У вечірньому зверненні 1 лютого президент України Володимир Зеленський серед іншого пройшовся по низці обшуків і звільнень, які накрили вчора Україну. За словами глави держави, рух до справедливості відчувається, а справедливість буде забезпечена. Чи є почуття, що українська влада стала на шлях реального очищення та боротьби з корупцією? Що слід зробити, щоб це почуття з'явилося в усіх українців, а також у наших закордонних партнерів? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Володимир Зеленський. Фото: сайт Офісу президента
Поки не побачимо конкретних справ у судах, є певні сумніви щодо ефективності подібної "нестримної боротьби з корупцією"
Народний депутат України IX скликання від партії "Голос", перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк розмірковує так:
"Наші закордонні партнери – точно не ідіоти. Вони мають багато можливостей для перевірки інформації. Те, що "заходить" з боку української влади у Фейсбуці – не завжди "заходить" нашим іноземним партнерам".
На думку експерта, поки що не доводиться говорити про якісь дійсно гучні звільнення.
"Якщо мова про
митницю,
то Руслан Черкаський – людина, яка безпосередньо була керівником усіх темних схем і фактично куратором митниці, яка була заступником тепер уже екс-глави Держмитниці (Демченко) – не була звільнена. За доброю українською корупційною традицією він пішов на лікарняний. Або йому щось повідомив (пообіцяв) хтось із впливових покровителів, або ми просто бачимо бажання "пересидіти" шторм, якось уберегтися. У будь-якому разі, поки цього звільнення, а краще і відкриття відповідних впроваджень, не відбудеться, говорити про зміну ситуації на митниці на краще – не доводиться", – упевнений нардеп. Є в нього і питання щодо гучних обшуків у одіозного бізнесмена Коломойського.
"Я не знаю, що там шукали, не можу коментувати деталі справи, бо не маю доступу до них. Але дивно, що раніше ті ж люди (представники СБУ та БЕБ), які прийшли до нього з обшуком, у тому числі у справі несплати податків "Укртатнафтою", порушували справу на податківців за те, що ті анулювали ліценізацію "Укртатнафти" за несплату до бюджету 3,2 млрд грн", – зазначає Ярослав Железняк.
На його думку, поки не побачимо конкретних справ у судах, а бажано і вироків, є певні сумніви щодо ефективності подібної "нестримної боротьби з корупцією".
Зараз ми спостерігаємо, як українська влада вкотре стукає кулаком по столу і намагається показати – ми з цим злом боремося
Адвокат, кандидат юридичних наук, громадський діяч Сергій Войченко нагадує, що згідно з чинним законодавством України, людина вважається невинною, доки її вина не доведена в суді. І говорити про те, що обшуки проводилися та проводяться у злочинців – передчасно.
"Процес так званої боротьби з корупцією у нас – нескінченний. З корупцією у нас борються постійно, з 1991 року, від початку здобуття нами незалежності. Боролися (на словах) і Кравчук, і Кучма. Потім був Ющенко та "руки, які нічого не крали". Про Януковича – помовчимо. Вистачало скандалів за Порошенка, деякі спливають досі. Вистачає їх і за правління Зеленського. Україна постійно переживає люстрації, різноманітні наради, заяви, масове відкриття впроваджень. Але нагадує все це носіння води решетом. Парадокс: чим більше органів для боротьби з корупцією у нас створюється, тим більше вона розквітає. Тим більше розповідей про якісь захмарні хабарі, неймовірні схеми. Таке враження, що такий вірус, від якого немає щеплення, знову і знову вражає українських чиновників. При цьому не слід забувати, що до влади потрапляють представники нашого суспільства. І, схоже, саме суспільство поки що не має імунітету від вірусу корупції", – зазначає експерт.
Більше того – сама боротьба з корупцією стала для декого досить прибутковим бізнесом, вважає він.
"НАБУ із зарплатами детективів під 100 тисяч гривень. САП із прокурорськими зарплатами до 150 тис. Вищий антикорупційний суд із зарплатами суддів під 200 тис. НАЗК, АРМА тощо. А потім раптом у скандал потрапляє та сама АРМА. Або в Укроборонпромі на схемах попадаються представники НАБУ та САП. І таких випадків – безліч. Поки такі органи існуватимуть у їхньому нинішньому вигляді, поки не буде реальних покарань за реальні злочини, навряд чи щось зміниться, – упевнений Сергій Войченко. – Зараз ми спостерігаємо, як українська влада вкотре стукає кулаком по столу і намагається показати – ми з цим злом боремося! Але насправді ми бачимо періодичне призначення на посади людей, які декларують одне, а за фактом роблять зовсім інше. З вигодою для себе особисто, а не для країни загалом".
На думку експерта, багато в чому біда тут у тому, що всі українці начебто проти корупції, але в разі чого – не проти, щоб "кум вирішив".
"Водночас слід розуміти, що в жодній країні корупція не була остаточно викорінена, – наголошує Сергій Войченко. – Просто десь її фактично узаконили, назвавши, наприклад, лобізмом. Але що США, що ЄС періодично трясуть корупційні скандали".
Читайте також на порталі "Коментарі" — про що говорить позиція Грузії щодо війни в Україні — чому Тбілісі боїться сваритися з Москвою.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.