Російські війська після тривалої паузи знову почали активно атакувати Україну дронами на кшталт "Шахед". Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) припускають, що країні-агресорові міг знову допомогти Іран. Що ми можемо протиставити ірансько-російському співробітництву? Як воно, імовірно, розвиватиметься у новому році? Чи є шанс повалити обидва ці авторитарні режими? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Іранські дрони. Фото: з відкритих джерел
Україні важливо використати ту саму іранську діаспору для тиску на владу Ірану
Експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ звертає увагу на те, що вікно можливостей України налагодити відносини з Іраном, як і з Китаєм, значно звузилося після початку повномасштабного російського вторгнення, після 24 лютого. Війна чітко маркує союзників, ворогів і тих, хто не визначився. І КНР з Іраном у цій ситуації точно не є партнерами України.
"Іранські "Шахеди" атакують українські міста. Проте можливості "роботи" по Ірану є. Він – найбільший покупець українського продовольства. І у цьому напрямі можна вести певну роботу. Пояснюючи іранському керівництву, якщо воно продовжить демонструвати недружні позиції стосовно України, ми можемо припинити постачання продовольства до Ірану", – зазначив експерт.
За його словами, є ще й другий момент – в Україні є чимала іранська діаспора, іранський бізнес. І з їхньою допомогою слід відстоювати свої інтереси.
"До того ж Іран – теократична держава. А це означає, що з ним можна говорити про якісь важливі речі. Головне знайти ті нотки, струни, які можна задіяти. Свого часу іранський аятола називав "імперією зла" не лише Америку, а й СРСР, продовжувачкою якого є нинішня РФ. Важливо апелювати до певних смислів, які в іранській еліті будуть зрозумілі. Завдання це вкрай складне, але не нездійсненне. І можна досягти хоча б нейтралітету Ірану у питанні російсько-української війни. У тому числі щодо постачання озброєнь до РФ", – заявив Олексій Кущ.
Щодо ірано-російського співробітництва, то експерт вважає, що його можна назвати співпрацею двох реваншистських держав. Іран хоче реваншуватися у Перській затоці, Росія – на пострадянському просторі. При цьому Іран і РФ мають низку серйозних протиріч. Іран апріорі не сприймає російської ідеології, вважаючи росіян такими ж імперіалістами, як представників Заходу (в розумінні офіційного Тегерана). Для Ірану – Росія такий самий "імперіалістичний хижак", як США. І посмішка іранських лідерів на зустрічах із російським керівництвом – це суто східна посмішка. Коли однією рукою тиснеш руку, а іншою готуєш якісь негативні дії.
"Тегеран чудово пам'ятає втручання Росії в іранські справи, як її війська туди вторгалися. Він не вітає російську політику у тому ж Закавказзі. Зрозуміло, що один із основних ворогів Ірану – Ізраїль. І це його відштовхує від Заходу та штучно зближує з Росією. Але все, що потрібне Ірану від РФ — військові технології. І коли він отримає те, що хоче, інтерес Тегерана до Москви згасне. Стратегічно для Ірану те, що відбувається (постачання росіянам безпілотників, можливе постачання ракет) – стратегічний програш. Підтримавши таким чином Кремль, іранці зірвали нову ядерну угоду, яку могли укласти з Європою та США. І, відповідно, згаяли унікальний шанс зайняти місце РФ у Європі на ринку енергоресурсів, тієї ж нафти. Іран міг отримати багатомільярдні прибутки, спрямувавши їх на розвиток своєї економіки, а натомість отримав додаткові санкції. І в суспільстві це не було сприйнято, почалися серйозні хвилювання", – наголосив Олексій Кущ.
Тому, наголошує експерт, так важливо Україні використати ту саму іранську діаспору для підготовки діалогу з майбутніми політичними елітами, які обов'язково прийдуть до влади в Ірані.
"Але я не виключаю, що і нинішній Іран може поставити на паузу співпрацю з РФ у військовому плані, усвідомивши всі ризики, які несе", – резюмував Олексій Кущ.
Навряд чи Іран відмовиться від співпраці з РФ, яка є ще й членом Ради безпеки ООН
Директор Київського інституту мирних досліджень, професор, політексперт Андрій Мішин вважає, що від союзу ізгоїв, один з яких (РФ) є членом Ради безпеки ООН, Іран лише виграє. А тому навряд чи припинятиме такого роду співпрацю.
"При цьому формально до будівництва заводу з виробництва іранських БПЛА в Мінську та Казані (Татарстан) причепитися не можна. Ті самі США завжди так роблять в Південно-Східній Азії та Латинській Америці. І це – верхівка сірих схем та спецімпорту РФ. Багато йде через Нігерію, Монголію і так далі", – пояснює експерт.
Протистояти в сучасному світі чийомусь співробітництву безглуздо, вважає Андрій Мішин. На його думку, Ірану слід зробити вигідну пропозицію.
Усередині правлячого класу Ірану існують розбіжності щодо подальшого зближення з Москвою
Директор Центру Близькосхідних досліджень Ігор Семиволос припускає, що постачання "Шахедів" до Росії продовжуватиметься, але їх кількість зменшуватиметься через проблеми з поставками та темпами їх виробництва.
"Питання балістичних ракет на сьогодні є дискусійним і, схоже, іранська сторона хоче отримати за це максимум з можливого, – зазначає експерт. – Разом з тим, усередині правлячого класу Ірану існують розбіжності щодо подальшого зближення з Москвою та побоювання нових чутливих санкцій, які обрушать і так хвору іранську економіку. На тлі консолідації противників Ірану (як бачиться іранцям) у регіоні такий сценарій подій здається вкрай небезпечним".
Однак, акцентує Ігор Семиволос, слід розуміти, що остаточне рішення залежатиме від аятоли Алі Хаменеї, який воліє виходити, швидше за все, не з політичних чи економічних міркувань, а з ідеологічних".
Читайте також на порталі "Коментарі" — 2023 року у війні з РФ на Україну чекає переломний момент – чи продовжить агресор ракетний тероризм.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.