Чому Україну знову підштовхують до переговорів із РФ – яку роль хоче зайняти Китай

19 травня 2023, 13:25 Кравцев Сергей

Тема переговорів виникає періодично, але більшість світових гравців розуміють неможливість переговорів між Києвом та Москвою на даний момент

"Китайський миротворець" (спецпредставник Лі Хуей) побував в Україні, тепер прямує до Європи, потім – до РФ. Що можна на даний момент сказати про цей вояж, а також про публікації, що почастішали в західній пресі, де зазначається, що Україна повинна перемогти в найближчі півроку, інакше доведеться сідати за стіл переговорів з Росією? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулася до експертів.

Мирні пропозиції супроводжують будь-який збройний конфлікт, і ми чутимемо про них увесь час, поки йде ця війна

Експерт з міжнародної політики Українського інституту майбутнього Ілля Куса розмірковує так:

"Ті чи інші „миротворчі ініціативи” завжди будуть. В будь-якому випадку. Просто тому, що час від часу про це треба говорити. Крім того, основна частина країн впевнена, що все має закінчитись за столом переговорів".

Тому, акцентує експерт, періодично "вкидаються" різноманітні ініціативи. Китайські, бразильські, європейські, африканські тощо.

"Я не бачу у цьому проблеми, – зізнався Ілля Куса. – Мирні пропозиції супроводжують будь-який збройний конфлікт. І ми чутимемо про них увесь час, поки йде ця війна".

КНР намагається застовпити за собою позицію модератора мирних переговорів

Кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін, аналізуючи візити спецпредставника Китаю (вже досконалий в Україну та майбутні – до Європи та РФ), зазначає, що, схоже, Пекін намагається наростити до себе довіру всіх сторін. Довести свою здатність виступати як організатор переговорів.

"Упевнений, що у КНР чудово розуміють неможливість переговорів між Києвом та Москвою на даний момент. Обидві сторони конфлікту поки що роблять ставку на військову компоненту. І найближчими місяцями, схоже, говоритимуть гармати, а не дипломати. Але час для переговорів обов'язково прийде", – наголошує політолог.

І КНР, на його думку, намагається застовпити за собою позицію модератора таких переговорів.

"Якщо Китай, після майже річної паузи, взявся за це, він, схоже, зробить усе, щоб його зусилля не пропали даремно. Нехай це навіть буде ближчим до осені, – зазначає Олексій Якубін. – Поки що й призначення відповідного спецпредставника, і візити, що почалися, свідчать, що Китай включився в процес, усвідомивши, що російсько-українська війна носить не регіональний, а глобальний характер. І це розуміє дедалі більше світових гравців. Дивлячись на цю війну, як на щось глобальне, що змінює світопорядок".

Саме тому, вважає експерт, з'являється дедалі більше тих чи інших миротворчих ініціатив. З останніх таких – африканська, а також ватиканська.

"Наразі все виглядає так, що йдеться про формування можливих переговорних майданчиків на майбутнє, – пояснює Олексій Якубін. – І майбутнє, судячи з тих самих публікацій західних ЗМІ, достатньо недалеке. Цілком собі ймовірне у другій половині поточного року".

На темі "миротворчості" Китай спробує стати повноправним учасником переговорів

Політолог Володимир Цибулько поділився такою думкою:

"Вояж китайського "миротворця" – це спроба не проґавити історичне роздоріжжя, яке втратив Китай після Другої світової, коли Тайвань потрапив до керівних органів ООН, а сам Китай континентальний виправляв помилку цілих 26 років".

Китайське керівництво, за словами політолога, боїться, що при розширенні Радбезу ООН КНР втратить частину нинішнього впливу і виявиться серед середняків, чия вага не співмірна з впливом США чи Великобританії.

"Тому, – пояснює Володимир Цибулько, – на темі миротворчості Китай спробує стати повноправним учасником переговорів. До речі, на саміті G7, що розпочався сьогодні, в Японії однією з тем буде – післявоєнна конференція. Тому так і поспішив Китай із візитом до України. Але повноцінним рефері він уже не зможе стати, хіба що адвокатом ерефії".

Читайте також на порталі "Коментарі" - 450-й день повномасштабного вторгнення Росії: основні висновки - до чого готується Кремль.

Теги: