Українська дипломатія приділяла вкрай мало уваги і африканському, і американському вектору, тому тепер країни цього регіону більше підіграють Росії
У компанії "миротворців", які нібито бажають зупинити російсько-українську війну – поповнення. Слідом за Китаєм з його "мирним планом" і спецпредставником, який цього тижня розпочинає візити до України, РФ та ЄС, за невдалими потугами Європи та дивними ініціативами Бразилії – у справу вирішила вступити Африка. Про що говорить цей "парад" примирювачів? Портал "Коментарі" із цим питанням звернувся до експертів.
Ми спостерігаємо зараз демонстрацію впливу Китаю на світову політику
Голова Всеукраїнського громадського руху "Сила права", народний депутат Верховної Ради трьох скликань (з п'ятого по сьоме) колишній заступник голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим Андрій Сенченко поділився таким коментарем:
"Очевидно, що всіма миротворчими ініціативами диригує Китай. Нагадаю про існування такої структури як БРІКС (англ. BRICS – скорочення від Brazil, Russia, India, China, South Africa) – міждержавного об'єднання п'яти держав (Бразилії, Росії, Індії, Китайської Народної Республіки, Південноафриканської Республіки). На якомусь етапі можна було говорити, що є якийсь паритет між КНР і РФ. Але сьогодні очевидно, що Росія перебуває у підпорядкованому Китаї становищі. І він користується цим. І він підштовхує ту ж Бразилію, ту ж ПАР діяти в "китайській колії", просуваючи потрібні на даний момент Пекіну ініціативи".
На жаль, продовжує експерт, українська дипломатія приділяла вкрай мало уваги і африканському, і американському вектору. У низці країн там навіть не було наших представництв. Відповідно не було й українського впливу там, українського голосу. Ті зусилля, які зараз робляться, не можуть швидко компенсувати багаторічний вакуум, констатує Андрій Сенченко.
"У той час, коли та ж Бразилія поступово ставала економічним та технологічним лідером у Південній Америці, наша країна не проявляла належних ініціатив для побудови з нею досить щільних та взаємовигідних відносин. Зараз настає розплата, – вважає експерт. – Якщо говорити про Африку, Китай тривалий час намагається там домінувати, використовуючи історичні образи низки африканських країн до Заходу. А КНР – це був новий гравець. З великими грошима, цікавими інвестиційними пропозиціями. З традиційним йому ухилом в освоєнні природних ресурсів. У результаті Китай непогано вкоренився в Африці. І використовує це зараз насамперед у своїх політичних цілях. Намагаючись змінити баланс сил у світі. Тож ми спостерігаємо зараз не так "парад миротворців", як демонстрацію впливу Китаю на світову політику".
Змусити коритися народ, який перемагає на полі бою, навряд чи комусь вдасться
Політичний експерт, консультант з політичного та антикризового PR Тетяна Лупова зазначає, що Росії перестало бути вигідним те, що зараз відбувається. Занадто великі втрати, перш за все, економічні та репутаційні.
"Але росіяни не хочуть вийти з війни переможеними. І намагаються, будь-що-будь, заморозити цю війну, щоб мати час зібратися з силами для нових наступів. Тому вони прагнуть будь-якими способами змусити Україну погодитися на їхній "мирний" план. Просуваючи його на різних майданчиках, у різний спосіб, через різні рупори", – пояснює експерт.
Простими словами це, на думку Тетяни Лупової, можна описати на прикладі чоловіка та жінки, які давно були в аб'юзивних стосунках (зневажливі взаємини між "тираном" та "жертвою", які супроводжуються постійними маніпуляціями з боку першого).
"Чоловік все життя знущався, а жінка намагалася вирватися. І навіть після розлучення він не дає їй спокою, впевнений, що вона належить тільки йому. Знову і знову приходить, піднімає руку, погрожує, викрадає дітей. При цьому всім друзям і знайомим розповідає, як вона йому потрібна і просить їх приєднатися до процесу і допомогти "перевиховати" неслухняну, волелюбну жінку. Знайомі аналогії, чи не так? Україна не піде ні на які вмовляння псевдомиротворців, – впевнена експерт. – Ми відчуваємо свою силу, маємо підтримку справжніх партнерів. Ми впевнені у своїй правоті. Тож змусити коритися народ, який перемагає на полі бою, навряд чи комусь вдасться".
Читайте також на порталі "Коментарі" - про що свідчить поведінка Пригожина у Бахмуті – чи може щось загрожувати Путіну.