Тривожне порівняння: чому мирний план США повторює фатальні помилки 1938 року

У світовій політиці рідко трапляються історичні паралелі, настільки точні та водночас настільки тривожні, як та, що сьогодні порівнює запропонований США "мирний план" щодо України з відомою Мюнхенською угодою 1938 року. Німецький історик Свен Фелікс Келлергофф у своїй колонці для Welt провів саме таке порівняння, і його висновки звучать як попередження.

Володимир Зеленський. Фото: AFP

У кінці 1930-х європейські лідери намагалися уникнути нової війни, поступившись Гітлеру частиною території Чехословаччини. Угода мала "гарантувати мир", але вже через три тижні після її підписання нацистська Німеччина взялася за повне підкорення країни. Сьогодні Келлергофф застерігає, що запропонована Трампом та узгоджена з Путіним формула миру для України містить небезпечні схожості з тим, що відбулося у 1938 році, і може мати не менш катастрофічні наслідки.

У 1938 році Чехословаччину фактично позбавили права голосу. Її долю вирішили без неї. Так само і нинішній план з 28 пунктів, сформованих США і погоджених із Кремлем, ставить Україну перед вибором між небезпечним компромісом і втратою ключової підтримки з боку Вашингтона. Як пояснює історик, схожість очевидна, адже агресор отримує винагороду, жертва — тиск.

Як і 85 років тому, пропозиція передбачає значні територіальні поступки та демілітаризацію держави, яка вже пережила масштабну війну. Однією з найбільших помилок Мюнхена були розмиті обіцянки миру, які виявилися пустими. Схожі формулювання присутні й у новому плані.

Пункти 10 та 22 передбачають можливість скасування гарантій безпеки в разі "порушень". Це створює ідеальні умови для маніпуляцій, адже Кремль уже десятиліттями демонструє здатність фабрикувати приводи для нових нападів. Достатньо згадати інсценовану "атаку" на радіостанцію в Гляйвіце 1939 року чи вибухи будинків у Росії у 1999-му.

Так само нелогічними звучать очікування щодо дотримання Москвою нових домовленостей. Росія вже порушила низку міжнародних угод, зокрема Будапештський меморандум та Мінські домовленості. За словами Келлергоффа, надії на "надійний діалог" виглядають не менш наївно, ніж віра Невілла Чемберлена у слова Гітлера в 1938 році.

Один із пунктів плану дозволяє Росії не лише зберегти окуповані території, а й отримати додаткові. Ба більше, українська армія мала б значно скоротити свої сили та залишити укріплені позиції без бою. Історик наголошує, що це повторює логіку Мюнхена, коли Чехословаччині нав’язали поступки, які зробили її нездатною захищатися. Після цього загарбання стало лише питанням часу.

Особливо суперечливим є пункт, за яким США отримують половину прибутків від післявоєнної реконструкції України. На думку Келлергоффа, це демонструє небезпечний підхід до міжнародної політики, коли стратегічні інтереси та цінності поступаються комерційним вигодам. Це перетворює мирний процес на бізнес-угоду і ставить під питання стабільність майбутньої системи безпеки в Європі.

Як і після Мюнхенської угоди, яка відкрила шлях до Другої світової війни, нинішній "мирний план" може стати лише паузою перед новим вибухом насильства. У будь-який момент Кремль зможе використати провокацію, інцидент на кордоні або штучний "привід", щоб скасувати зобов’язання і розпочати нову атаку.

За словами Келлергоффа, питання лише в тому, хто стане наступною жертвою: Молдова, країни Балтії, Фінляндія чи самі залишки України. Як підсумовує історик, ця нова форма умиротворення у 21 столітті, небезпечна і непродумана, а історія вже одного разу показала, до чого це приводить.

Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що США та Україна розробили новий мирний план.

Також "Коментарі" писали, що мирний план США мав ще два таємних пункти.