Президент України Володимир Зеленський уточнив, що три теми, які будуть розглянуті в середині червня на саміті миру в Швейцарії (ядерна безпека, продовольча безпека, а також гуманітарний напрямок, що передбачає обмін полоненими та повернення вкрадених Росією українських дітей), після їх опрацювання передадуть російським представникам. Після цього країни, які погодили ці пункти, дивитимуться, як російська сторона їх виконуватиме. Поки не ясно, чи відвідає зустріч президент США Джо Байден, але представники від Штатів точно будуть. Туманні перспективи та щодо участі у заході лідерів топ-країн Глобального півдня. Експерти проаналізували для порталу "Коментарі" нинішню ситуацію навколо мирного саміту та його перспективи.
Саміт миру. Фото: з відкритих джерел
У Кремлі усвідомлюють ризики проведення Саміту миру
Народний депутат Верховної Ради VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов наголошує, що підготовка та проведення саміту миру у Швейцарії залишається ключовою подією у процесі мирного врегулювання.
"У всіх світових столицях розглядають варіанти своєї участі та реагування на проведення саміту. Ключові питання, які включені до офіційного порядку денного заходу – це ядерна безпека (заклик відмовитися від використання ядерної зброї та ударів по ядерних об'єктах), продовольча безпека (свобода судноплавства у Чорному морі для забезпечення зернового експорту) та обмін полоненими. Ці питання знаходять підтримку у всіх країн, тому всі делегації зможуть підписати відповідну декларацію та виступити із відповідними заявами", – вважає експерт.
На його думку, також важливим підсумком саміту можуть стати виступи із беззастережною підтримкою принципу територіальної цілісності України.
"Навіть обережні у своїй політиці країни відмовляються визнавати незаконну анексію окупованих територій і саміт стане ще одним приводом для демонстрації дотримання цього положення Статуту ООН", – пояснює Ігор Попов.
Для України, продовжує він, важливо отримати явку максимальної кількості делегацій із усіх регіонів світу, а також високе представництво делегацій.
"Саме тому президент Зеленський публічно звернувся до Джо Байдена та Сі Цзіньпіна із закликом взяти особисту участь у
саміті.
США є лідером західного світу, а Китай, у свою чергу, – лідером не-Заходу. Ці країни та їхні лідери можуть стати гарантами мирного плану та запобігти можливому порушенню Російською Федерацією будь-яких домовленостей. Вже було проведено три результативні зустрічі радників лідерів держав у рамках реалізації "формули миру", і тепер настав час включення до процесу політиків для ухвалення стратегічних рішень", – наголошує експерт. Він наголошує, що в Кремлі усвідомлюють ризики проведення Саміту миру без їхньої участі та грають на зрив заходу.
"У дні його проведення в Москві анонсовано "анти-саміт" – зустріч міністрів закордонних справ країн БРІКС. Навряд чи він зможе стати альтернативою саміту миру, але інших позитивних дипломатичних рішень у Росії немає. Для демонстрації загроз російська армія проводить наступальні операції та погрожує відкриттям нових напрямків бойових дій проти України, а можливо, і країн НАТО", – зазначає Ігор Попов.
За його словами, Україна у свою чергу зміцнює свої переговорні позиції. Зокрема, Зеленський підписує угоди щодо безпеки з новими країнами.
На саміті НАТО у липні ці угоди буде об'єднано в єдину комплексну систему підтримки України, пояснює експерт. Розглядається питання виділення Україні кредиту у 50 млрд. доларів із погашенням за рахунок відсотків від заморожених російських активів. Наприкінці червня Рада ЄС має затвердити переговорну рамку для України і, таким чином, офіційно розпочати переговори про членство.
"Усі ці фактори мають посилити українську позицію у процесі переговорів щодо безпеки в регіоні та реалізації "формули миру". За підсумками саміту миру його офіційні декларації, а також ймовірно, підсумки закритих консультацій будуть передані російській стороні через посередників. З'являється неофіційна інформація про можливе проведення наступного саміту вже за участю Російської Федерації. Для України в цих умовах ключовими завданнями є протистояння російським атакам на полі бою, забезпечення безперервності отримання економічної та військової допомоги від партнерів, а також розробка дієвої системи гарантій безпеки", – підсумовує Ігор Попов.
Саміт стане скоріше черговою звіркою годинників
Політичний експерт, волонтер Богдан Мірошников розмірковує так:
"Сенсу в таких самітах особливо немає, поки немає кардинальних змін на фронті. Ті ж умовно нейтральні Бразилія, Індія, Китай – не поїдуть серйозними делегаціями, із серйозними намірами, доки не зрозуміють, хто перемагає. Вони не вірять, що Україна може перемогти, бо допомагають РФ, торгуючи з нею".
Позиція США також залежить від наших успіхів на фронті, зазначає експерт. На його думку, доки їх немає – навряд чи Байден особисто відвідає саміт миру.
"Та й вибори накладають свій відбиток. Той самий Трамп заявив, що бомбив би Москву, якби він був президентом під час широкомасштабної агресії РФ проти
України.
І Байдену, за логікою, потрібно тепер бути войовничішим, а не грати у миротворчість, яка навряд чи до чогось приведе на цьому етапі", – пояснює Богдан Мірошников. Загалом, констатує він, зрозуміло, що доки немає стратегічних успіхів на фронті, немає й предмета для розмов.
"Саміт стане скоріше черговою звіркою годинників. Приїдуть, поговорять, складуть карту, можливо, укладуть якийсь меморандум. Без практичних результатів, прогнозує експерт. – Підґрунтя для конструктивних переговорів зараз немає".
Читайте також на порталі "Коментарі" — саміт миру: чому Путін уже програв, що потрібно робити Україні
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.