека держави

27 грудня 2023, 13:45
Поділіться публікацією:

Після тяжких ударів, які українська енергосистема пережила в опалювальний період 2022-2023, до нового холодного сезону ми підходили з побоюваннями. Глава "Укренерго" Володимир Кудрицький попереджав, що протягом нової зими можуть виникнути проблеми, пов'язані із масованим обстрілом з боку російських військАле запевняв, що наша енергосистема витримає. У грудні, після паузи майже 80 днів, РФ відновила масовані ракетно-дронові удариАле значно міцніший щит української ППО з ними справляється. Портал "Коментарі" продовжує підбивати підсумки року. І слідом за військовимианалізом роботи Верховної Радиа також загального плану важливих для України подійми запропонували експертам підбити енергетичні підсумки 2023-го, а також поділитися очікуваннями від 2024-го.

Енергетичні підсумки 2023 року: які очікування від 2024-го

Енергомережі України. Фото: з відкритих джерел

Ураїнська енергосистема продовжує існування попри величезні виклики

Народний депутат України ІХ скликання, голова підкомітету Верховної Ради з питань енергетичної безпеки Вікторія Гриб вважає, першим і головним підсумком – що ми зберегли працездатність енергосистеми після важких обстрілів минулої зими. 

"Проблема в тому, що ворог не відмовився від спроб уразити наші енергетичні потужності. Буквально вчора внаслідок масованого обстрілу знеструмлено 2 повітряні лінії 35 кВ в ХерсоніОдна з прифронтових ТЕС на сході упродовж двох останніх місяців зазнавала уражень десять разів. І лише завдяки неймовірному героїзму українських енергетиків, бійців повітряних сил, українська енергосистема продовжує існування попри величезні виклики", – зазначає Вікторія Гриб.

На її думку, ще один важливий здобуток – Україна отримала і змогла використати першу партію ядерного палива від США. Таким чином, пояснює нардеп, ми не просто вдосконалюємо нашу енергосистему, але й робимо реальні кроки до закінчення російської монополії у цьому сегменті ринку.

"Що стосується наших завдань і очікувань. Важливо подбати, аби ті, хто тримає енергетичний фронт, були забезпечені ресурсами, гідними умовами та своєчасною оплатою праці. Важливо підтримати маневрові потужності – теплову та зелену генерацію. Подбати про вугільну галузь, яка все ще залишається опорою енергетики взимку", – підкреслює фахівець.

Від стабільності та безперебійності енергетичної системи, акцентує вона, прямо залежить економічна безпека держави.

"Треба дуже відповідально ставитися до кадрів в енергетиці, особливо в питанні мобілізації. Подальше скорочення "броні" може мати вкрай негативні наслідки для усієї галузі", – попереджає Вікторія Гриб.

Серед очікувань від наступного року вона назіває посилення роботи в галузі Енергоефективності та ощадливого використання ресурсів. Параллельно, вважає нардеп, варто розпочати повноцінну роботу зі створення Фонду зниження енергетичної вразливості (Energy Vulnerability Fund), який би дозволив запропонувати компенсацію за рахунками вразливим домогосподарствам.

"Ще один крок – синхронізація законодавства з європейськими нормами та стандартами. Україна також потребує удосконалення законодавства у сфері хімічної, бактеріологічної, радіаційної та ядерної безпеки (CBRN). Вони, нарешті, повинні відповідати вимогам воєнного часу. Ми розпочинаємо таку роботу в парламенті, – повідомила Вікторія Гриб. – Також вкрай важливо забезпечити кредитуванням виробників електроенергії державної та комунальної форми власності, а ще – ліквідувати перед ними заборгованість. В цілому, наше завдання – не просто модернізувати і відновити, а перебудувати українську енергетику за новими стандартами. Зробити її максимально зручною, ефективною та захищеною від загроз у майбутньому".

Ми увійшли в нинішній опалювальний сезон з достатньо позитивними очікуваннями

Фахівець з держполітики у паливно-енергетичному комплексі, доктор наук з державного управління Геннадій Рябцев зазначає, що енергетичний 2023 рік починався з великою тривогою. А завершується з обережним оптимізмом.

"На початку року не було переконаності в тому що вдасться пережити зиму і завершити опалювальний сезон без катастрофічних наслідків, – пояснює Геннадій Рябцев. – Але завдяки зусиллям Сил оборони України і бригад енергетиків вдалося швидко відновити роботу пошкоджених об'єктів енергетичної інфраструктури. І забезпечити електричну енергію більшості споживачів".

У міжсезоння, завдяки допомозі наших партнерів та роботі операторів систем передачі розподілу, а також генеруючих компаній, більшість пошкоджених об'єктів була відновлена, підкреслює фахівець.

І це, продовжує він, дозволило увійти в нинішній опалювальний сезон з достатньо позитивними очікуваннями.

"Запорукою цього стало забезпечення повноправного членства України в організації енергетиків континентальної Європи і створення певного резерва потужностей розподілу, – вважає Геннадій Рябцев. – Звісно, не все вдалося зробити. Зараз існують проблеми, пов'язані з накопиченням боргів, з нормативним забезпеченням імпорту електричної енергії, з монополізацією енергетичних ринків та картельними змовами на них. Але є переконаність в тому, що ці проблеми вдасться вирішити, якщо підходити до їх розв'язання комплексно. Не панікувати – і створювати умови для розвитку нової енергетики України, яка буде набагато надійнішою і стійкішою, аніж це було до початку повномасштабного російського вторгнення".

Україні доведеться будувати економіку наново

Глава Експертної платформи з енергоефективності (Expert Platform for Energy Efficiency) Ігор Черкашин розмірковую наступним чином:

"За оцінкою 2023 року, слід зазначити, що є результати щодо покращення надійності військової та технічної стійкості енергосистеми, порівняно з 2022 роком. Це, безумовно, плюс. Мінуси можна довго обговорювати, але треба відверто зізнатися, що загальна система управління економікою в умовах поточної війни бажає кращого. А енергетика не може існувати окремо від економіки".

Вся країна, продовжує експерт, сподівається на Перемогу – і, як наслідок, повернення контролю над великими енергооб'єктами, у тому числі й Запорізької АЕС. Але життя, зазначає він, вносить свої корективи. І, крім надій, потрібен чіткий план переходу на об'єкти розподіленої високоефективної когенерації.

"Крім цього, нам потрібне реальне управління попитом і наявність систем енергоменеджменту не для звіту, а для результату, – вважає Ігор Черкашин. – Прагнення в Європу, які супроводжуються тезами про "зелений курс" і "декарбонізацію", самі по собі хороші. Але вони повинні базуватися на європейському принципі "енергоефективність — пріоритет" при прийнятті управлінських та технічних рішень. І це має бути не просто гасло, а реальна дія, щодня, у кожному проекті".

Ми, акцентує фахівець, маємо розуміти, що Україні доведеться не просто відновлювати економіку, а фактично будувати їй наново. І вона має відповідати всім сучасним вимогам, а не мати завдання відновлення того, що було.

"Це стосується як будівель, так і технологічних процесів та інфраструткури, – уточнює Ігор Черкашин. – Найскладніше завдання – забезпечення бази для військових успіхів при одночасному будівництві нової економіки. І тут треба не забувати, що для цього потрібні підготовлені інженерні кадри. Це тонка грань, де важливіше інженер, в окопах чи цехах? Але від правильного балансу залежить результат як на фронті, так і в економіці – і поточної, і майбутньої".

Читайте також на порталі "Коментарі" — головні досягнення та прориви України у 2023 році.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини