У вівторок, 24 лютого 2024 року, виповнюється вже рівно 4 роки від початку широкомасштабної російської агресії проти України. Глава української держави Володимир Зеленський звернувся до співвітчизників із потужним посланням, а експерти поділилися з виданням "Коментарі" головними висновками та прогнозами, коли позаду чотири роки відкритого вторгнення.
Війна в Україні. Фото: з відкритих джерел
Важлива заслуга не лише політиків, а й звичайних громадян
Політолог, кандидат філософських наук Олександра Решмеділова зазначила, основні висновки, які напрошуються за ці роки, це, в першу чергу, те, що в єдності ми значно сильніші.
"Для багатьох стало подивом, що Україна перед обличчям війни змогла політично об'єднатися. І це виявилося достатньо тривалим процесом, але ми бачимо, що останнім часом певні політичні баталії, певна активізація, все ж таки, розпочинається. Важливо, щоб під час будь-яких внутрішньополітичних процесів перед обличчям загальних викликів політики не втрачали зв'язок з реальністю і фокусувалися більше на цих викликах, а не на внутрішній боротьбі. Також, як зазначав президент у своїй промові, збереження державності дійсно є важливим аспектом досягнень, більше того, життєздатності держави. Відтак завдяки збереженню і роботі багатьох державних органів, у тому числі парламенту, інституту президентства, вдалося втримати ситуацію, бо насправді в моменти якоїсь дестабілізації завжди відбуваються руйнівні процеси на які, звісно ж, розраховував ворог. Тут важлива заслуга не лише політиків, а й звичайних громадян. Кожен українець на своєму місці доклав зусиль у спільний кошик народного супротиву. Це достатньо важливі меседжі, які, може здатися, ми вже чули неодноразово, але треба не забувати, що ми маємо, бо, коли ми це втрачаємо, починаємо це набагато більше поважати, цінувати і звертати на це увагу", – зазначила експерт.
Щодо прогнозів, то Олександра Решмеділова говорить, що дійсно тривалість війни затягується. Тому ми всі змушені розраховувати на свої сили, поетапно дозувати, розмірено рухатися, не виснажуючи повністю себе до останку.
"Має бути постійний резерв і підготовка. Мені здається, що дисципліна і внутрішнє усвідомлення не тільки загрози ворога, але й внутрішнє екзистенційне – хто ми і куди рухаємося – це все для України стало дуже важливим. Ці моменти самоідентифікації, самовизначення, самоусвідомлення якраз і формують і політичну націю загалом, і державу. Все це передається наступним поколінням, адже треба сказати, що навіть молодь все це усвідомлює. Без перебільшення можна сказати, що молодим людям все це передається не лише з молоком матері, а й з кров'ю, розуміючи втрати, які несе наша країна. І ця ціна, яку ми платимо, дуже важка. Тому загалом 24 лютого – непростий день для кожного українця. Це ще й день внутрішнього занурення у певні спогади та роздуми. Все це триватиме ще довго. Тому цей урок треба не просто запам'ятати, а засвоїти", – констатувала співрозмовниця порталу "Коментарі".
Чотири роки війни – це втрати, виснаження і біль, але це також – дорослішання нації
Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко зазначив, що чотири роки тому ми прокинулися в іншій реальності. Сьогодні ж можемо чесно відповісти собі: ким ми були 24.02.2022 і ким стали тепер?
"Ким ми були – і ким стали? 24 лютого 2022 року ми були нацією, яка ще мала сумніви. Сумніви у власній силі. Сумніви у здатності вистояти. Сумніви в тому, що "це можливо". Сьогодні цих сумнівів немає. "Ми були нацією – і ми залишаємося нацією… До 24 лютого 2022 року ми ще десь у глибині душі в цьому сумнівалися. Сьогодні цього сумніву немає", — каже історик Ярослав Грицак. За ці чотири роки ми дізналися про себе головне: ми здатні тримати удар; ми здатні самоорганізовуватись; ми здатні воювати і працювати одночасно; ми здатні не зламатися. Ми відкрили заново власну країну – і себе в ній", – зазначив експерт.
За його словами, війна зняла рожеві окуляри, але й дала підстави для вдячності. Ми побачили, що декларації підтримки не дорівнюють реальній підтримці. Але також побачили, хто став поруч без вагань.
"Неоціненну роль відіграли країни Північної Європи та Балтії – Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія, Швеція, Норвегія. Принципову позицію зайняли Німеччина та Велика Британія. Навіть географічно далекі Японія та Австралія продемонстрували солідарність не словами, а рішеннями. Це була підтримка, що формувала нову архітектуру довіри. Окремо – про Сполучені Штати. У перші два роки війни роль Сполучені Штати Америки була визначальною. Військова допомога, фінансова підтримка, дипломатична мобілізація союзників – без цього Україна не змогла б втримати фронт у 2022–2023 роках. Але після приходу до влади адміністрації Дональда Трампа роль США драматично змінилася. Нерішучість, спроби "перезапустити діалог" з Кремлем, сигнали про можливість домовленостей за рахунок України – усе це сприймалося як підігрування Володимиру Путіну. Ми дізналися головне: партнерство – це не константа. Воєнна реальність жорстко залежить від внутрішньої політики союзників. Підтримка важлива. Але суб’єктність – важливіша", – зауважив аналітик.
Він продовжує, ми також дізналися багато чого про ворога. Ми побачили його справжнім. Не "братній народ". Не "геополітичний опонент". А державу, яка системно нищить цивільні міста, воює проти української ідентичності та ставить імперський реванш вище за людське життя.
"І ще один урок – ворога не можна недооцінювати. Він здатний мобілізувати величезні ресурси. Він готовий воювати довго. Він не боїться ескалації. Ілюзії небезпечні. Самовпевненість – ще небезпечніша. Тверезість, стратегія і довга витримка – ось що потрібно Україні.
"Чотири роки війни – це втрати, виснаження і біль, але це також – дорослішання нації. Ми більше не шукаємо, хто вирішить за нас. Ми знаємо ціну свободи. І ще одне, що треба сказати прямо: Україна мусить перемогти Росію. Не з помсти. Не з ненависті. А тому що це – історична місія українського народу. Поразка означала б втрату державності, суб’єктності й права на майбутнє. Перемога – це не лише про території. Це про остаточне утвердження України як незалежної політичної нації", – підсумував Юрій Гаврилечко.
Читайте також на порталі "Коментарі" — в один день буде підписано дві угоди щодо завершення війни, але Зеленський має умову.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
