Кремль явно розраховує зайняти нові рубежі, включаючи Бахмут, трасу Кремінна-Сватове, ще щось, якщо вийде
Росіяни вже розпочали масований наступ на Донбасі. Мета-мінімум – все та сама, що вже неодноразово ставив диктатор путін – захоплення Луганської та Донецької областей у їхніх адмінкордонах. Про що говорить те, що відбувається на фронті? Які фактори можуть кардинально змінити ситуацію в найближчому майбутньому? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулися до експертів.
Зламати вкрай складну для нас ситуацію на фронті, який країна-агресор наситила людьми, можливо завдяки трьом складовим
Народний депутат Верховної Ради України ІХ скликання Сергій Магера не впевнений, що зараз можна говорити про початок повномасштабного наступу на Україну, про який попереджали розвідувальна спільнота та західна преса.
"На мою думку, це ще не та ситуація. Як не зовсім правильно говорити і про те, що Путін зосередив зусилля на захопленні виключно Донецької та Луганської областей. Йому явно потрібні і Запорізька, і Херсонська, а можливо, не тільки вони. Цілі у агресора далекосяжні, враховуючи риторику, яку розгорнули пропагандисти РФ, у тому числі стосовно країн НАТО – Польщі, держав Балтії", – зазначає нардеп.
На його думку, переламати вкрай складну для нас ситуацію на фронті, яку країна-агресор наситила людьми, маючи для цього величезні резерви, можливо завдяки трьом складовим. А саме – отриманням ЗСУ далекобійного високоточного озброєння, якомога більшої кількості важкої бронетехніки (сучасних танків), а також бойової авіації, якої в нас вкрай мало, а західної взагалі немає.
Реалії війни такі, що кожна зі сторін має свої стратегічні та оперативні плани
Політолог, боєць 112 бригади Сил ТрО ЗСУ Максим Степаненко пояснює:
"Все вказує на те, що русня спробує використати найближчий час, щоб досягти якнайбільше військових результатів. Мета агресора – розвинути успіх до того часу, поки Україна почне масово отримувати нові партії західної зброї (танки, БМП, БТР, далекобійна артилерія тощо). Все необхідне ми, швидше за все, отримаємо у другій половині весни, а то й до літа. Ось окупанти й поспішають. Крім того, зараз є сприятливі погодні умови для наступу. Тримаються морози, земля тверда, наступати – зручно, у тому числі гусеничній техніці. Це не весняне чи осіннє бездоріжжя".
На думку експерта, Кремль явно розраховує зайняти нові рубежі, включаючи Бахмут, трасу Кремінна-Сватове, ще щось, якщо вийде. При цьому різними атаками (у тому числі інформаційними) намагаються розтягнути наші боєздатні сили.
"Схоже, "вагнерівці" вже закінчилися, до бою пішли елітні частини збройних сил РФ. У тому числі десантура, боєздатність якої значно перевищує попередню пригожинську "армію покидьків". Тим важливіше українцям підтримувати армію хто чим може. Припускаю, що, нахапавши, скільки вийде, русня готуватиме оборонні рубежі для стримування нашого контрнаступу. Період обраний так, щоб встигнути зайняти позиції до весняної сльоти, яка не дозволить нам швидко наступати, навіть якщо матимемо достатню кількість військової техніки", – зазначає Максим Степаненко.
Реалії війни такі, продовжує він, що кожна зі сторін має свої стратегічні та оперативні плани. Але наскільки вони реалізуються – залежить від багатьох чинників. У тому числі від результату боїв на певних локаціях.
"Віримо, що наші воїни зможуть зривати усі плани супротивника, утримуючи позиції. І зачекають надходження військової допомоги від західних партнерів. Президент Зеленський вже не онлайн, а наживо переконує європейців на їхній території
допомагати нам більше та швидше. Це чудовий крок, – вважає експерт. – Сподіваємось, у верховного головнокомандувача вдасться переконати західних партнерів якнайшвидше передавати не лише необхідне наземне озброєння, а й авіацію. До речі, танки, які ми отримаємо, це переважно Леопард-1. Хоча це і гармата 105 мм калібру, на відміну від 120-мм Леопарда-2, але скорострільність, нарізний ствол роблять і старішу модель відмінним знищувачем броні та живої сили противника".
Виконання поставленого путіним завдання перед переформатованим військовим командуванням "весь Донбас до кінця березня" нереально
Судячи з характеру повідомлень зі східного фронту, Генштаб ЗС РФ вирішив... не поспішати. Так вважає політичний експерт Світлана Кушнір.
"Співвідношення Сил Оборони України та сил окупаційної армії дає головкому останньої Валерію Герасимову та його підручному Сергію Суровікіну можливість продовжувати методично-повільний наступ. Тактика ведення бойових дій зараз ніяк до контратаки ЗСУ не сприяє. Російський генералітет зробив висновки з літньої кампанії, і тому нинішній театр бойових дій – це позиційна війна. І тут на перший план виходить забезпечення боєкомплектами, важка артилерія та авіапідтримка нашої оборони", – пояснює експерт.
За її словами, через масовану інформатаку піарниками ватажка ПВК "Вагнер" Пригожина, дехто вирішив, що захоплення росіянами Соледара – це вже ледь не здача нами всього Донбасу.
"Ні і ще раз ні! Соледар став тренувальним майданчиком, на якому росіяни "відкатали" схему ведення війни. Лобові зіткнення штурмовиків-"вагнерівців" сковують частини українських захисників, вогневі вали покликані не дати можливості перекидання частин бригад ЗСУ. А в цей час регуляри росармії роблять спроби заходу з флангів, щоб взяти в кліщі населені пункти, які знаходяться під контролем українських військових, – зазначає Світлана Кушнір. – Наші захисники цей маневр вивчили. Саме тому і Бахмут, і Авдіївка, і Горлівське спрямування стали для окупантів непереборними перепонами. Українські військові своїм активним опором та оборонними маневрами захоплюють не лише генералів армій світу загалом та НАТО зокрема. Навіть російські полковники та генерали змушені визнати вишкіл, кмітливість, військову спритність та ефективність українських солдатів і командирів".
Отже, продовжує експерт, виконання поставленого путіним завдання перед переформатованим військовим командуванням "весь Донбас до кінця березня" навіть за мерзенної тактики ворога "перемелювати" українські бойові з'єднання, ймовірно, нереально.
"Чомусь про нашу ефективну оборону та дуже жорстку "відповідь", неприємну з огляду на близькість до Донецька тієї ж Авдіївки, рупори путінського режиму мовчать. Усі розуміють, що цю скелю, перепону росіянам не вдається пройти саме через системну підготовку низки ліній української оборони. Тому наше завдання зараз – оборона, оборона та ще раз оборона. Яка неможлива без західної військової техніки та підтримки боєприпасами, – наголошує Світлана Кушнір. – Найближчим часом ми маємо запастися терпінням і розраховувати як на вишкіл ЗСУ, так і на успіх: у позиційній війні головне – ресурси та очікування стратегічного моменту втоми та слабкості противника, щоб використати його для масованої контратаки. Такими є наші перспективи. Ми на своїй землі, нам потрібна лише перемога та очищення захоплених територій. Ніяк інакше".
Читайте також на порталі "Коментарі" - чому саме зараз з'явилися розмови про настання Росії, що важливо розуміти українцям.