У Владивостоці в рамках Східного економічного форуму зустрінуться два диктатори – російський (Володимир Путін) та північнокорейський (Кім Чен Ин). Відомо, що мова явно піде про взаємну допомогу озброєннями та технологіями. Експерти проаналізували для видання "Коментарі" загрози, що походять від такого зближення, а також те, як на них слід відповідати.
Путін та Кім Чен Ин. Фото: з відкритих джерел
КНДР, схоже, теж вирішила повикручувати руки Росії з максимальною для себе вигодою
Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко вважає, що РФ зараз зацікавлена в КНДР з низки причин.
"По-перше, у питаннях постачання боєприпасів до радянської техніки, якої у РФ — у надлишку (а в КНДР її також чимало, як і боєприпасів до неї). Якоюсь мірою це допоможе РФ затягнути війну проти України. Щоправда, якість боєприпасів, враховуючи термін придатності та не факт, що будуть відповідні умови зберігання, викликає сумніви. Низка військових експертів кажуть, що КНДР має чимало неліквіду, який вона і намагатиметься поставити РФ. Про високотехнологічне озброєння точно не йдеться. І тут ми бачимо скоріше наголошення, що "друга армія світу" має великі проблеми, раз доводиться випрошувати навіть старі боєприпаси у тієї ж Північної Кореї, – зазначає експерт. — По-друге, зустріч Путіна з Кім Чен Ином це ще й певний пропагандистський ефект. Путін показуватиме, що ізоляції РФ немає, що він проводить міжнародні зустрічі. Щоправда, тут скоріше буде антиефект, тому що північнокорейський диктатор – не топ-фігура на міжнародній арені".
Важливо, на думку Ігоря Петренка, розуміти й мотиви Кін Чен Ина. Для нього це не лише можливість отримати певні кошти з РФ, яка кидається від одного ізоляційного режиму до іншого, згрібаючи старе озброєння.
"Не варто виключати, що північнокорейський лідер веде більш тонку гру, ніж просто заробити на постачанні зброї. Не факт, що мета КНДР – дружити з РФ, зміцнювати з нею відносини. Можливо, тут подаються певні меседжі Заходу, санкції якого дуже болючі для Північної Кореї. І для Ина набагато важливіше – знизити (в ідеалі взагалі прибрати) санкційний тиск, не втративши ядерну програму, а "продаючи" свою дружбу (або не дружбу) з Росією як предмет торгу зі США та Європою", – розмірковує експерт.
Втім, продовжує він, не треба перебільшувати значення таких контактів. Допомога КНДР може бути обмеженою. А використовувати ослаблу Росію у своїх інтересах намагаються багато хто.
"Ті ж Китай, Індія, Туреччина закуповують у РФ енергоносії зі значними знижками, завалюють її своїми товарами. І КНДР, схоже, теж вирішила повикручувати руки Росії з максимальною для себе вигодою, – зазначає Ігор Петренко. – Україна на ці російсько-північнокорейські ігри самостійно відповісти навряд чи може. Залишається акцентувати увагу наших союзників на необхідності збільшувати тиск санкцій проти РФ і КНДР. Ситуація, коли два диктатори, що плюють на міжнародний порядок, кріплять зв'язки, точно не сприяє глобальній безпеці. Нам важливо також продовжувати просувати
формулу миру Зеленського,
працювати з максимально широким спектром країн, які б приставали на цю позицію. Показовим у цьому сенсі стане засідання Генасамблеї ООН, яке відбудеться цього місяця у США. Нагадаю, що на лютневому засіданні ГА ООН 141 держава закликала Росію вивести війська з України, схваливши резолюцію на основі десяти пунктів, запропонованих восени минулого року Зеленським". Союз РФ та КНДР може стати поштовхом для конфлікту у Південно-Східній Азії
Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок розмірковує так:
"Ця зустріч привертає до себе увагу насамперед ідеологічною складовою. Важко заперечувати, що Китай може через Північну Корею постачати зброю РФ. Але в неї і в самої є запаси. Отже, торгова складова важлива. Припустимо, КНДР дає РФ зброю, та у відповідь – продукти, якісь технології. Це те, що й так відомо із публічної площини. Але важливим є й те, що Путін на тлі війни проти України демонструє, хто є його союзником, однодумцем".
Експерт нагадує, що минула зустріч Путіна з Кім Чен Ином відбувалася у 2019 році. І тоді Росія не була під такими тотальними санкціями, як зараз. До росіян у світі ставилися зовсім інакше, хоч вони й вели гібридну війну проти України з 2014 року. Не порушувалося питання про конфіскацію зарубіжних активів РФ. Але з лютого 2022 року все змінилося. І сьогодні, вважає Валерій Клочок, фактично РФ представляє міні-варіант СРСР, але з усіма "принадами" у вигляді холодної війни та залізної завіси.
"Захід, безумовно, говоритиме про санкції. І говорить про їхнє можливе посилення, як ті ж
США.
Але санкції проти КНДР запроваджено давно, причому на підставі Ради Безпеки ООН, які схвалювалися кілька десятків років тому. Однак вони не завдали критичної шкоди північнокорейській економіці. Та продовжує існувати в умовах закритої автократичної диктатури", – зазначає експерт. На його думку, союз РФ та КНДР може стати поштовхом для конфлікту у Південно-Східній Азії.
"Путіну цікаво розпалювати якнайбільше конфліктів. Саме це росіяни роблять руками тих самих вагнерівців на білорусько-польському кордоні, в
Африці.
Для лідерів демократичного світу – США, Європи – актуальне питання, наскільки стабільною буде ситуація у Південно-Східній Азії. Низка міжнародних самітів свідчить, що ситуація там – непроста. І зближення КНДР із РФ здатне серйозно підірвати стабільність у тому регіоні. Розуміючи це, Захід має бути готовим діяти жорсткіше, ніж просто висловлювати чергове занепокоєння та попередження", – констатує Валерій Клочок. Читайте також на порталі "Коментарі" — Путін зізнався, чи чекає він на повернення Трампа до Білого дому.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.