Наступна зима в Україні теж буде складною, адже енергетичні об'єкти нашої країни залишаються пріоритетними цілями для російських окупантів, заявив заступник міністра енергетики Фарід Сафаров. Які висновки вже зроблено щодо захисту енергооб'єктів (і не лише їх), що ще треба зробити? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.
Удари по енергооб'єктам України. Фото: з відкритих джерел
Ризики для електро та теплопостачання в умовах постійних ракетних та дронових ударів нікуди не зникли
Глава Експертної платформи з енергоефективності (Expert Platform for Energy Efficiency) Ігор Черкашин розмірковує так:
"Поки що нічого не змінюється, з погляду ризиків для електро та теплопостачання в умовах постійних ракетних та дронових ударів по Україні. Тож розслаблятися не треба. Так, Київ став набагато більше захищений засобами ППО та ПРО. Але Київ – це не вся Україна".
До того ж, продовжує експерт, не слід забувати, що і Київ – не енергоострів. І забезпечити безпеку всіх відповідних до нього магістральних мереж на сто відсотків неможливо.
"Я не зупинятимуся на потребах виробництв, кожне має свої особливості. А ось населенню варто перевірити запас ресурсу для теплопостачання та електрозабезпечення, – попереджає Ігор Черкашин. – Запас дров для твердопаливного котла або резервної буржуйки, запас палива для резервного генератора та перевірка його працездатності. Якщо є фінансова можливість – встановити літієві АКБ (акумуляторні батареї) та гібридний інвертор із окремим входом для генератора. Сонячні панелі сильно не врятують взимку, але, якщо є можливість, то їх або вітрогенератор варто встановити".
На думку експерта, мінімально варто мати комплекс "гібридний інвертор + літієва АКБ + резервний генератор". Це, пояснює він, дозволить не використовувати генератор постійно і, регулюючи споживання при аваріях, жити на АКБ.
"Головне – мати харчування для систем теплопостачання. Віримо у перемогу ЗСУ над агресором, але готуємося до нового опалювального сезону", – робить висновок Ігор Черкашин.
Нам потрібно ще більше систем ППО, інших засобів відбиття ракетних та дронових атак
Голова Комітету економістів України Андрій Новак нагадує, що практично всю минулу зиму Росія проводила масові – цілеспрямовані – ракетні та дронові атаки на об'єкти української енергетики.
"Ми вистояли, хоч безліч об'єктів по всій країні було зруйновано чи пошкоджено. За словами чиновників, різний ступінь ушкодження отримало 45% української енергетики. Це серйозний удар. Однак наша енергосистема витримала і зараз, як кажуть енергетики, працює в штатному режимі. Після закінчення зими практично не було масових відключень світла", – зазначає експерт.
Захист від військового нападу може бути лише військовим, вважає він. Відповідно – нам потрібно ще більше систем ППО, інших засобів відбиття ракетних та дронових атак. Щоб їх поставити щільніше навколо ключових енергооб'єктів. Насамперед — АЕС, ГЕС, великих ТЕС, мінімізувати ймовірність потрапляння по них.
"Крім того, потрібне надання Україні сучасних бойових літаків F-16, F-18. Вони здатні знищувати практично 100% літальних об'єктів будь-якої складності, траєкторії. До цього начебто все йде. Але темпи постачання слід максимально прискорити, – наголошує Андрій Новак. – Чим швидше Україна отримає необхідні засоби озброєння, тим краще ми захистимо себе, включаючи об'єкти енергетики перед зимою та новим опалювальним сезоном".
Іншої форми захисту зараз просто немає, пояснює він. Адже атака йде не економічна, не фінансова, а – фізична, військова.
Крім того, на думку експерта, слід максимально посилювати кіберзахист, адже російський агресор постійно намагається завдавати ударів і на цьому полі бою.
Завдання зараз не лише відновити пошкоджені об'єкти, захистити їх, а й активно розвивати децентралізовану енергетику
За словами екс-гендиректора ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" Сергія Макогона, зима показала, що основна вразливість нашої енергосистеми – це її централізованість.
"Ушкодження одного з ключових об'єктів (12 ТЕС та з десяток великих підстанцій Укренерго) призводить до значних відключень по всій країні. Тому завдання зараз не лише відновити ці об'єкти, захистити їх, а й активно розвивати децентралізовану енергетику", – пояснює експерт.
Він зазначає, що велика кількість генераторів була вже імпортована населенням/бізнесом, а бюджетні організації отримали чималу кількість генераторів у вигляді гуманітарної допомоги.
"Потрібно продовжувати забезпечувати об'єкти критичної та соціальної інфраструктури генераторами та системами зберігання енергії, – упевнений Сергій Макогон. – Критично важливо встигнути привезти та встановити у великих містах газові генератори потужністю до 50 МВт. І тут все залежить від Міненерго".
Читайте також на порталі "Коментарі" — чи можуть припинитись ракетно-дронові атаки – що важливо робити Україні.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.