Головна Новини Суспільство Війна з Росією Удари по російських об'єктах у Криму: чому США дають зелене світло – до чого змушують РФ
commentss НОВИНИ Всі новини

Удари по російських об'єктах у Криму: чому США дають зелене світло – до чого змушують РФ

США послідовно не визнавали рашистську анексію Криму і з 2014 року запровадили безстрокові санкції проти окупаційного режиму

17 лютого 2023, 11:30
Поділіться публікацією:

Заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила, що військові бази росіян у захопленому ними Криму – легітимні цілі для України. За її словами, "Україна не буде у безпеці, якщо Крим, як мінімум, не буде демілітаризований". Експерти проаналізували ці заяви спеціально для видання "Коментарі".

Удари по російських об'єктах у Криму: чому США дають зелене світло – до чого змушують РФ

Крим. Фото з відкритих джерел

Ми вкотре бачимо відродження суб'єктності нашої держави, як регіонального та глобального гравця

Експерт-міжнародник, співзасновник аналітичного центру "Об'єднана Україна" Антон Кучухідзе розмірковує так:

"Ця позиція пані Нуланд не є якоюсь новою. США послідовно не визнавали рашистську анексію Криму та з 2014 року запровадили безстрокові санкції проти окупаційного режиму. Фактично Захід відтоді різними обмеженнями намагався блокувати острів від зовнішньої комунікації. І ці санкції, згідно із заявами Держдепу, зберігатимуться до повернення Криму та інших окупованих територій під контроль України. Позиція незмінна – підтримка територіальної цілісності нашої держави у міжнародно визнаних кордонах (станом на 1991 рік)".

Що стосується завдання військових ударів по Криму, то США на всіх рівнях і завжди говорили про те, що Україна (і так воно і є) сама приймає рішення, як саме деокупувати свої території, нагадує експерт. За його словами, якогось політичного впливу, втручання у ці процеси немає. Є рівноправне партнерство на багатьох рівнях, у багатьох форматах. Найяскравіший приклад – "Рамштайн".

"Також Штати неодноразово заявляли, що жодних переговорів про Україну без України бути не може. Все це вкотре доводить відродження суб'єктності нашої держави як регіонального та глобального гравця. Як свідчать опитування, понад 62% громадян членів ЄС розуміють, що Україна зараз воює не лише за свою свободу, а й за всю Європу", – наголошує Антон Кучухіддзе.

Він зазначає, що позиція України також є послідовною. Президент Зеленський неодноразово наголошував, що ми відновлюватимемо територіальну цілісність у межах 1991 року. І застосовувати для цього всі можливі механізми: дипломатичні, військові, санкційний та політичний тиск на агресора тощо.

"Ми маємо потужну підтримку з боку НАТО, ЄС, США, Канади, Японії, Австралії та багатьох інших країн та організацій. Наші сили оборони довели на полі бою, що рашистів не треба боятися. Їх слід бити та карати за антилюдську політику, – наголошує експерт. – Варто також додати, що військове керівництво нашої країни, той самий голова ГУР Буданов, неодноразово заявляло, що Крим обов'язково буде повернуто, не виключаючи військового сценарію. Україна працює над деокупацією всіх своїх територій, має тотальну підтримку Заходу. Факторів, які дозволять нам повернути все своє, стає дедалі більше".

США продовжують примус Росії до можливих переговорів, у тому числі щодо демілітаризії Криму

На думку директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова, заява Нуланда про те, що військові об'єкти росіян у Криму є легітимними цілями для української армії – це фактично попередження Кремлю. Примус до переговорів.

"США дають зрозуміти, що, якщо РФ не піде на реальні переговори, то можна очікувати на військову кампанію зі звільнення Криму. І тут ні Штати, ні Україна не керуватимуться жодними "червоними лініями", тим паче накресленими в Москві, – пояснює експерт. – При цьому Нуланд одночасно позначила і предмет можливих переговорів про перемир'я. Якщо це стосуватиметься Криму, то йтиметься про його демілітаризацію. Такою є умова України та її ключових військових партнерів".

Вадим Карасьов нагадує, що у Стамбульському договорі, який Київ та Москва намагалися укласти у березні минулого року (він парафований, але публічно від нього ніхто не відмовлявся), Крим визнаний спірною територією. Але – демілітаризованою.

"Тож я не розглядав би нову заяву Нуланд як встановлення США на подальше продовження війни, не безумовну підтримку саме військового звільнення Криму українською армією. Швидше це – силова дипломатія, примус Росії до можливих переговорів, зокрема щодо демілітаризії Криму", – констатує експерт.

Фактично США озвучили одну із "компромісних" позицій на можливих переговорах Києва та Москви

Голова Центру дослідження соціальних перспектив Донбасу, екс-член української делегації у Тристоронній контактній групі щодо врегулювання конфлікту на Донбасі Сергій Гармаш поділився такою думкою:

"У словах Нуланда про те, що США вважають легітимними цілями для ЗСУ військові об'єкти в Криму – нічого нового немає. Їхня позиція стала зрозумілою після атаки на крейсер "Москва" та підриву Кримського мосту. Заява заступника Держсекретаря є цікавою для нас з іншої позиції – фактично вона озвучила одну з "компромісних" позицій на можливих переговорах Києва та Москви, яку Вашингтон може продавлювати у нашому керівництві. Мова про "мінімум демілітаризацію" Криму".

У цьому контексті, пояснює експерт, зовсім інше значення набуває і неодноразово повторена головою Об'єднаного комітету начальників штабів генералом США Марком Міллі думка, що Київ та Москва не зможуть досягти своїх цілей, тому війна закінчиться переговорами.

"Якщо зіставити слова цих важливих американських чиновників, то стає очевидним, що США не лише припускають "компромісне" закінчення війни, а й напрацьовують варіанти таких "компромісів". Один із них, ймовірно, – це демілітаризація Криму від російської зброї", – розмірковує Сергій Гармаш.

При цьому, зазначає він, логічно припустити, що якщо "демілітаризація" Криму озвучується як умова безпеки України, то очевидно, що у Вашингтоні вважають за прийнятне збереження при цьому російської юрисдикції над півостровом. Інакше для чого для безпеки України демілітаризувати український Крим?

"Важливо також те, що це було озвучено Нуланд публічно, – вважає експерт. – Таку публічність можна розглядати як підготовку громадської думки і в Україні, і в Росії, і до можливого обговорення такої позиції в майбутньому. Однозначно можна сказати, що сьогодні жодна із сторін конфлікту не погодиться на такий "компроміс". Але в майбутньому все залежатиме від ходу війни та її ціни для України, Росії та наших західних партнерів. А також від реакції товариств держав, що воюють, на такі сигнали".

Читайте також на порталі "Коментарі" — чи справді Росія перекидає авіацію до кордонів з Україною – чи є загроза.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
comments

Обговорення

Поділіться своєю думкою!


Новини