Головна Новини Суспільство Війна з Росією Військова осінь-2022: чого чекати і чому – чи є ще сенс сподіватися на переговори
commentss НОВИНИ Всі новини

Військова осінь-2022: чого чекати і чому – чи є ще сенс сподіватися на переговори

Війна в Україні затягується і стає чітко зрозуміло, що жодна зі сторін не готова поступатися

31 серпня 2022, 10:40 comments2117
Поділіться публікацією:

Україна входить у військову осінь-2022. Чого чекати та чому? Хто і де може наступати? Чи збереглася можливість переговорів? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Військова осінь-2022: чого чекати і чому – чи є ще сенс сподіватися на переговори

Війна в Україні. Фото: Міноборони України

Військові успіхи чи провали сторін прямо гратимуть на перспективу переговорного процесу

Керівник Центру аналізу та стратегій (ЦАС) Ігор Чаленко зазначає, що осінь ознаменує наступний етап російсько-української війни, останні підготовчі штрихи до якого українці вже бачать напередодні вересня на південному напрямку.

"З одного боку, українська сторона має тактичне завдання переламати хід війни, перейшовши до чіткого контрнаступу, а також зірвати проведення псевдореферендумів на окупованих територіях. Так, кількість отриманого від Заходу озброєння далека від потреби, але мотивація українських військ дозволяє сьогодні робити новаторські кроки для вибивання ворога з підготовлених ліній оборони та відрізання агресора від тилового постачання. З іншого боку, ми бачимо перекидання до нашої країни підрозділів російського третього армійського корпусу, який покликаний посилити втомлене угруповання військ агресора. Однак цей додаток не зможе додати якісного наступального потенціалу, а лише спробує додати балів позиційному формату військових дій", – пояснює експерт.

На його думку, основні активності на фронті відбуватимуться першої половини осені. Після цього Росія швидше за все перейде до інтенсифікованого обстрілу нашої електричної та теплової генерації, вважає Ігор Чаленко. І війна на виснаження вийде новий рівень.

"Звичайно ж, військові успіхи чи провали сторін прямо гратимуть на перспективу переговорного процесу, – запевняє керівник ЦАС. – Очевидно, що низка країн старої Європи, а також Туреччина, хочуть звести особисто Зеленського та Путіна найближчими місяцями чи то на Балі на полях саміту G-20, чи то в Анкарі/Стамбулі. Однак українська сторона чудово усвідомлює, що будь-який швидкий переговорний процес про певний формат перемир'я лише відстрочить подальшу агресію та дасть кремлівському режиму підготуватися з урахуванням минулих помилок. Масштабування "зернового формату" тут також не доречне. Оскільки, з одного боку, ми бачимо працюючий вивіз українського продовольства, а з іншого – Туреччина пропускає через Босфор ракети для російських комплексів "С 300 ".

Ігор Чаленко нагадує про нещодавню інформацію щодо збільшення масштабів навчання українських військовослужбовців у Великій Британії та країнах ЄС, а також натяки на серйозні результати майбутньої зустрічі формату "Рамштайн" (пройде 8 вересня в Німеччині). Це свідчать, вважає експерт, що основна ставка робиться на масштабну визвольну кампанію наступного року.

"Але для того, щоб вона відбулася, ми маємо зламати певний статус-кво на полі бою в осінній сезон", – резюмує Ігор Чаленко.

Путін боротиметься за Херсон до останнього

Політолог, експерт Аналітичної групи Левіафан Микола Мельник вважає, що за стіл переговорів ні Росія, ні Україна восени не сядуть. На його думку, доки кожна зі сторін вірить у можливість збройного вирішення конфлікту, ніхто не буде серйозно зацікавлений у дипломатичному варіанті.

"Військові дії сторін восени залежать від успіху дій ЗСУ у Херсонській області, – зазначає Микола Мельник. – Якщо українцям вдасться прорвати оборону ворога та увійти до Херсона, то велика ймовірність російського наступу (можливо демонстраційного) з Півночі та із залученням Білорусі. Адже втрата Херсона – це сильний удар для Путіна. Можливо навіть початок його політичної смерті. Почнуться відцентрові процеси усередині російських еліт. А ті регіональні лідери, які зараз налаштовані на його підтримку (як той самий керівник Чечні – Кадиров), остаточно зрозуміють, що російська зброя далеко не така потужна, як здавалося. І почнуть зосереджуватись на створенні власних армій – для майбутньої війни, але вже за звільнення від російської окупації своїх земель. Зростуть реакційні настрій усередині російського суспільства. Фанатики типу Гіркіна порушуватимуть питання, що Путін не вміє "збирати землі", що його слід прибрати задля збереження РФ".

Тож, продовжує експерт, Путін боротиметься за Херсон до останнього. І якщо нам все ж таки вдасться його відбити, слід очікувати ескалації конфлікту по всій лінії українського кордону, що стикається з російськими та білоруськими кордонами.

"Дуже небезпечним залишається Волинський напрямок, – наголосив Микола Мельник. – І я переживаю, що у разі критичної для Росії ситуації на півдні, Кремль змусить білоруську армію перейти український кордон".

Читайте також на порталі "Коментарі" – у США розповіли, де Росія задіє 3-й армійський корпус в Україні.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини