Прощання з "Да Вінчі": легендарного комбата провели в останню путь

Сьогодні в Києві за участю президента України Володимира Зеленського, прем’єр-міністра Фінляндії Санни Марін, вищого воєнного керівництва держави пройшло прощання з 27-річним Героєм України Дмитром Коцюбайлом, який загинув 7 березня в боях під Бахмутом.

Попрощатися з Дмитром Коцюбайло прийшли президент України та прем’єр-міністр Фінляндії

З 2014 року 18-річний Дмитро Коцюбайло приєднався до ДУК "Правий сектор", а на момент широкомасштабного вторгнення до України Росії командував мехінізованим батальоном.

Церемонію прощання з Дмитром Коцюбайло відвідали президент Володимир Зеленський, головнокомандувач Валерій Залужний, міністр оборони Олексій Резніков, голова ГУР Міноборони Кирило Буданов та прем'єр-міністр Фінляндії Санна Марін, яка перебуває сьогодні з візитом у Києві.

- Боляче втрачати наших героїв. Хоробрих, сміливих, сильних. Вірних собі і державі, — написав в своєму телеграм-каналі Володимир Зеленський. — Разом із Прем’єр-міністром Фінляндії Санною Марін попрощалися із Дмитром Коцюбайлом. Передав матері "Да Вінчі" Оксані Коцюбайло відзнаку "Хрест бойових заслуг", якою посмертно удостоєно її сина. Ніколи не забудемо. І будемо завжди вдячні. Вічна пам'ять!".

Панахіда за загиблим пройшла в Михайлівському Золотоверхому соборі.

Дмитро Коцюбайло став першим добровольцем, якому присвоєно звання "Герой України" прижиттєво. У 2014 році він отримав важке поранення в Пісках Донецької области: в обличчя прилетів уламок снаряда, розірвавши губу та вибивши зуб. Іншим уламком була перебита ключиця, де медикам довелося встановлювати скріплюючу пластину, пошкоджені ребра. Через 3 місяці, після одужання він повернувся на фронт. Брав участь у визволенні Карлівки, селища Піски, Авдіївки, а також у боях під Степанівкою, Савур-Могилою, Старогнатівкою. 17 березня 2016 року призначений командиром 1-шої окремої штурмової роти "Вовки Да Вінчі" ДУК ПС, переформатованої в батальйон.

Нагадаємо, що днем раніше в боях за Бахмут загинув інший український комбат.

Тим часом, окупанти вирішили молитися на ікони з зображеннями Стрємоусова та Гіві.