У Євросоюзі знаходиться на фінішній прямій погодження 13-го пакету санкцій проти Росії. Головний противник подібних ініціатив – Угорщина – вже заявила, що не блокуватиме новий пакет. Мовляв, усі його елементи, які "шкодять угорським інтересам", були вилучені. Ймовірно, йдеться про китайські компанії, які раніше хотів покарати ЄС за допомогу РФ. Тим часом у США готуються запровадити санкції проти Китаю за підтримку війни Росії проти України. При цьому відомо, що Штати стали найбільшим покупцем нафтопродуктів з Індії, яка, у свою чергу, виробляє їх із російської сировини. Про що говорить ситуація із санкціями напередодні другої річниці вторгнення РФ в Україну? Які висновки слід зробити – які кроки зробити для ефективніших ударів по агресору? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Санкції проти Росії. Фото: з відкритих джерел
Основних санкцій проти РФ так ніхто й не запровадив
Голова Комітету економістів України Андрій Новак пояснює, що запланований до прийняття 13-й пакет санкцій проти РФ від ЄС – це скоріше щось ритуальне, присвячене другій річниці повномасштабного вторгнення. Тому навряд чи від нього варто чекати на щось кардинальне.
"На даний момент такої економічної блокади, яку відчули свого часу Ірак, Іран, щодо Росії немає. Вона за два роки адаптувалася до раніше введених санкцій. Активно використовує обхідні шляхи, "сірий" та "чорний" флот для продажу нафти та газу, має кілька ключових великих країн, завдяки яким здійснює як продаж, так і необхідні закупівлі (у тому числі для потреб свого ВПК)", – наголошує експерт.
Він зазначає, що цивілізований світ, який підтримує Україну проти російської агресії, запровадив уже багато санкцій. Але основних поки що, на жаль, немає.
"Мова, – уточнює Андрій Новак, – про повне енергетичне ембарго, на всі види цих ресурсів. А ще краще – повне торгове ембарго (всі товари та послуги), заборона торгівлі з Росією (нічого не купувати в неї, нічого не продавати їй)".
Лише так можна серйозно підірвати економіку країни-агресора, позбавивши Кремль можливості фінансувати війну проти України, упевнений економіст.
"А поки у РФ вистачає на це коштів (які вона переважно черпає від продажу нафти та газу), агресія продовжуватиметься. Зараз – проти України, а згодом, можливо, проти інших країн", – резюмує Андрій Новак.
Санкційний режим покрив практично всі сфери
Економічний і політичний експерт Борис Кушнірук акцентує, що санкції – це річ, спрямована не так на те, щоб зупинити цю війну, як на ослаблення Росії, унеможливлюючи нову агресію. Тому вони зберігатимуться і після війни.
"Пакет, який збираються прийняти зараз, спрямований не так на введення якихось нових санкцій, як на перекриття можливостей обходити раніше впроваджені Європою та США обмеження", – зазначає експерт.
На даний момент, продовжує він, санкційний режим покрив практично всі сфери. Не зачепив хіба що частину кольорових металів (той самий алюміній) та атомну галузь (тут держінтереси не лише Угорщини, а й Франції).
"Але та ж Угорщина зіткнеться через певний час із іншими проблемами, – прогнозує Борис Кушнірук. – Навіть якщо вона збудує АЕС за допомогою РФ (причому будівництво йде в кредит), ЄС може відмовитись купувати таку електроенергію. І що тоді робитиме Угорщина?".
13-й пакет не завдасть РФ суттєвої шкоди
Політтехнолог, партнер SIC Group, голова Інституту демократії та розвитку PolitA та партії "Національна платформа" Катерина Одарченко поділилася такою думкою:
"13-й пакет, звичайно, не завдасть РФ суттєвої шкоди. Але санкції слід розглядати у комплексі. Російська влада та пропаганда розповідають, що санкції нібито не мають впливу. Насправді, це не так. Ефект є, а буде ще відчутнішим через кілька років. В економіці відбуваються руйнівні процеси".
Позиція ж Угорщини, яка підіграє РФ скрізь, де тільки може, не нова, зазначає експерт.
"Росія історично має там вплив, зокрема економічний, політичний (у тому числі на вибори). Путін і всі війни починав по одному алгоритму (псевдоповстанці, а потім "допомога" РФ), і у вибори втручається так само (Кремль підтримує вкрай лівих або вкрай правих — і коли вони при владі, і коли в опозиції). У хід ідуть шантаж (на деяких європейських політиків є "папочки"), фінанси, медіа, "експерти", боти, і кампанії в соцмережах. Це відбувається в Угорщині, Чехії, Словаччині, Сербії. Щоб їхня влада представляла проросійські інтереси в Європарламенті", – пояснює Катерина Одарченко.
Втім, наголошує вона, на тій же Угорщині ЄС має достатньо важелів впливу. Що неодноразово вже демонструвалося.
"Але загальний тренд, зростання ризиків російського впливу на ті чи інші країни спостерігаються дуже явно. РФ намагається збільшити свій вплив на ЄС, щоб змінити конфігурацію Європарламенту "під себе". І з цим, звісно, треба щось робити", – вважає експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" – чому санкції проти РФ не зупиняють війну: що відбувається довкола нового санкційного пакету.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.