Нові ризики та "чорні лебеді": що може вирішитися цього року та як вплине на війну в Україні

25 лютого 2024, 13:08 Кравцев Сергей

Український Генштаб будує свою стратегію на 2024 рік з акцентом на активну оборону та створення додаткових ліній фортифікації

У другій річниці широкомасштабного російського вторгнення Україна підписала гарантії з безпеки ще з двома союзниками – Італією та Канадою. Таким чином, кількість відповідних домовленостей досягла шести (раніше було підписано з Великобританією, Німеччиною, Францією та Данією). Президент України Володимир Зеленський потужно звернувся цього дня до лідерів країн G7, закликаючи бути рішучими провідні демократії світу. Ми отримали чіткі сигнали, що будемо згодом і в ЄС, і в НАТО – питання не в "якщо", а в "коли". Експерти розповіли порталу "Коментарі", які висновки з російсько-української війни можна зробити зараз, а також чого очікувати надалі.

Росіяни розглядають два військові плани на найближчий рік

Народний депутат Верховної Ради VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов наголошує, що російське керівництво розглядає два військові плани на найближчий рік.

Перший передбачає провести додаткову мобілізацію, підвищувати ставки у протистоянні із Заходом погрозами розміщення ядерної зброї у космосі, створювати нові точки напруги у Придністров'ї чи Сувалкському коридорі.

Другий план – переговори та угода про припинення вогню із збереженням контролю над захопленими територіями.

"Важливою умовою перемир'я російські представники тепер називають припинення постачання зброї для України. Таким чином, вони хочуть зберегти перевагу для планування наступної війни на українському театрі військових дій", – зазначає експерт.

"В умовах скорочення постачання західної допомоги український Генштаб будує свою стратегію на 2024 рік з акцентом на активну оборону та створення додаткових ліній фортифікації. У разі отримання далекобійних ракет та винищувачів будуть посилені точкові удари по цілям, розташованим у тилу противника. Хоча, за згодою з партнерами, ці цілі можуть бути вражені лише на окупованих територіях України. Особлива увага приділятиметься кораблям Чорноморського флоту РФ та авіації. Знищення двох літаків далекого радіолокаційного виявлення (ДРЛВ) вже завдало суттєвої шкоди бойовим можливостям противника в повітрі", – наголошує Ігор Попов.

Російські спецслужби, продовжує він, проводять масовану пропагандистську операцію з просуванням тези про нелегітимність президентської влади в Україні після 20 травня.

"Метою операції є дестабілізація внутрішньої політики нашої країни і таким чином ослаблення її можливостей у сфері безпеки та дипломатії. Насправді українська Конституція чітко проголошує принцип безперервності державної влади, а стаття 108 говорить, що свої повноваження президент передає лише наступному обраному президентові. Крім юридичної легітимності, існує і громадський консенсус з приводу того, що під час воєнного стану вибори не проводитимуться, а президент і парламент продовжать виконувати свої повноваження до закінчення війни. Це підтверджують дані останніх соцопитувань. Але плани російських ІПСО затверджені, в них залучені, зокрема, агенти в Україні, паралельно подібні меседжі просуваються в інформаційному полі західних країн", – попереджає експерт.

Він наголошує, що Україна зберігає міжнародну підтримку – і її проявом став візит високопоставленої делегації лідерів західних країн (прем'єр-міністри Італії, Канади, Бельгії, президент Єврокомісії) на другу річницю початку повномасштабної війни.

"На жаль, залишаються ризики із затримками та зниженням поставок американської допомоги. ЄС та окремі країни збільшують обсяги своєї підтримки, але повністю компенсувати американську програму це не зможе. На цьому фоні українське керівництво розбудовує систему довгострокової стратегічної підтримки нашої країни. Її головним інструментом є двосторонні угоди щодо гарантій допомоги Україні. Вже підписано такі угоди із низкою країн. Вони містять плани отримання фінансової, військової та дипломатичної допомоги на перспективу 10 років, що дозволяє вибудовувати як військові плани, так і програми економічного відновлення", – розповідає Ігор Попов.

