Грузія, яка стараннями правлячої партії "Грузинська мрія" скочується в російські обійми, в тому числі через просування закону про "іноземних агентів", може не лише втратити європейські та євроатлантичні перспективи, а й опинитися під санкціями США. Принаймні ті посадовці, які просувають закон про "іноагентів". Тим часом проєвропейська президент Грузії Саломе Зурабішвілі, яка ветувала скандальний законопроект (але парламент може подолати вето) закликає французького лідера Еммануеля Макрона якнайшвидше приїхати до Тбілісі через російський вплив на Кавказі. Які варіанти розвитку ситуації в Грузії? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.
Протести в Грузії. Фото: з відкритих джерел
Загрози із боку Заходу тут не спрацюють
Колишній міністр закордонних справ України (2007-2009), дипломат із більш ніж 30-річним стажем Володимир Огризко поділився таким коментарем:
"Ветуванням законопроекту про "іноагентів" президент Грузії просто виконала раніше дану обіцянку. Проблема в тому, що парламент може це вето подолати. Тож це вето – скоріше політична акція, аніж практичний результат. Але акція є важливою. Яка демонструє, що в Грузії є сили, які не хочуть підкорятися російському диктату".
На думку експерта, за нинішніх обставин здолати проросійські сили в Грузії навряд чи вдасться.
"Колишній прем'єр, олігарх Іванішвілі, який створив правлячу нині партію "Грузинська мрія", фактично тримає в руках майже всю владу, не займаючи при цьому якихось постів. А він, очевидно, залежить від Москви – і виконує все, що та йому скаже. І погрози чи умовляння із боку Заходу тут не спрацюють", – вважає дипломат.
Швидше за все, продовжує він, на даному етапі варто чекати на ще більше закручування гайок з боку проросійської частини грузинської влади. Яка дуже швидко впаде відразу після зміни путінського режиму.
"Поки що ж ситуація певною мірою патова. І чекати якихось кардинальних змін не доводиться", – робить висновок Володимир Огризко.
Боротьба йде в усіх напрямках, у всьому периметрі пострадянського простору
Експерт-міжнародник, співзасновник аналітичного центру "Об'єднана Україна" Антон Кучухідзе зазначає, що йде спроба глобального переділу влади у всьому світі.
"Почали це рашисти, розв'язавши другу хвилю агресії проти України у лютому-2022. Однією з частин ревізійної політики Кремля є боротьба за Кавказ. Там сталося посилення Азербайджану за підтримки Туреччини. Фактично турецька політика перемогла рашистську стосовно Вірменії. Та у свою чергу проголосила курс на Захід, що є вже подвійним програшем для РФ. Тому Кремль сконцентрував зусилля на Грузії, де намагається не просто зберегти проросійську владу, а й продемонструвати силу свого впливу. І ухвалення закону про "іноагентів" – саме така демонстрація", – пояснює експерт.
Він констатує збільшення російського впливу на грузинську політику. Незважаючи на те, що Грузія є кандидатом на члени ЄС.
"Фактично бачимо чергове підтвердження того, що президент України Володимир Зеленський називає війною авторитаризму проти демократії. Останні рішення грузинського парламенту говорять про зменшення демократичних свобод у цій країні – на догоду іншим силам. Немає сумнівів, що рашисти продовжать тиснути на підконтрольну собі грузинську владу, щоб та приймала рішення, схожі на ті, що прийняті в РФ. Робити акценти на тому, що Тбілісі вигідно співпрацювати з Москвою, що це майже панацея від втягування у війну. Таке собі політичне опудало — хто товаришує з РФ, того війна не торкнеться", – наголошує Антон Кучухідзе.
Він наголошує, що глобальний контекст – боротьба йде по всіх напрямах, по всьому периметру пострадянського простору. І Україна тут – головний захисник демократії, а Росія – головний "просувник" авторитаризму.
Читайте також на порталі "Коментарі" — Тбілісі перед вибором: США запропонували Грузії за відмову від курсу у бік РФ.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.