Дипломатичний та військовий фронт: що очікувати від другої половини лютого

15 лютого 2023, 10:37 Кравцев Сергей

Навряд чи слід очікувати саме в цей час якихось переломних дій, спроб виграти війну якимсь одним разючим ударом

Не всі домовленості, досягнуті під час "Рамштайну-9", що пройшов 14 лютого, можна озвучувати. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час свого традиційного вечірнього звернення. Він також наголосив, що 54 країни-партнери взяли участь у "Рамштайні-9", а головні висновки – більше зброї, більше навчання для наших військових, більше підтримки. За словами президента, швидкість ухвалення рішень – важлива, бо вона рятує життя (а ситуація на Донбасі залишається вкрай складною) та повертає безпеку до Європи. Які очікування від битви на всіх фронтах (включаючи військові та дипломатичні) у другій половині лютого? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.

Є ймовірність, що друга половина лютого стане розгортанням нового російського наступу чи спроб українського контрнаступу

Директор Українського інституту політики (УІП) Руслан Бортник розмірковує так:

"На другу половину лютого припадає сумна річниця – рік із початку російського повномасштабного вторгнення в Україну. Найімовірніше, головним фронтом у цей період може стати політико-дипломатичний. Чекаємо на засідання РНБО ООН, Генасамблеї ООН. Остання може підтримати українські резолюції, які засуджують Росію та, можливо, запускають процедуру міжнародного трибуналу, що підтримує мирний план президента України Володимира Зеленського. Загалом – очікуємо на максимальне загострення дипломатичного протистояння".

Експерт не думає, що РФ наважиться влаштувати другу хвилю масованого наступу якраз під 24 лютого. Але є ймовірність, що друга половина лютого стане розгортанням нового російського наступу чи спроб українського контрнаступу.

"Втім, з огляду на загострену увагу до України з боку світу, розуміння сторонами війни, що щось "під датне" може статися – навряд чи слід очікувати саме в цей час на якісь переломні дії, спроби виграти війну якимось одним разючим ударом. Найімовірніше, що основні події розгортатимуться вже навесні-літом, – вважає Руслан Бортник. – Зима ж завершиться загостреними локальними боями на дуже довгій лінії фронту".

У цей період, на думку директора УІП, зростає роль різноманітних провокацій. У тому числі із використанням хімічних, радіоактивних матеріалів. Є ризик, що російська агресія може перекинутися на Молдову, що може спалахнути в Білорусі, на Близькому Сході.

"Без малого рік повномасштабної війни продемонстрував, що РФ не вдалося досягти намічених Кремлем цілей. Як і те, що країна-агресор не відмовилася від своїх імперських, загарбницьких планів. У свою чергу, Україна вимагає беззастережної капітуляції Росії. Така абсолютна розбіжність позицій підштовхуватиме сторони війни до пошуку нових інструментів тиску, до пошуку вразливих місць противника, – попереджає Руслан Бортник. – Приводячи до масштабування (технологічного, політичного, дипломатичного, інформаційного, військового) самого конфлікту".

Захід єдиний як ніколи у підтримці України

Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченко, політолог Ганна Малкіна зазначає, що зараз усі завмерли в очікуванні широко анонсованого російського наступу.

"Вона може розпочатися будь-якої миті, хтось каже, що вона вже йде. Але зрозуміло, що все складається на користь Росії", – вважає політолог.

За її словами, тому є низка підтверджень.

По-перше, немає навіть натяків на переговори України та РФ, особливо на тлі ультиматумів, які транслюються із Кремля. Колективний Захід, акцентує Ганна Малкіна, єдиний як ніколи в підтримці України, яка виражається не тільки в глибокій стурбованості, а й у значних обсягах наступального озброєння, що поставляється. Це означає, що на міжнародному рівні ухвалено рішення добити путінський режим, а не утихомирити його. І для досягнення поставленої мети є сили, можливості та, що найголовніше, політична воля, впевнена експерт.

По-друге, продовжує вона, нещодавній розгром російських морпіхів під Вугледаром показав, що Міноборони РФ не особливо переймається зміною тактики та стратегії ведення бойових дій.

"Хіба, що в найближчому майбутньому ми зможемо подивитися не тільки на палаючі танки, а й на палаючі літаки, які Росія, згідно з даними розвідки, стягує на кордон для посилення своїх позицій у наступі", – прогнозує політолог.

По-третє, зазначає вона, незважаючи на всі зусилля Путіна, йому так і не вдалося втягнути у війну Білорусь, яка б могла відтягнути сили ЗСУ на інший фронт. Звичайно, ця загроза існує, наголошує Ганна Малкіна, її не можна недооцінювати, проте поки що вона існує у формі інформаційно-психологічної війни, а не реальної.

"По-четверте, – робить висновок політолог, – Росію почали наздоганяти наслідки західних санкцій. Маючи великий "запас ходу", країна-агресор весь минулий рік кидала величезні матеріальні та людські ресурси у топку війни, сподіваючись схилити Україну до переговорів на своїх умовах. Проте провали на полі бою та на дипломатичному фронті дали свої результати. Закінчити війну не вдалося, а дефіцит російського бюджету у січні 2023 року становив 1,8 трильйона рублів. Ця цифра ще не є показником краху російської економіки, проте важлива сама тенденція, яка не несе нічого оптимістичного РФ у найближчій перспективі".

Незважаючи на все перераховане вище, у нас теж немає приводів для тріумфу, вважає Ганна Малкіна. Адже немає розуміння, як і коли закінчиться війна. Тому що навіть вихід ЗСУ на межі 1991 року не стане її закінченням за збереження путінського режиму. І поки що це – одна з найскладніших проблем, яку ще вирішуватиме, констатує політолог.

Кожен член НАТО, кожна демократична, цивілізована країна вже усвідомила – війна в Україні, напад на нас РФ – це також їхня війна

Експерт у питаннях національної безпеки та оборони, учасник програми Україна-НАТО Катерина Коваль вважає, що на подальшу ситуацію багато в чому вплинуть підсумки "Рамштайну-9", які вона оцінює як позитивні.

"Італія та Франція оголосили, що передаватимуть Україні сучасні засоби ППО, Франція та Австралія вироблятимуть необхідні нам боєприпаси (калібр 155-мм), Норвегія виділила 7 млрд дол на різні форми підтримки. Питання щодо винищувачів (включаючи американські F-16) поки залишається відкритим, тут ще наша дипломатія має попрацювати. І хоча дев'ята зустріч передбачалася як авіаційний відтінок, тема лише обговорюється, без прийняття конкретних рішень. Однак нам уже передають важку бронетехніку і американці, і європейці. Мова про танки, БМП, ракетно-зенітні комплекси", – наголошує Катерина Коваль.

Немає сумнівів, запевняє вона, що саме Україна стає флагманом нової безпеки.

"Так, генсек НАТО Єнс Столтенберг підкреслив, що оборонпром країн-учасниць набиратиме обертів, що приділятиметься більше уваги захисту критичної інфраструктури, підводної інфраструктури. І кожен член НАТО, кожна демократична, цивілізована країна вже усвідомила – війна в Україні, напад на нас РФ – це і їхня війна, і напад на них. Відповідно, нас максимально зміцнюватимуть. І плоди цього ми незабаром побачимо на полі бою, прогнозує експерт. – У тому числі у другій люті. А далі – більше…".

Читайте також на порталі "Коментарі" - що може призвести до розпаду Росії – чи є передумови для цього.

Теги: