Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що наша країна поверне всі тимчасово окуповані території: частину з них – дипломатичним шляхом, частину – військовим. На думку президента Володимира Зеленського, є всі підстави стверджувати, що мирний час для України може настати вже наступного року. Чи згодні із заявами Кулеби та Зеленського? Які території нам, швидше за все, доведеться відвойовувати, а про які – домовлятися? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
ЗСУ. Фото: з відкритих джерел
Потрібно розглядати два театри бойових дій окремо, щоб стало зрозуміло, що це – два різні завдання
Директор Міжнародного інституту політичної філософії, політичний аналітик Віктор Савінов пояснює:
"Зеленський та Кулеба вказують на перспективу відвоювання окупованих територій. Але це питання, яке визначається стратегічною ініціативою на фронті та театром воєнних дій. За великим рахунком, у нас – два різні регіони, які треба звільнити. Це Крим та міська агломерація Донбасу (зрозуміло, що є ще частини Херсонської та Запорізької областей, але тут все пов'язано). За нинішнього співвідношення сил на фронті, зрозуміло, що ЗСУ можуть проводити наступальні операції. Тому росіяни настільки активно просять переговорів. Однак, з урахуванням можливих людських втрат, українське командування намагається проводити наступальні операції у найвигідніших умовах".
На думку експерта, слід розглядати два театри військових дій окремо, щоб стало зрозуміло, що це – два різні завдання.
"Почнемо із Криму. Українська армія вже звільнила Херсон та вийшла на берег Дніпра. Вона вже може поступово наступати у напрямку Перекопа та Чонгара. Тут, з урахуванням сучаснішого озброєння, ЗСУ матиме переважну перевагу. Зачепитися у степу росіяни не зможуть. І тоді перед головкомом Залужним постане класичне завдання взяття Криму. У всіх війнах, починаючи з ХVIII століття, це завдання виявлялося завжди вирішуваним. Тільки у ХХ столітті Крим брали: Болбочан, Ейхгорн, Слащов, Фрунзе, Манштейн, Толбухін", – нагадує Віктор Савінов.
Проте, наголошує він, лобовий штурм Перекопа та Чонгара може призвести до надмірних втрат з обох боків.
"Набагато складніше воювати у густозаселеному районі Донбасу. І в Першу, і в Другу світову війну ці території зазвичай захоплювали та звільняли, обходячи з півночі. А для такого маневру українській армії доведеться вийти на територію Ростовської області РФ, – пояснює експерт. – Розуміючи це, Зеленський та Кулеба наголошують (насамперед для російських військових), що ми не зупинимося доти, доки не звільнимо всю свою територію. Але! Перше – ми уникатимемо непотрібних втрат. Друге – якщо дипломатичним шляхом Росія не залишить Крим чи Донбас, то наступальні операції проводитимуться відповідно до класики військового мистецтва. А це може означати, що Донбас доведеться оточити".
Рано чи пізно, переговори відбудуться, але — або після військової складової, або по ходу
Аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно зазначає, що всередині України і переважно на Заході є думка – ми маємо повністю повернути свої території. Це, наголошує вона, важливо, бо починаючи з повномасштабного російського вторгнення в лютому ті чи інші позиції, з якими можна виходити на переговори, змінювалися.
"Після того, з чим зіткнулися українці в ході цієї війни, наша країна ні на які компроміси, а тим більше в обмін на свої території (включаючи Крим) не готова. Але і на Заході така думка стає все більш популярною. Там розуміють, що поки Україна не поверне всі свої території, це буде постійним стимулом для Росії в тій чи іншій формі продовжувати війну", – пояснює Олеся Яхно.
Але залишається питання – яким способом ми повертатимемо ці території. На думку аналітика, це буде саме військово-дипломатичний спосіб, про який говорить офіційний Київ.
"Рано чи пізно переговори відбудуться. Але — або після військової складової, або по ходу. Якщо Росія не зазнає військової поразки, або не розпочнуться внутрішні процеси, що розхитають путінський режим (і тоді влада перейде на ці проблеми), міцного миру не буде, – впевнена експерт. – Як показав десятий місяць відкритої війни, досі переважає військова логіка. Навіть якщо у процесі укладання якихось домовленостей, як щодо тієї ж зернової угоди, обміну полоненими, тілами загиблих".