Наступний рік буде складним, резюмує він, можуть з'являтися нові ризики та "чорні лебеді" (непередбачувані події, які різко змінюють ситуацію). Успіхи України залежатимуть від продовження допомоги західних країн, а також відкритого діалогу про всі існуючі проблеми між владою та суспільством, упевнений експерт.

Цей рік – виборний для багатьох ключових гравців

Кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін вважає, що цей рік стане вирішальним у контексті того, що відбуватиметься у російсько-українській війні.

"Усі конфлікти мають певну структуру. І в нашому випадку, схоже, пік ескалації, появи нових союзників, поляризації світу щодо цієї війни пройдено. Може, у РФ ще тліє надія якось змінити ситуацію військовим шляхом. Але швидше навіть там уже зрозуміли, що їхній ресурс не безмежний, що є певні межі. Особливо, коли кількість санкцій збільшується. І хоч їх вдається оминати, зокрема тому, що країни Азії не приєдналися до обмежень, тиск відчувається. І наростає", – зазначає експерт.

Те саме, за його словами, стосується України та наших союзників.

"У контексті ситуації в США, коли підтримка звідти загальмувалась, нам більше стали допомагати європейські союзники, Канада, Японія. Але при цьому демократичний світ явно замислився над тим, що далі? Яка подальша стратегія у цьому протистоянні? Помітно, що західні країни (у тому числі внаслідок внутрішньополітичних процесів) не можуть підтримувати нас досить потужно. Добре, якщо все буде на рівні 2023 року. Чого явно замало. У тому числі, тому Україна активно укладає угоди про співпрацю у сфері безпеки. Вони важливі насамперед із політичної точки зору", – наголошує Олексій Якубін.

І в той час, продовжує він, як у Кремлі, схоже, вирішили плисти за течією (просто очікувати на результати американських виборів у надії на те, що вони виявляться позитивними для РФ), на Заході йде переоцінка стратегії. Наскільки він спроможний підтримувати Україну на нинішньому рівні чи навіть збільшити допомогу.

"Слід пам'ятати, що цей рік – виборний для багатьох ключових гравців. Вибори пройдуть у Росії (у березні вкотре переобиратимуть Путіна), влітку – до Європарламенту, восени – президентські у США. А вибори завжди мають елемент нестабільності. Не виключені "чорні лебеді", але їх прорахувати ніколи не можна. Саме тому 2024-й я вважаю визначальним. У тому числі в рамках стратегій протиборчих сторін та їхніх партнерів", – робить висновок політолог.

Наші можливості до перемоги не у Вашингтоні і не на кордонах з Польщею

Політолог, офіцер ЗСУ Петро Охотін поділився таким коментарем:

"У третій рік війни українці входять дещо розчарованими, дратівливими. Відповідно, це впливає на фактор рішучості, який є важливим параметром перемоги нарівні з вогневою потужністю, чисельністю техніки та здатністю до маневрів".

Як війна є продовженням політики, так і дипломатія спирається на внутрішній ресурс, пояснює експерт.

Наші можливості до перемоги, зазначає він, не у Вашингтоні і не на кордонах з Польщею.

"Основна наша сила – здатність навчатися, будувати ефективну систему оборони та не піддаватися спробам розколоти нас, – наголошує Петро Охотін. – Чим більше ми гратимемо в політику, підіграватимемо спробам дискредитації військово-політичного керівництва, шукатимемо винних серед своїх, тим ближче поразка. Чим краще ми показуватимемо згуртованість, знаходитимемо способи ротації військових, залучатимемо до лав ЗСУ вимушено переміщених українців, тим більше шансів на перемогу".

Читайте також на порталі "Коментарі" – чому у війні-2024 в України виникли серйозні проблеми: як виправити ситуацію.

Теги: