Поки Пригожин розповідає про нестачу боєприпасів, наші воїни запевняють, що нічого подібного не проглядається, ворог продовжує активні обстріли та активний наступ
Експерти Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що росіяни не відмовилися від своєї ідеї посилювати просування на Донбасі, оскільки в район Бахмуту перекидається дуже багато їхніх військ. При цьому, згідно з даними Міноборони України, ЗСУ продовжують наступ навколо міста, в самому Бахмуті продовжує атакувати ПВК "Вагнер". Паралельно з цим розгортається дивна історія навколо ватажка цієї ПВК – Євгена Пригожина, якого, за деякими даними, Кремль намагається виставити зрадником. Про що говорить те, що выдбувається зараз навколо Бахмута і Пригожина – у військовому, політичному та інформаційному сенсі? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.
Кремлю вигідне таке протистояння різних груп, адже так створюється баланс сил та інтересів, що дозволяє утримувати владу
Експерт з питань сектору оборони та безпеки Олег Старіков розмірковує так:
"Справді, у цій ситуації є політична, інформаційна та військова складова. Політична складова – "фронтмен" Пригожин та його бенефіціари ведуть політичну боротьбу з іншою групою впливу, до якої входить міністр оборони Шойгу та голова Генштабу Герасимов. Своїми завданнями Пригожин і Ко бачать ослаблення протиборчого угруповання, а в ідеалі – зняття з посад Шойгу і Герасимова. Із призначенням туди близьких пригожинському угрупованню людей".
Через Міноборони, пояснює експерт, зараз йдуть величезні ресурси. І хто ж не хоче сісти на такі потоки?
"Помилково думати, ніби Пригожин виступає проти Путіна. Якби це було так, ватажок ПВК уже поїхав би воювати до Африки, а то й кудись далі. І, можливо, зник безслідно, – зазначає Олег Старіков. – Кремлю вигідне таке протистояння різних груп. Адже так створюється баланс сил та інтересів, що дозволяє утримувати владу. Так повелося, починаючи від Московського царства, продовжуючи Російською імперією, СРСР і тепер РФ".
Це – політична складова, наголошує експерт. Інформаційна складова (хайпи, агресивна дипломатія, з посиланням противників за відомою адресою) також, за його словами, ведеться в рамках політичної боротьби. Основна мета – близькість до Путіна та "потоків".
"Якщо говорити про військову складову, слід розуміти, що в ній також чимало дезінформації. І поки Пригожин виє про нестачу боєприпасів, наші воїни запевняють, що нічого подібного не проглядається, – наголошує Олег Старіков. – Ворог продовжує активні обстріли та активний же наступ. Тож ситуація в Бахмуті дуже важка. Ми намагаємося розтиснути ворожі кліщі з півночі та півдня. Противник продовжує тиснути, просуваючись углиб міста. Вважати, що завтра окупанти там розбіжаться, орієнтуючись виключно на ті чи інші повідомлення – небезпечно. Як у принципі небезпечно недооцінювати супротивника. Це може призвести до поразки (про що писав ще в VI столітті до н. е. китайський стратег і мислитель Сунь-цзи в трактаті "Мистецтво війни", а в ХХ столітті – британський психолог-фрейдист Норман Діксон у книжці "Про психологію військової некомпетентності"). І росіяни неодноразово вже це відчули в Україні, яку явно недооцінили. Нам важливо не повторювати їхніх помилок".
Путін перебуває у складній ситуації
Політтехнолог, співзасновник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький погоджується з тим, що навколо Бахмута з боку росіян йде не лише військова, а й політична боротьба.
"Питання в тому, чи настільки Пригожин потрібний Путіну, що той готовий терпіти цю фронду і найсерйозніші "наїзди" ватажка найманців на Міноборони і не тільки? Адже Пригожин пересварився практично з усім путінським оточенням. Зрозуміло, що він бізнесмен, хоче більше грошей і можливостей. Пригожин бачить, що Кремль зараз дуже потребує його послуг. І хоче з цього отримати якомога більше. А не отримуючи бажаного, починає (що не властиво системі, збудованій за Путіна) фронду", – розповідає експерт.
На його думку, Путін перебуває тут у складній ситуації. З одного боку, треба було б припинити це неподобство. З іншого – вирішувати військові завдання без "вагнерівців", схоже, якщо не неможливо, то дуже складно.
"А складнощів у окупаційної армії у світлі українського контрнаступу, що готується, і поставок нам нових видів озброєнь – і так вистачає. Ще варіант – Путін справді втрачає контроль над ситуацією", – констатує Олексій Голобуцький.
Читайте також на порталі "Коментарі" - ураження Patriot в Україні: з'явилася реакція США.