Чому Шольц і Байден проти постачання далекобійних ракет Україні – коли ситуація зміниться

Глава МЗС України Дмитро Кулеба закликав Німеччину та США надати далекобійні ракети Taurus та ATACMS, запевняючи, що їх використовуватимуть виключно у межах України. Однак, що США, що Німеччина поки розводять руками і явно не поспішають передавати так потрібне ЗСУ озброєння. Більше того – вкотре зміщуються (схоже, на майбутній рік) терміни постачання Україні винищувачів F-16. Президент Польщі Анджей Дуда закликає американських політиків допомогти Україні швидше зупинити російську агресію, інакше вищу ціну (життям своїх солдатів) доведеться платити вже всім країнам НАТО. Чи будуть почуті відповідні заклики США та країнами центральної та західної Європи? Що стримує їх після майже півтора року широкомасштабної російської агресії від широкомасштабної допомоги Україні – у всіх компонентах? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Олаф Шольц та Джо Байден. Фото: з відкритих джерел

Що у Німеччині, що у США відбуваються непрості внутрішньополітичні процеси

Екс-дипломат, політичний експерт, заступник командира роти добровольчого формування Бориспільської місцевої територіальної громади №1 Вадим Трюхан розмірковує так:

Так, пояснює експерт, у ФРН партія "За майбутнє Німеччини", яку багато оглядачів вважають де-факто правонаступницею соціал-націоналістичної партії Гітлера, вперше піднялася в рейтингах на тверде третє місце. А в США, згідно з останніми соціологічними опитуваннями, радикальний республіканець Дональд Трамп має найбільшу підтримку виборців.

Крім того, продовжує Вадим Трюхан, нікуди не поділося пріоритетне для Заходу завдання щодо недопущення Третьої світової війни та/або переростання конвенційної війни, яку, хоч і з багатьма винятками, веде путінська росія проти України в ядерну.

На думку екс-дипломата, для зміни нинішнього status quo мають скластися певні обставини.

По-перше, це може бути прорив фронту росіянами та захоплення ними якихось значних територій України, включаючи один чи кілька обласних центрів.

По-друге, продовжує він, це може бути загроза програшу на виборах.

Однак, наголошує він, наразі найбільш ймовірним та бажаним слід розглядати сценарій налагодження Україною власного виробництва ракет малої та середньої дальності.

Вкрай важливою є постійна проактивна позиція вищого військово-політичного керівництва України на чолі з президентом Зеленським

Експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ вважає, що швидше за все заклики з боку України будуть почуті.

Ще недавно, наголошує експерт, постачання нам німецьких танків Leopard здавалися нереальними. Нині ми бачимо їх у бою. З опцій, які не задіяні, залишилися лише ракети далекої та середньої дії (понад 500 км) та бойова авіація.

Але в ході війни, продовжує експерт, стала зрозумілою помилковість початкових оцінок. Як наслідок – розпочалося розширення "червоних ліній".

За словами експерта, якби Україна виступала в ролі мовчазного прохача (раз заїкнулися про свої потреби, а потім – тиша, покірливе очікування), то й допомоги було б у рази менше. А так – на всіх форумах, усіх міжнародних майданчиках, у всіх інтерв'ю, у процесі всіх виступів (онлайн та офлайн) – президент, українські дипломати, практичні усі компетентні особи переконують партнерів давати нам все необхідне швидше та більше.

Першу скрипку в допомозі Україні грають США і саме від їх рішень залежить, чи поставлятимуть нам далекобійні ракети, літаки, системи ППО і в якій кількості

На думку професора кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченка, політолога Ганни Малкіної, не дивно, що українців обурює позиція країн НАТО щодо військової допомоги.

Міркуючи про те, чому так відбувається і чого нам чекати в майбутньому, вона поділилася такими припущеннями.

Перше припущення: колективний Захід не хоче тотального розгрому Росії. Її принизлива поразка може призвести до низки неконтрольованих ланцюгових реакцій аж до застосування ядерної зброї, яка навіть у тактичному виконанні може завдати значної шкоди країнам Європи. Крім цього, розгромлена і принижена Росія може "впасти в обійми" Китаю, що істотно його посилить як у ресурсному, так і геополітичному плані. Це вкрай не вигідно США, адже основний суперник і ворог яких не є РФ, а саме КНР.

Припущення друге: колективний Захід не може надавати Україні потрібну військову допомогу. Прогнозні сценарії розвитку воєнних дій у Європі говорять про можливе поширення цих дій на інші європейські країни, наприклад Польщу. Тому національні інтереси європейських країн говорять про необхідність озброєння до зубів насамперед себе. За останній рік оборонні бюджети країн НАТО були збільшені в рази, проте потужностей для озброєння не вистачає, спостерігається певна інертність.

Припущення третє: існує контрольований сценарій розвитку подій із встановленими часовими рамками.

Читайте також на порталі "Коментарі" — удари безпілотників по Криму та Росії: головні висновки та наслідки для агресора.