У РФ досить великий запас ракет для літаків і саме тому останнім часом ми спостерігаємо саме авіаційні пуски
Наприкінці квітня Росія після більш ніж півторамісячної перерви активізувала ракетні удари по Україні. На початку травня країна-агресор продовжила ці атаки, бравуно рапортуючи росіянам про успіхи, на що звернув увагу навіть Інститут вивчення війни. Експерти розповіли виданню "Коментарі", чим можуть бути зумовлені ці атаки, а також чому змінюється тактика завдання таких ударів.
До осені таке "задоволення" як стріляти ракетами стане для країни-агресора скоріше поодиноким явищем, ніж такою тенденцією, як було ще недавно
Директор Міжнародного інституту політичної філософії, політичний аналітик Віктор Савінов пояснює:
"Запуск ракети, сама ракета – досить дороге задоволення. З огляду на те, що бюджет РФ тріщить по швах, що всіх видів боєприпасів вже не вистачає, кожен такий постріл – на вагу золота. Але російське суспільство цього не розуміє. Воно знаходиться в інформаційному вакуумі. Причому це не розуміють не тільки обивателі в російській глибинці, але навіть, наприклад, власник ПВК "Вагнер" Євген Пригожин. Він вимагає місячного забезпечення снарядами для своїх найманців в обсягах, що втричі-вчетверо перевищують можливості російського військово-промислового комплексу".
До того ж, продовжує експерт, суспільство РФ не може прийняти того, що кількість ракет критично знизилася. Що Чорноморський флот знаходиться у пастці у Севастополі. І, якщо Україні вдасться провести масовану атаку підводними, надводними, повітряними дронами, цей флот швидше за все припинить своє існування.
"З огляду на все це, за логікою пропаганди, у російське суспільство треба періодично вкидати якісь позитивні емоції. Якісь – переможні реляції про "успішність" чергових ракетних ударів по Україні. Тим часом у Росії зараз украй складне становище з точки зору забезпечення тилу. І до осені таке "задоволення" як стріляти ракетами стане для країни-агресора скоріше поодиноким явищем, ніж такою тенденцією, як було ще недавно. Вже зараз ми бачимо значне скорочення кількості випущених ракет (не близько сотні, як раніше), а також збільшення проміжків між масовими пусками. Це з тим, що ракети тепер доводиться збирати, добирати. Хоча у РФ досить великий запас ракет для літаків. І останнім часом ми спостерігаємо саме авіаційні запуски", – зазначає Віктор Савінов.
Крім того, наголошує він, росіяни намагаються вже мінімізувати вартість кожної ракетної атаки по Україні. Насамперед, за рахунок використання іранських дронів, що стоять у рази менше, ніж ракети. Але ще три-чотири місяці, і Росії навіть таке виконуватиме буде вкрай складно.
"Російське суспільство зомбують на тему того, що контрнаступ ЗСУ, з великою ймовірністю, не вдасться. Чому робиться такий висновок – незрозуміло. Але інформаційний ковпак, у якому перебувають росіяни, дуже щільний. І, коли є можливість показати якесь потрапляння – Міноборони РФ і пропагандисти всіх мастей розкручують його максимально. Навіть якщо попадання фейкове", – пояснює експерт.
За його словами, найкраще, що ми можемо протиставити ракетним атакам – посилювати ППО. А бажано мати відповідну авіацію.
"Але підготовка льотчика чи зенітника займає певний час. А у нас його, на жаль, особливо нема, – констатує Віктор Савінов. – Чи можуть такі ракетні удари якимось чином зірвати контрнаступ української армії? Ні, не можуть. І це типовий приклад російського самозаспокоєння. Навіть люди, які відповідають за ведення бойових дій на території України, не розуміють, в якому жахливому стані знаходяться російські війська та російський воєнпром".
Йде спроба вибору цілей з одночасним завданням промацати українську систему ППО
Експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич розмірковує так:
"Якщо переглянути доступну російську соціологію, то майбутній український контрнаступ не є тим тригером, який вганяє населення РФ у паніку. З іншого боку, є така річ, як відсутність способу успіху, успішності у війні проти України. І ракетні удари по нас переслідують низку цілей".
За словами експерта, противник шукає нові об'єкти для ураження.
"Давайте простежимо логіку ракетних ударів РФ у принципі. Було кілька хвиль. Перша – з початку вторгнення у лютому-березні 2022 року. Тоді супротивник намагався вразити місця дислокації, концентрації українських військ, боєприпасів, військової техніки. Це мало дуже скромний успіх. Наступний етап – спроба вразити залізничну інфраструктуру. Можна говорити лише про частковий успіх. Залізничне сполучення не зупинилося. Згодом росіяни атакували нафтобази. Також лише з частковим успіхом (проте, дефіцит палива в Україні був – близько півтора місяця). І, нарешті, із середини осені пішли ракетні хвилі з метою вразити енергетичну інфраструктуру України. Що також мало лише частковий успіх. Знищити нашу енергетику супротивнику не вдалося".
Зараз уже настає потепління, тож бити по енергетичній інфраструктурі немає сенсу, зазначає Ігор Тишкевич.
"Пріоритетні цілі росіян на цей період – поки що невідомі. Вони, схоже, самі ще із цим не визначилися, – вважає експерт. – Але можна сказати, що йде спроба вибору цілей з одночасним завданням промацати українську систему ППО. Періодично удари концентруються на одному напрямку. І росіян не завжди турбує точність. У житловий будинок – так у житловий будинок. Слід також звернути увагу, що останні обстріли – нічні".
Ще одна мета таких обстрілів – посіяти панічні настрої всередині України, упевнений Ігор Тишкевич.
"Тут ми маємо традиційну помилку оцінки ситуації з боку російської розвідки, – наголошує він. – При цьому я впевнений, що той запас ракет, який РФ намагається створити, вона притримуватиме до початку наступальних дій ЗСУ. І, виходячи з того, як розвиватимуться події на фронті, агресор вибиратиме пріоритети".
Читайте також на порталі "Коментарі" - РФ – агресор: чому "нейтральні країни" підтримали хворобливу для Кремля резолюцію ООН.