Нам важливо й надалі демонструвати свою військову перевагу, наголошує Олеся Яхно. А далі, під час економічного тиску на агресора з боку Заходу, в РФ має визріти думка, що ця війна – глухий кут для неї. І що потрібні переговори. Але не про якісь територіальні компроміси з боку України (ми на це не підемо), а про те, щоб ця війна більше не повторилася. Для Заходу цей пункт також є важливим. Тому прогнозується саме військово-дипломатичне вирішення конфлікту.
"Щодо територій, які були захоплені після 24 лютого, діє виключно військова логіка. І навіть щодо Донбасу. Щодо Криму, це питання багатьма виноситься за дужки. У тому сенсі, якщо повертати Крим військовим шляхом, то або війна розтягнеться надовго (і точно не закінчиться наступного року), або це може викликати ризики застосування Росією зброї масового ураження (хімічної, біологічної, не виключено, що навіть ядерної). Плюс – РФ може почати завдавати ударів по західним країнам. Саме тому Крим із військової логіки виноситься трохи за дужки. Відповідно до такого підходу, важливо повернути решту територій, а далі за допомогою економічного та іншого тиску на Росію, чекати, поки визріє ситуація, яка підходить для повернення Криму", – пояснює аналітик.
Щодо термінів, позначених Зеленським як ймовірність повернення мирного часу – важливо розуміти, про що йдеться, вважає Олеся Яхно. Гаряча фаза війни, зазначає вона, може на якийсь момент зупинитись. Але при цьому на Заході та в Україні є побоювання, що РФ може взяти паузу лише для накопичення нових сил та коштів, щоб у якийсь момент розпочати нову фазу війни.
"У тому числі тому допомога Заходу Україні розрахована на тривалий період, – каже експерт. – Приціл не тільки на те, що ми в майбутньому вступимо в НАТО, але й тому, що за прогнозами постконфліктна ситуація (якщо закінчиться гаряча фаза війни) може тривати ще 3-5 років. Відповідно, ухвалено рішення про надання нам довгострокової, стратегічної допомоги. Щоб робити Україну дедалі сильнішою. Усі засідання у рамках формату "Рамштайн", інші подібні зустрічі демонструють, що цей акцент враховується".
На думку аналітика, навіть якщо 2023-го гаряча фаза війни завершиться, це не означає, що буде мир (у тому сенсі, що Україна поверне свої території, включаючи Крим, що буде підписано якийсь договір, а не просто взято паузу, фіксуючи статус -Кво). Однак у міру того, як у Росії закінчуються запаси боєприпасів та військової техніки, у міру наростання там внутрішніх негативних для влади процесів, мир, а не перемир'я стає дедалі ближче.
"Нам важливо протриматися цієї зими (виклик для життєдіяльності країни в умовах завдання ударів по критичній інфраструктурі). Після цього РФ фактично не залишиться заходів впливу на нас, крім застосування хімічної, біологічної або ядерної зброї, що буде вироком і для неї. Багато залежатиме від того, що відбувається зараз у військовій сфері, від нашої стійкості, від стійкості Заходу в умовах складної (стараннями РФ) зими, а також від того, що відбуватиметься всередині самої країни-агресора (важливо, щоб там наростали антивоєнні настрої ). Ми чули заяви, що Захід не надає Україні зброї, дальність якої дозволяє завдавати ударів територією РФ. Навіть передані нам "Хаймерси" американці так перетворили, щоб ті стали менш далекобійними. Але при цьому від міністра оборони США Ллойд Остіна прозвучало, що ніхто не перешкоджає розробці Україною тих самих дронів, які можуть мати дальність, що дозволяє бити військовими об'єктами на території РФ. Більше того, це наше право. А коли війна перейде на територію Росію (а це відбувається все частіше), це може спровокувати внутрішні процеси там", – пояснює Олеся Яхно.
Тому, констатує аналітик, загалом вона згодна зі сказаним Кулебою та Зеленським. Але все це має багато факторів та трактувань. У тому числі — що саме мається на увазі під фразою "закінчиться війна". Це про закінчення гарячої фази або про підписання мирної угоди, яка фіксує повернення українських територій.
"Мені здається, що вихід на таку угоду займе більш тривалий час і стане можливим лише після того, як у РФ з'явиться лідер, група, яка готова втілити запит (до якого російське суспільство ще має дозріти) на реальні переговори. Ті, що включають повернення Україні всіх територій. Втім, не можна виключати, що такий період ми побачимо наприкінці наступного року", – вважає експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — чому частина країн Європи вже готова до переговорів з Путіним – коли вони можуть відбутися.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.