Росія могла гарантувати Туреччині продовження роботи зернового хаба, від чого Анкара знову виграє
Росія заявила, що домовленості щодо "зернової угоди" фактично припинено. Вона перестане функціонувати з 18 липня, майже через рік роботи. Президент Туреччини Реджеп Ердоган, який раніше досить жорстко відбивав подібні російські удари по угоді, цього разу сказав лише, що має намір обговорити зернову угоду під час візиту Путіна до Туреччини, а також по телефону. І не виключив, що відновлення роботи зернового коридору можливе ще до початку серпня. Про що говорить те, що відбувається? Чи є ще важелі впливу на РФ – чи світ піде на її черговий шантаж? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Можемо говорити швидше про зупинення функціонування зернової угоди
Директор Українського інституту політики Руслан Бортник нагадує – Росія неодноразово попереджала, що не планує продовжувати зернову угоду. Ситуація з новою атакою на Кримський міст дала, на його думку, додатковою нагодою для цього непродовження.
"Щодо Туреччини – вона явно намагалася знайти компромісні моделі, за яких РФ погодилася б на продовження угоди. Але, схоже, це не увінчалося успіхом, – зазначає експерт. – Не виключено, що Росія знайшла якісь компенсаційні механізми для Туреччини. Уклала, наприклад, спеціальну угоду щодо експорту свого зерна через турецьку територію. Що дозволить Туреччині зберегти прибуток від роботи зернового хаба, а також зберегти (або посилити) вплив на Близькому Сході, в країнах Африки, де турецькі компанії активно продають зерно. Схоже, що Ердоган із Путіним домовилися".
У той же час, продовжує Руслан Бортник, зростання цін на зерно, яке вже сьогодні спостерігається на світових ринках (на 4%), хвилює інших глобальних гравців. Той же Китай, який активно розвиває свою присутність у країнах Африки.
"Будь-яке підвищення цін на зерно, борошно, хліб – там дуже політично чутливе. І може призвести до дестабілізації найбідніших африканських країн. Думаю, що Китай, європейські країни шукатимуть механізми комунікації із Москвою. І будуть чинити на неї тиск із метою відновлення роботи зернової угоди. Тож можемо говорити швидше про призупинення її функціонування", – вважає політолог.
Він наголошує, що з 28 червня РФ не видала жодного дозволу в рамках зернової угоди. Фактично заблокувавши її вже тоді.
"Зрозуміло, що Росія вимагає
зняття санкцій із частини своєї банківської та транспортної системи. Щоб вільно захоплювати ті ринки, які зараз втрачає Україна. Але Захід, схоже, не готовий робити такі винятки, – пояснює Руслан Бортник. – У свою чергу, Росія продовжує робити все, щоб завдати максимальних збитків українській економіці. Нагадаю, що реалізація зернової угоди дозволила нашій країні заробити від 10 до 14 млрд. доларів. Все, що відбувається зараз, це елемент війни проти України, а також глобального протистояння за зернові, продовольчі ринки у світі".
Зерновий коридор може почати функціонувати без участі Росії
Глава платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян поділився таким коментарем:
"Ймовірно, буде задіяно додаткові механізми самим Ердоганом. Слід зазначити, що психологічно всі вже готові до альтернативних способів експорту. Саме тому Росії не вдається виторгувати, що хоче. Але вона продовжує піднімати ставки".
У відповідь, вважає експерт, РФ може отримати те, що вже було восени на фоні такого шантажу. А саме - розгляд функціонування зернового коридору без участі Росії.
"Для України те, що відбувається, безумовно, неприємне. Але не критичне, – вважає Олег Саакян. – Адже вже нарощені альтернативні шляхи експорту (через залізницю, автошляхи є ідеї щодо морських перевезень з одного із українських портів – незалежно від дії зернової угоди)".
Читайте також на порталі "Коментарі" - на яку хитрість може піти РФ із зерновою угодою – чим закінчиться шантаж Кремля.