Західна преса та деякі політики та чиновники почали все частіше продукувати меседж у стилі – Україні не перемогти, треба домовлятися. Слідом за скандальною пропозицією обміняти частину української території на можливість стати членом НАТО, американські видання пишуть, що США можуть серйозно знизити обсяги військової допомоги для України, а німецькі міркують про те, що для перемоги Україні потрібні не сучасні озброєння та боєприпаси, а мобілізація близько 10% населення (до трьох млн осіб). Колишній командувач армії США в Європі генерал Бен Ходжес визнав, що його віра в те, що Захід хоче перемоги для України, починає згасати. Він критикує США та Німеччину за нерішучу, відверто повільну позицію щодо постачання озброєння для України. У свою чергу президент України Володимир Зеленський вкотре наголосив, що єдиним документом, який може стати основою для переговорів, є наша формула миру, до реалізації якої вже приєдналися 63 країни. Про що говорить те, що відбувається зараз, на політико-дипломатичному та інформаційному фронті? Портал "Коментарі" із цим питанням звернувся до експертів.
Війна в Україні. Фото: Міноборони України
Про якісь конкретні формули миру говорити рано: все одно їх напише фронт
Аналітик, політтехнолог Олександр Кочетков наголошує, що у будь-якій конфронтації завжди є "яструби" та "голуби": ті, що за максимальне застосування сили, і ті, хто сподівається якось домовитися.
"Агресивна війна, розв'язана недоімперією проти України – не виняток. Тим більше, що закордонних "голубів" Кремль всіляко підтримує та підігріває. Але в нашій ситуації є й ще одні представники політичних пернатих, назвемо їх умовно совами. Вони вважають себе мудрими, тому з круглими очима гасають із сакраментальним питанням: "А що робити, коли Україна розгромить Росію, та почне розпадатися, і ядерна зброя опиниться в руках кадирових-пригожих? Це ж жах-жах!". Начебто Путін менший маніяк, ніж його кухар чи візир... Від того, що Україну стримують (а це стає очевидним після епопеї з вкрай неспішним постачанням танків, а тепер літаків), вирішення сакраментального питання не наближається. Швидше навпаки: недоімперія відчуває страх цивілізованого світу і нахабніє, наприклад, влаштовує піратство в Чорному морі", – зазначає Олександр Кочетков.
Водночас він нагадує, що Україна критично залежить від західної допомоги. Але доля війни та миру (і Європи заразом) таки вирішується на полях битв, які ведуть українські герої, а не в кабінетах брюссельських бюрократів, упевнений аналітик.
"І надзвичайно багато залежить саме від умілості українського командування, здатності уряду, нарешті, налагодити виробництво необхідного для ЗСУ, наполегливості нашої дипломатії, яка має давати переконливі відповіді на питання, що хвилюють світ. А про якісь конкретні формули миру говорити рано: все одно їх напише фронт", – констатує експерт.
Пляснути якусь дурість завжди безпечніше, ніж закликати уряд давати більше зброї Україні
Політолог Володимир Цибулько поділився таким коментарем:
"Німецькі видання (у даному випадку Welt з "ідеєю" про мобілізацію трьох мільйонів українців), а також ще кілька топових західних видань начебто змагаються в озвучуванні різноманітних тупих порад для нашої країни. І та сама порада мобілізувати 10% населення свідчить про недалекість авторів, чиї уявлення про війну залишилися на рівні фільмів про Другу світову".
Наразі, пояснює експерт, перемагають не кількістю гармат, а точністю, не кількістю бійців, а рівнем їхньої військової підготовки та досвіду.
"Перед тим, як озвучувати цифру мобілізації, авторам варто було б хоч трохи вивчити стан залучення українського суспільства до цієї війни. Але ж ляснути якусь дурість завжди безпечніше, ніж закликати уряд давати більше зброї Україні! Інфантилізм авторів у цьому не далекий від інфантилізму німецького суспільства загалом", – резюмує Володимир Цибулько.
Читайте також на порталі "Коментарі" – у чому важливість візиту Зеленського до Швеції – яку допомогу може отримати Україна.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.