Завершився дводенний візит російської делегації, очолюваної диктатором Володимиром Путіним до Китаю, який допомагає економіці РФ утриматися на плаву, незважаючи на санкції, а також забезпечує країну-агресора товарами подвійного призначення, які можна використовувати у військових цілях. Сторони традиційно висували претензії Заходу і говорили про зміцнення зв'язків Пекіна та Москви. При цьому фінансово-економічні аспекти, які сподівався просунути Кремль, схоже, були проігноровані Китаєм. Експерти проаналізували для порталу "Коментарі" підсумки путінського візиту до Китаю, розповівши, чи справді відбувається потужне зближення КНР та РФ.
Путін і Сі Цзіньпін. Фото: з відкритих джерел
Поки Пекін не отримає якихось пряників від Заходу, він не стане особливо тиснути на Москву
Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко вважає, що для Путіна поїздка до Китаю була важлива з низки причин.
По-перше – як відповідь Сі Цзіньпіню, який 2023-го, втретє "зійшовши на престол", здійснив перший закордонний візит до РФ.
"І зараз, коли Путін "видерся" на трон вп'яте (хоч правив фактично і за президентства маріонеткового Медведєва), він робить своєрідний жест у відповідь", – пояснює експерт.
По-друге, продовжує він, Путін хотів показати, що РФ не перебуває в ізоляції, що вона міцно дружить із КНР. Мовляв, бійтеся нас – у нас спільна думка, а разом ми – суперсила!
По-третє, Кремлю хотілося одержати конкретні економічні бенефіти.
"Тому російська делегація була настільки розширеною (члени нового уряду, представники великого бізнесу), – зазначає експерт. – Підписали чимало різних угод, але нічого реально проривного. Путін сподівався отримати від Китаю значно більше. У тому числі – зняття обмежень на банківські перекази, спільне будівництво газопроводу
"Сила Сибіру-2".
Але тут нічого не вдалося. Довелося задовольнятися просто політичними заявами та жестами, включаючи спробу дискредитації української формули миру з метою натиснути на країни Глобального Півдня, щоб ті не брали участь у саміті у Швейцарії". Китай, зазначає Ігор Петренко, вирішував свої завдання. Від Заходу він уже не раз чув закиди у стилі "якщо претендуєте на статус глобального гравця, чому ж не помічаєте війни в Європі?". У результаті КНР створила свій "мирний план", який таким, по суті, не є.
"Це просто зібрання фактів про РФ, Україну та міжнародне право. Але Китаю важливо показати, що він щось робить для завершення війни. Звідси й низка відповідних заяв із вуст Сі, якому підспівував Путін. Мовляв, ми за мир, але ми маємо своє
бачення.
Слід розуміти, що КНР не змінює своєї стратегії. Умовний нейтралітет, але з підтримкою Росії, причому без заходу за умовні "червоні лінії", накреслені Заходом. Економічно Китай серйозно залежить від європейського та американського ринків, від їхніх інвестицій. Тому такий акуратний, хоч явно не бажає програшу РФ. Йому вигідно її ослаблення, потрапляння у ще більшу залежність від КНР. Але не крах", – вважає експерт. На його думку, за свій тиск на РФ з метою прийняття тієї конструктивнішої позиції для переговорів Китай, ймовірно, хотів би зміни позиції США по відношенню до себе. Зменшення стримування у різних напрямах, включаючи економічний та в цілому геополітичний.
"І поки Пекін не отримає якихось пряників від Заходу, він не буде особливо тиснути на Москву, хоч війна заважає його економічній експансії у світі. Поки що КНР зробила ставку на використання РФ як корисного ідіота, який має кошмарити Україну та Захід, послаблюючи ті самі Європу та США. Чекаючи зручного для себе моменту, щоб вийти на сцену у вигляді миротворця та потужної геополітичної фігури", – пояснює Ігор Петренко.
При цьому, акцентує він, Китай, безумовно, не хоче і перемоги РФ, оскільки це посилить її, даючи реальний ґрунт для геополітичних амбіцій (а не ілюзорний як зараз). КНР це не потрібне.
Експерт резюмує:
"Путінська поїздка не принесла РФ економічних вигод, завершилася підписанням чергових не наповнених змістом угод про поглиблення всебічного партнерства, ніяк не вплинула на ставлення КНР до російсько-української війни. Зближуватися з РФ китайці готові лише за умов, з огляданням на Захід. КНР грає у довгу, на різних дошках. І вміє чекати, не роблячи непродуманих ходів. На відміну від Росії".
Китай активно використовує РФ у своїх інтересах
Голова Всеукраїнського громадського руху "Сила права", народний депутат Верховної Ради трьох скликань (з п'ятого по сьоме) колишній заступник голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим Андрій Сенченко розмірковує так:
"Нинішні консультації Китаю та Росії націлені насамперед на демонстрацію неспроможності демократичної моделі устрою. В тій же тональності підспівують їм залежні Іран, Білорусь, Північна Корея. Мовляв, жорстка система управління (авторитарні режими) – ефективніша для світоустрою. На відміну від "дволичної демократії" Заходу та "слабкого" НАТО, по суті, нездатного протистояти навіть РФ".
Це, продовжує експерт, підживлюється різними "зливами" та заявами про те, що Захід нібито веде за спиною України розмови з приводу "розміну" частини нашої території на закінчення війни. І так далі. Схоже, що це є частини одного сценарію, вважає Андрій Сенченко.
При цьому, зазначає він, Китай активно користується разом з Росією цими меседжами, але водночас активно використовує саму РФ у своїх інтересах. У тому числі – послаблюючи її та Захід російсько-українською війною, прив'язуючи до себе РФ економічно і не тільки, роблячи псевдомиротворчі заяви, при тому, що явно зацікавлений у продовженні нинішньої ситуації.
"Так що, по суті, Сі та Путін у ракурсі України говорили точно не про мир. Швидше – про те, як ударити болючіше, але – по Заходу
загалом.
Але це, зрозуміло, було за лаштунками", – робить висновок експерт. Читайте також на порталі "Коментарі" — перші підсумки візиту Путіна до Китаю: хто опинився у виграші.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.